1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/15796/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К. М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021

та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020

у справі № 910/15796/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс"

до Департаменту патрульної поліції

про стягнення 722 189,91 грн

1. Короткий зміст вимог

1.1. 16.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс" (далі - ТОВ "Проектно-будівельний альянс", позивач) про стягнення з Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) майнової шкоди у розмірі 722 189,91 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівник Департаменту патрульної поліції при виконанні своїх службових обов`язків спричинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого транспортному засобу позивача було завдано пошкоджень, вартість відновлення яких складає суму заявленої до стягнення шкоди.

1.3. 11.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви позивача про зміну підстав позову та про зменшення позовних вимог до 230 665,81 грн.

1.4. Відповідач позов не визнав, зазначаючи про необґрунтованість розміру заявленої до стягнення шкоди. На переконання відповідача, оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди відповідальність Департаменту була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8075126 від 06.12.2017 з ПрАТ "Київський страховий дім", то відповідач повинен нести відповідальність за завдану шкоду лише у межах різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою за вищезгаданим договором (100000,00 грн).

2. Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 130 665,81 грн основного боргу, 8 568,00 грн витрат на правову допомогу та 1 960,07 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані наступним:

- вимога про стягнення майнових збитків має бути зменшена на встановлений полісом №АК/8075126 ліміт відповідальності страховика;

- позивач не довів наявності будь-яких обставин, які не залежать від його волевиявлення і які не унеможливлюють отримання ним відшкодування від МТСБУ у порядку, встановленому статтею 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3.1. 13.05.2018 о 21 год 10 хв водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota, номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Перемоги у місті Києві, при виконанні невідкладного службового завдання, не подав спеціального звукового сигналу та перед початком і зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Audi, номерний знак НОМЕР_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 3.1, 10.1 Правил дорожнього руху, спричинивши механічні пошкодження, в тому числі автомобілю Audi A8 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), який використовувався позивачем на підставі договору оренди, посвідченого 08.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапушею І. І.

3.2. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.01.2019 у справі №761/46075/18 водія відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, встановлено відсутність складу адміністративно-правового правопорушення в діях працівника позивача, який на час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) керував транспортним засобом Audi A8 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

3.3. На час здійснення ДТП цивільно-правова відповідальність при використанні автомобіля Toyota, номерний знак НОМЕР_1 була застрахованою у ПрАТ "Київський страховий дім" відповідно до полісу №АК/8075126 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000 грн та франшиза - 0,00 грн.

3.4. Відповідач 14.05.2018 повідомив страховика про подію, що має ознаки страхового випадку (реєстраційний номер заяви 712-13960).

3.5. Адвокат працівника позивача 16.05.2018 надав страховику заяву про подію, що має ознаки страхового випадку (реєстраційний номер заяви 712-13960), в пункті 7 якої визначено, що у результаті події була пошкодженою "передня права частина" автомобіля Audi A8 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

3.6. Станом на 16.05.2018 позивач не визначав, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини працівника відповідача було пошкоджено двері, задній бампер, дах та інші частини транспортного засобу. Проте, в частині доведення реальності завданих йому у розмірі 722 189,91 грн (первинна вимога позову) позивач надав суду рахунки з доказами їх оплати Ауді центру Віпос (додатки №№11-13 до позовної заяви, додатки №№1-23 до заяви від 09.11.2020 про залучення додаткових доказів), якими визначено виконання переліку робіт, у тому числі виготовлення та фарбування дверей задніх лівої та правої частин кузову, крил задніх лівого та правового, кришки багажника, бамперу заднього тощо. Окремим рахунком №0000051793 та відповідним платіжним дорученням позивачем підтверджуються його витрати на ремонт заднього редуктора автомобіля.

3.7. Враховуючи право позивача здійснювати поточний та капітальний ремонти орендованого автомобіля на власний розсуд, а також з огляду на те, що відповідач є зобов`язаною особою виключно за витратами, які прямо пов`язані з відновленням нанесених зіткненням автомобілів пошкоджень, суд першої інстанції встановив, що визначена позивачем сума 722189,91 грн не є грошовим відображенням матеріальних збитків, які було нанесено позивачу у результаті протиправних дій працівника відповідача.

3.8. Натомість відповідно до висновку звіту №886-М/20, за яким ринкова вартість (до пошкодження у ДТП) автомобіля Audi A8 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) складала 418 457,15 грн, а згідно звіту про оцінку вартості автомобіля (вих.№887-М/20 від 09.07.2020) після його пошкодження у ДТП вартість залишків визначено у розмірі 187 791,34 грн. Різницю наведених оціночних вартостей автомобіля Audi A8 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) суди прийняли як належним чином оцінену матеріальну шкоду, завдану позивачу в результаті ДТП, що відбулась о 21 год 10 хв 13.05.2018 на проспекті Перемоги у місті Києві. Зазначена грошова сума була відображена в заяві позивача про зменшення розміру грошових вимог до 230 665,81 грн.

3.9. Розмір страхової виплати за шкоду, завдану Департаментом, згідно з полісом про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів складає 100 000 грн. Тобто різниця між розміром страхової виплати та розміром загальної матеріальною шкоди завданої ДТП становить 130 665,81 грн і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. 08.02.2021 ТОВ "Проектно-будівельний альянс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 1194 ЦК України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

5.2. Судом апеляційної інстанції взято до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц. Проте у даній справі існує необхідність відступлення від правової позиції викладеної у згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду, оскільки не врегульоване питання відшкодування шкоди, завданої в ДТП у разі, якщо страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена із МТСБУ, перебуває в стані припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльності.

5.3. Скаржником заперечується здійснений судом першої інстанції розподіл витрат на правничу допомогу, з посиланням на його необґрунтованість.

