ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/3855/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Святюк С.П., Ігнатенко О.О.,
відповідача - Рудницька Ю.О.,
третьої особи 1 - Гуменюк Д.В.,
третьої особи 2 - Красницька Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Рудь І.А.
від 17.11.2021 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Іванов О.Г., Березкіна О.В., Дармін М.О.
від 07.02.2022
за позовом Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг", Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат"
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Дочірнє підприємство "Дніпродзержинський сталеливарний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", в якому просило суд:
- визнати дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" по відображенню на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформації про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу за січень 2021 в об`ємі 288 575,3 куб. м, за лютий 2021 року в об`ємі 500 692,32 куб. м неправомірними;
- зобов`язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за січень 2021 року в об`ємі 0 куб. м, за лютий 2021 року в об`ємі 0 куб. м.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, за відсутності починаючи з кінця грудня 2020 року транспортування (фізичного руху природного газу) по трубопроводах відповідача, останній розмістив неправдиві дані на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи стосовно фактичного споживання позивачем природного газу в січні та лютому 2021 року.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Листом від 04.02.2021 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з ненаданням звіту про дані комерційного вузла обліку природного газу та за відсутністю переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, визначення обсягів спожитого (розподіленого) природного газу для позивача у січні 2021 року, здійснено за зміненим режимом нарахування обсягів споживання, зокрема, за сумою обсягів добового споживання, переданих протягом газового місяця. До вказаного листа додано акт надання послуг № ДГП81000560 від 31.01.2021 та акт приймання-передачі природного газу № ДГП0038724 від 31.01.2021, за яким обсяг розподіленого позивачу природного газу склав 288 575,3 куб. м.
На Інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи, Відповідачем розміщено інформацію про обсяги відібраного Дочірнім підприємством "Дніпродзержинський сталеливарний завод" ЕІС код 56ХО0000J8L8Т009 (ЕІС-код комерційної точки обліку 56ZОРDN40138022) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в обсязі 288 575,3 куб. м.
Листом від 05.03.2021 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з ненаданням звіту про дані комерційного вузла обліку природного газу та за відсутністю переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, визначення обсягів спожитого (розподіленого) природного газу для позивача у лютому 2021 року, здійснено за зміненим режимом нарахування обсягів споживання, зокрема, за номінальною потужністю газового обладнання споживача та кількістю годин його використання, що визначені договором розподілу природного газу. До вказаного листа додано акт надання послуг № ДГП81002962 від 28.02.2021 та акт приймання-передачі природного газу № ДГП0040552 від 28.02.2021, за яким обсяг розподіленого позивачу природного газу склав 500 692,32 куб. м.
На Інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи, відповідачем розміщено інформацію про обсяги відібраного Дочірнім підприємством "Дніпродзержинський сталеливарний завод" ЕІС код 56ХО0000J8L8Т009 (ЕІС-код комерційної точки обліку 56ZОРDN40138022) природного газу за лютий 2021 року в обсязі 500 692,32 куб. м.
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі № 904/3855/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2022 позов задоволено частково: зобов`язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 в об`ємі 0 куб. м, за період з 01.02.2021 по 11.02.2021 в об`ємі 0 куб. м. В іншій частині у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- у зв`язку із неподанням позивачем звітів про дані комерційного вузла обліку за січень та лютий 2021 року, та за умов продовження дії протягом відповідного періоду договору розподілу природного газу № 09420J8L8TAP016, визначення відповідачем об`ємів та обсягів розподілу природного газу по об`єкту споживача у спосіб, передбачений пунктом 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, є правомірними;
- протягом періоду (з 01.01.2021 по 11.02.2021), відповідач, як оператор газорозподільної системи, взагалі не мав фізичної можливості щодо розподілу на користь позивача природного газу через газопровід ДУ-500 та ДУ-600, оскільки передача природного газу з газотранспортної системи до вказаного газорозподільчого газопроводу в зазначений період не відбувалась;
- отже, незважаючи на правомірність застосування відповідачем положень пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем при визначенні об`ємів та обсягів розподілу природного газу по об`єкту позивача за підсумками розрахункового періоду січня-лютого 2021 року, надані в справу докази свідчать про те, що визначені в такий спосіб обсяги, не відповідають фактичним обставинам, адже протягом спірного періоду, відповідач взагалі не здійснював розподіл газу на користь позивача.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2022 у даній справі, та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзаців 1 пунктів 4, 6 глави 3, абзаців 4, 5 пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем у подібних правовідносинах. Крім того, скаржник зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункт 4, главу 1 розділу 1, підпункт 4.6 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, пункти 6.1, 7.1, 8.6 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Мінпаливенерго № 618 від 27.12.2005, не застосували закон, який підлягав застосуванню - главу 2 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи, порушили норми процесуального права: статті 2, 4, 13, 73, 80, 110 Господарського процесуального кодексу України в частині дотримання принципу змагальності сторін, доступу до правосуддя та сприяння судом учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" у відзиві на касаційну скаргу просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій. Відзив обґрунтовано тим, що глава 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем не може застосовуватись до взаємовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки вона регулює "Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення)". Посилання ж відповідача на порушення судами положень пунктів 4, 6 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем є безпідставними, оскільки суди застосувавши зазначені норми відмовили у позові.
