ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/6251/20 (904/310/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод класичних вин",
представник позивача - Смолов К.В., адвокат, договір від 02.12.2020 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
відповідач 1 - Фізична особа-підприємець Поліщук Людмила Володимирівна,
представник відповідача 1 -Пономарьов В.Д.,Ю адвокат, ордер від 01.07.2022 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Адаман Трейд",
розглянув у відкритому судовому засіданні 2022 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
фізичної особи-підприємця Поліщук Людмили Володимирівни
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 09.08.2021
у складі судді: Соловйова А.Є.
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 22.02.2022,
у складі колегії суддів: Чередко А.Є. (головуючий), Мороз В.Ф., Коваль Л.А.
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод класичних вин"
до 1. Фізичної особи-підприємця Поліщук Людмили Володимирівни
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаман Трейд"
про визнання недійсним правочину
в межах справи № 904/6251/20
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаман Трейд",
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство № 904/6251/20 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаман Трейд" (далі - ТОВ "Адаман Трейд", боржник, відповідач 2);
визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Свинаренко Ю.В. (на суму 21 020,00 грн. судового збору - 1 черга задоволення, 13 222 051,20 грн. основного боргу - 4 черга задоволення вимог кредиторів);
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
вирішено інші процесуальні питання.
2. Ухвалою суду від 18.02.2021 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод класичних вин" (далі - ТОВ "Одеський завод класичних вин", позивач) до ТОВ "Адаман Трейд" (на суму 4 204,00 грн. судового збору - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 5 805 533,97 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, пені на суму 320 076,20 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів);
у задоволення в іншій частині грошових вимог ТОВ "Одеський завод класичних вин" - відмовлено.
Короткий зміст вимог заявника
3. ТОВ "Одеський завод класичних вин" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Поліщук Людмили Валентинівни (далі - ФОП Поліщук Л.В., відповідач 1), ТОВ "Адаман Трейд" про визнання недійсним договору № 2 про надання послуг від 03.08.2015.
3.1. В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що оспорюваний правочин є фіктивним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що тривале надання послуг відповідачем 1 за оспорюваним договором позбавлене економічної мети. Позивач зауважив, що відповідач 2 не здійснював оплати за зазначеним договором і продовження надання послуг не призвело до приросту активів виконавця. Водночас укладення такого договору призвело до необґрунтованих витрат боржника.
Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення
4. Рішенням від 09.08.2021 Господарський суд Дніпропетровської області позов задоволено;
визнано недійсним договір № 2 про надання послуг від 03.08.2015 укладений між ТОВ "Атлантіс" (найменування в подальшому змінено на ТОВ "Адаман Трейд") та ФОП Поліщук Л.В.;
стягнуто з ТОВ "Адаман Трейд" на користь ТОВ "Одеський завод класичних вин" 2 270,00 грн. судового збору;
стягнуто з ФОП Поліщук Л.В. на користь ТОВ "Одеський завод класичних вин" 2 270,00 грн. судового збору.
4.1. Місцевим судом встановлено, що 03.08.2015 між ТОВ "Атлантіс" (найменування було змінено на ТОВ "Адаман Трейд", Замовник) та ФОП Поліщук Л.В. (Виконавець) укладено Договір № 2 про надання послуг (далі - Договір № 2), відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з прибирання складських приміщень Замовника, розташованих за зазначеними в Додатку № 1 адресами. Також суд встановив, що згідно пункту 3.1 Договору № 2, щотижня сторони підписують акти наданих послуг, а відповідно до пункту 3.2. Договору № 2, щомісячно не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним, Виконавець складає та направляє Замовнику рахунок фактуру на оплату наданих послуг.
4.2. Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи актам наданих послуг до Договору № 2 за період з 13.01.2016 - 24.03.2016 на загальну суму 1 039 764,75 грн., банківським випискам та платіжним дорученням за 2016-2020 роки, місцевий суд зазначив, що з доданого відповідачем 1 додатку № 1 до Договору № 2 від 03.08.2015 вбачається, що послуги мали надаватись один раз на тиждень на складах, розташованих у різних містах України (місто Львів, місто Дніпро, місто Кривий Ріг, місто Харків, місто Вінниця, місто Київ, місто Запоріжжя, місто Полтава, місто Маріуполь, село Георгіївка Синельниківського районі Дніпропетровської області та село Сичавка Одеської області). Разом з тим, матеріали справи не містять накази про прийняття на роботу відповідної кількості найманих працівників, примірників трудових договорів, посадових інструкцій, з яких вбачалися б посади найманих працівників та їх посадові обов`язки. Також матеріали справи не містять доказів того, що наймані працівники відповідача 1 знаходились у відрядженні у зазначених містах.