6. Касаційне провадження

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі №910/15796/20 за касаційною скаргою ТОВ "Проектно-будівельний альянс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини тринадцятої статті 8, частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

6.2. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2021 касаційне провадження у справі №910/15796/20 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №201/16373/16-ц та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

6.3. 22.02.2022 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №201/16373/16-ц, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 21.06.2022.

6.4. Враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №910/15796/20 усунуто, ухвалою Верховного Суду від 29.06.2022 касаційне провадження було поновлено.

6.5. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

6.6. В подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, дію воєнного стану продовжено, а саме: Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 - з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, від 18.04.2022 №259/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, від 17.05.2022 №341/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

6.7. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відкриття касаційного провадження та розгляд поданої касаційної скарги здійснювалося Судом у розумні строки з огляду на вищевказані обставини.

6.8. Відзив відповідача на касаційну скаргу не надійшов, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. У даній справі розглядається позов ТОВ "Проектно-будівельний альянс" про стягнення з Департаменту патрульної поліції 230 665,81 грн майнової шкоди, завданої транспортному засобу позивача внаслідок ДТП, спричиненої працівником Департаменту патрульної поліції при виконанні своїх службових обов`язків.

7.2. Місцевий господарський суд частково задовольнив позов, зменшивши заявлену до стягнення суму шкоди на 100000,00 грн, що відповідає встановленому у полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.12.2017 №АК/8075126 ліміту відповідальності страховика Департаменту - ПрАТ "Київський страховий дім". Відповідно на користь позивача було стягнуто 130665,81 грн майнової шкоди.

7.3. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду та залишив без змін ухвалене рішення про часткове задоволення позовних вимог.

7.4. За змістом касаційної скарги позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зазначаючи про те, що судами було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, а також порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник просить Суд відступити від правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, яка була врахована під час розгляду справи № 910/15796/20 судами попередніх інстанцій, оскільки ця позиція обмежує права потерпілої особи щодо компенсації збитків, заподіяних внаслідок ДТП. Крім того, правовідносини у справах №755/18006/15-ц та № 910/15796/20 не є тотожними.

7.5. Врахувавши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

7.6. Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

7.7. Частинами першою-четвертою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

7.8. Свої правила має відшкодування шкоди у разі її завдання внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки (стаття 1188 ЦК України), відповідно до яких: шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. При цьому, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 ЦК України).

7.9. В питанні розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню потерпілому винною у ДТП особою, Суд звертається до положень статті 1192 ЦК України, відповідно до частини другої якої розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

7.10. У разі страхування особою своєї цивільної відповідальності, відшкодування цією особою шкоди, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди потерпілому здійснюється на суму різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

7.11. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц).

7.12. За змістом вищенаведених положень загальне правило передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або робіт, необхідних для відновлення речі (стаття 1192 ЦК України).

7.13. Наведене узгоджується також із приписами частини другої статті 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18.

7.14. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи:

- 13.05.2018 відбулася ДТП за участю автомобіля відповідача Toyota, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля позивача Audi, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілю позивача зазнав механічних пошкоджень;

- постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.01.2019 у справі №761/46075/18 водія відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (порушення пунктів 3.1, 10.1 Правил дорожнього руху);

- на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність при використанні автомобіля Toyota, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахованою у ПрАТ "Київський страховий дім" відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/8075126 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100 000 грн та нульовою франшизою;

- уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, ПрАТ "Київський страховий дім" (страховик) взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку відповідача (страхувальника), який завдав шкоди;

- матеріальна шкода у сумі 230 665,81 грн визначена як різниця між ринковою вартістю автомобіля позивача до пошкодження у ДТП у сумі 418 457,15 грн згідно зі звітом №886-М/20 від 13.05.2018 грн та вартістю залишків автомобіля після його пошкодження у ДТП у розмірі 187 791,34 грн згідно зі звітом вих.№887-М/20 від 09.07.2020;

- позивач не надав доказів відмови ПрАТ "Київський страховий дім" у виплаті йому страхового відшкодування та звернення з позовом до цієї особи, як страховика відповідача, а відразу звернувся до відповідача.

7.15. У визначенні обсягу відповідальності винуватця ДТП, колегія суддів звертається до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, згідно з яким внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених вказаним Законом випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

7.16. В частині аргументів касаційної скарги щодо особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду у випадку, якщо страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває в стані припинення, банкрутства, фактично не здійснює діяльності, колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21), згідно з якими здійснення страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів може відбуватись лише за умови членства страхової компанії у МТСБУ та наявності ліцензії на її здійснення, виданої відповідно до законодавства. Наявність статусу члена МТСБУ надає можливість страховій компанії як юридичній особі здійснювати страхову діяльність, яка насамперед полягає у взятті на себе відповідальності за іншу особу за спричинену шкоду за наслідками ДТП.

7.17. Нездійснення страховиком страхової діяльності протягом 12 місяців є підставою для позбавлення його ліцензії на здійснення страхової діяльності, а позбавлення ліцензії з інших підстав у свою чергу є підставою для припинення страхової діяльності, що в обох випадках має наслідком виключення цього страховика зі складу членів МТСБУ (підпункт "б" пункту 52.2 статті 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

7.18. Згідно з положеннями пунктів 52.4, 52.5 статті 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.

7.19. Таким чином, наслідком анулювання ліцензії страхової компанії буде неможливість укладення такою компанією нових договорів страхування, а також внесення змін до чинних, а не позбавлення її зобов`язань за існуючими договорами. Зобов`язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхового відшкодування повинні проводитися в повному обсязі, у тому числі за рахунок страхових резервів.


................
Перейти до повного тексту