Дочірнє підприємство "Дніпродзержинський сталеливарний завод" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що доводи касаційної скарги фактично стосуються необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених судами під час розгляду справи.
При цьому, до відзиву на касаційну скаргу позивач подав заяву про поновлення строку, встановленого судом для подання відзиву, яка мотивована тим, що Дочірнє підприємство "Дніпродзержинський сталеливарний завод" не змогло подати відзив у строк встановлений Судом (до 01.07.2022), оскільки лише 28.06.2022 отримало ухвалу Верховного Суду від 13.06.2022 про відкриття даного касаційного провадження та взагалі не отримувало копію касаційної скарги.
Колегія суддів розглянувши наведену заяву Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" дійшла висновку про наявність підстав для продовження позивачу строку для подання відзиву, оскільки статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що поновлюється пропущений процесуальний строк, встановлений законом, в той час як встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений.
5. Розгляд клопотань
Дочірнє підприємство "Дніпродзержинський сталеливарний завод" подало клопотання про закриття касаційного провадження та доповнення до нього. Дане клопотання мотивовано тим, що касаційна скарга не містить обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування положень, зазначених у касаційній скарзі, норм і яким чином правовий висновок Верховного Суду вплине на правильне вирішення даної справи по суті спору. Крім того, позивач зазначає, що Верховний Суд неодноразово робив правові висновки щодо застосування положень розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, зокрема у справах №№ 640/111/19, 908/2313/18, 904/6468/20, 927/718/20, 905/2033/17, 905/1017/20, 905/602/19.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, зважаючи на те, що: - постанови Верховного Суду у справах №№ 640/111/19, 908/2313/18, 904/6468/20, 927/718/20, 905/2033/17, 905/1017/20, 905/602/19 не містять висновку щодо застосування абзацу 1 пунктів 4, 6 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем; - зміст клопотання зводиться до незгоди з ухвалою Верховного Суду про відкриття касаційного провадження в частині зазначених підстав відкриття касаційного провадження; - відсутні, передбачені статтею 296 Господарського процесуального кодексу України, для закриття касаційного провадження.
6. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано абзац 1 пунктів 4, 6 глави 3, абзаци 4, 5 пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем у подібних правовідносинах, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що відсутні підстави для формування висновку щодо застосування абзаців 4, 5 пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, оскільки глава 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем регулює "Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення)", та не стосується спірних правовідносин, які виникли між позивачем (споживачем, що не є побутовим) і відповідачем (оператором газорозподільної системи) та регулюються главою 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем "Порядок комерційного обліку газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими".
Щодо доводів скаржника про те, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду в питанні застосування у подібних правовідносинах абзаців 1 пунктів 4, 6 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, Суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3866/21 наявні такі правові висновки:
"Відповідно до абзацу 1 пункту 1 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Згідно із абзацом 1 пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.
Абзацом 1 пункту 6 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем передбачено, що визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
З огляду на зазначені норми глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем можна дійти висновку, що за наявності спору між споживачем, що не є побутовим, та Оператором ГРМ в частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу, судам необхідно встановити на підставі поданих сторонами доказів фактичний обсяг (об`єм) споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, за спірний період.".
Отже, наявний висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзаців 1 пунктів 4, 6 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, і застосування судами попередніх інстанцій таких норм в оскаржуваних судових рішеннях у даній справі № 904/3855/21 відповідають відповідним висновкам Верховного Суду.