4.3. Місцевий суд зауважив, що для визначених у додатку № 1 до Договору № 2 розмірів приміщень (складу) для прибирання об`єктивно неможливо надати послуги власними силами відповідача 1. При цьому, суд констатував, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності обладнання для прибирання такої площі, а також докази щодо придбання відповідачем 1 відповідних витратних матеріалів та миючих засобів. Також матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача 1 транспортних засобів для вивозу мусору та наявності пилососів або іншого необхідного обладнання для чистки полів та покриттів підлоги.
4.4. Суд встановив, що наявні акти надання послуг до Договору № 2 підписані не уповноваженими на те особами, не містять підпису особи, відповідальної за здійснення господарської операції та відповідно такі акти не доводять реальність господарських операцій, не відповідають критеріям первинних документів, є неналежними та недопустимими доказами а також не можуть вважатись первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", оскільки не містять усіх обов`язкових реквізитів, натомість містять суттєві недоліки та суперечності у їх оформленні.
4.5. Місцевий суд, застосовуючи стандарт доказування вірогідності доказів, також врахував те, що відповідач 1 свідомо ухилився від виконання процесуального обов`язку, передбаченого статтею 90 ГПК України, щодо надання відповідей на поставлені позивачем питання у позовній заяві, у тому числі на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2021 у цій справі.
4.6. Суд також зазначив, що ухвалою суду від 18.02.2021 у справі № 904/6251/20 визнано кредиторські вимоги ТОВ "Одеський завод класичних вин", тому, хоча зазначене товариство і не є стороною Договору № 2 від 03.08.2015 про надання послуг, однак є заінтересованою особою, оскільки такий договір впливає на права та інтереси позивача як кредитора.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
5. Постановою від 22.02.2022 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ФОП Поліщук Л.В. залишив без задоволення;
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 залишив без змін.
5.1. Апеляційний суд, з огляду на встановлені обставини та наявні у матеріалах справи докази, погодився із висновкам місцевого суду про те, що надані відповідачем 1 акти надання послуг, додатки до Договору № 2 від 03.08.2015 не розкривають внутрішню суть господарських операцій, наявні у матеріалах справи акти не відображають справжність та економічну вигоду господарських операцій, що в кінцевому рахунку свідчить про нереальність спірних господарських операцій, оскільки з них неможливо встановити суть господарської операції. Апеляційний суд зауважив, що подані відповідачем 1 первинні документи мають протиріччя змісту документів між собою, зокрема наявні суперечності у актах надання послуг та додатках до Договору, тому, суд дійшов висновку, що такі докази не підтверджують реальність господарських операцій з огляду на обсяг задекларованих послуг, час і місце їх надання.
5.2. Апеляційний суд зазначив про необґрунтованість доводів скаржника щодо неможливості виконання ухвали місцевого суду від 12.03.2021 через невідповідність кількості питань вимогам статті 90 ГПК України, оскільки така обставина не свідчить про об`єктивну неможливість виконання ухвали суду, яка має обов`язковий характер, а скаржником не надано відповіді на жодне питання.
5.3. Суд, з урахуванням положень статей 3, 13, 15, 16, 203, 215 ЦК України, дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків місцевого суду про наявність підстав для визнання недійсним спірного правочину.
5.4. Апеляційним судом визнано необґрунтованими доводи скаржника щодо відсутності у позивача статусу учасника (кредитора) у справі про банкрутство ТОВ "Адаман Трейд" на час подання ним позову, оскільки на час постановлення оскаржуваного рішення та відповідно надання судом оцінки правомірності його вимог позивач вже був учасником у справі № 904/6251/20 про банкрутство відповідача 2 з огляду на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2021, якою визнано кредиторські вимоги позивача. При цьому, апеляційний суд зауважив, що відмова у розгляді позовних вимог до набуття позивачем статусу учасника у справі про банкрутство суперечила б загальним засадам господарського судочинства, встановленим статтею 2 ГПК України, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також мала б ознаки надмірного формалізму.
5.5. Суд визнав безпідставними доводи скаржника щодо укладення спірного правочину за межами підозрілого періоду, встановленого статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки позовні вимоги та оскаржуване рішення обґрунтовані загальними нормами цивільного права (статті 203, 215 ЦК України), а позов пред`явлено в порядку, визначеному положеннями статті 7 КУзПБ.
5.6. Щодо заяви розпорядника майна боржника про застосування позовної давності до вимог позивача, апеляційний суд зазначив, що така заява до суду першої інстанції розпорядником майна не подавалася. При цьому, оскільки арбітражний керуючий був учасником справи з моменту його призначення розпорядником майна ухвалою суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, тому він мав можливість на подання такої заяви незалежно від покладення на нього повноважень керівника боржника. Відтак, апеляційний суд, з урахуванням положень статті 267 ЦК України, дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду заяви розпорядника майна про застосування позовної давності під час апеляційного перегляду справи.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
6. ФОП Поліщук Л.В. 06.05.2022 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 904/6251/20 (904/310/21), а також з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6251/20 (904/310/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.05.2022.
8. Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Поліщук Л.В., датою проведення судового засідання визначено 12.07.2022.
9. Ухвалою від 30.06.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання фізичної особи-підприємця Поліщук Л.В. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
10. Автоматизованою системою документообігу суду у зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. у відпустці для розгляду справи № 904/6251/20 (904/310/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Жуков С.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022.
11. Ухвалою від 11.07.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання фізичної особи-підприємця Поліщук Л.В. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
12. Від представника ТОВ "Одеський завод класичних вин" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому адвокат Смолов К.В. просив касаційну скаргу ФОП Поліщук Л.В. залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
13. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 904/6251/20 (904/310/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ФОП Поліщук Л.В.)
14. Скаржниця, з посиланням на постанови Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 917/781/20, від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19, від 13.05.2021 у справі № 910/6393/20, у постанові від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 27.04.2021 у справі № 917/670/20 та постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 доводила, що під час винесення оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував, що позивач (ТОВ "Одеський завод класичних вин") на час подання позовів не був кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Адаман Трейд" та не довів порушення оскаржуваним договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що є самостійною достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Скаржниця з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, зауважив, що ТОВ "Одеський завод класичних вин" на момент подання позову про визнання недійсним Договору № 2 про надання послуг від 03.08.2015, укладеного між ТОВ "Атлантіс" (після перейменування ТОВ "Адаман Трейд" (код ЄДРПОУ 30012937) та ФОП Поліщук Л.В., не набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство ТОВ "Адаман Трейд", кредиторські вимог ТОВ "Одеський завод класичних вин" не були розглянуті та визнані, а тому товариство не мало права на звернення до суду щодо визнання правочину недійсним.
14.1. Скаржниця з посиланням на постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 812/9439/13-а, від 21.07.2020 у справі № 816/191/17, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19, аргументувала, що суди попередніх інстанцій не призначені перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо), а отже посилання місцевого суду на те, що акти не відображають справжність та економічну вигоду господарських операції є такими, що зроблені з порушенням норм процесуального права, що в подальшому призвело до незаконного ухвалення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021.
14.2. Також скаржниця з посиланням на постанови Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 822/2373/17, від 18.04.2019 у справі № 813/4430/14, від 30.05.2019 у справі № 820/1009/17, від 12.02.2021 у справі № 813/3577/13-а, від 20.03.2020 у справі № 560/3956/18, від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 15.04.2020 у справі № 240/5420/18, зазначила, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. З первинної документації, оригінали якої містяться в матеріалах справи про банкрутство ТОВ "Адаман Трейд", вбачається, що первинна документація має всі необхідні реквізити, з зазначеної документації можливо встановити суть господарської операції (пакування алкогольної продукції для подальшої її реалізації), тому судами попередніх інстанцій не були належним чином досліджено усі докази, у зв`язку з чим були зроблені передчасні висновки, які призвели до ухвалення незаконного рішення.
14.3. Скаржниця звернула увагу, що ТОВ "Адаман Трейд" не приймало участь у судових засіданнях у справі № 904/6251/20 (904/310/21), не ознайомлювалось з матеріалами справи, представник ТОВ "Адаман Трейд" не був присутній на момент прийняття рішення місцевим судом, тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність заперечень та заяв про застосування строків позовної давності. При цьому, скаржниця зауважила, що оскаржуваний договір № 2 про надання послуг укладено між ТОВ "Атлантіс" (код за ЄДРПОУ 30012937) та ФОП Поліщук Л.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) 03.08.2015, тому позовна давність щодо визнання недійсним зазначеного договору сплила 03.08.2018, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову.
14.4. На думку скаржниці, апеляційний суд не належним чином проаналізував доводи ФОП Поліщук Я.В. та дійшов помилкових висновків щодо можливості надання відповідей на запитання в порядку статті 90 ГПК України.
14.5. Скаржниця з посиланням на постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019, № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, доводила, що місцевим судом не забезпечено дотримання принципу змагальності та найбільш відповідного цьому принципу стандарту доказування - стандарту переваги більш вагомих доказів, не врахувавши того, що оцінка обставин справи здійснюється з урахування усієї сукупності наявних в ній доказів та правил й критеріїв визначених ГПК України.
14.6. Також скаржниця зазначила, що у рішенні місцевого суду не наведено жодного аргументу на підтвердження обставин, що оспорюваний Договір вчинено на шкоду кредиторам, а доведення фраудаторності правочину повинно ґрунтуватись на беззаперечних доказах, а не на припущення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
15. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 14 - 14.6. описової частини цієї постанови, оскільки такі доводи у їх сукупності відповідають підставам касаційного оскарження судових рішень, передбаченим пунктами 1, 4 частини другої статті 267 ГПК України.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
18. Предметом даного спору є вимога ТОВ "Одеський завод класичних вин" до ФОП Поліщук Л.В. та ТОВ "Адаман Трейд" про визнання недійсним договору № 2 від 03.08.2015 про надання послуг.
Здійснюючи перегляд цієї справи у касаційному порядку, Верховний Суд враховує таке.
19. Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.