ДОДАТКОВА УХВАЛА
21 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/2777/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кібенко О. Р., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладозька 23"
про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 908/2777/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя"
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладозька 23"
про визнання рішення загальних зборів недійсним,
за участю представників:
позивача: не з`явилися
відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 23» про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладозька 23", оформленого протоколом № 3 від 12 січня 2020 року, про відмову від керуючої компанії - Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя".
Господарський суд Запорізької області рішенням від 18 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" не погодився з ухваленими судами попередніх інстанцій зазначеними судовими рішенням та звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2021 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
За результатом розгляду касаційної скарги позивача Верховний Суд 30 червня 2022 року постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2021 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 908/2777/20.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 20 липня 2022 року виправив допущену у тексті описової частини ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 908/2777/20 описку, а саме: виклав пункт 5 ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 908/2777/20 у такій редакції:
" 5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
26 травня 2022 року на електронну пошту Касаційного господарського суду від відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 23» надійшов відзив на касаційну скаргу позивача у справі № 908/2777/20."
07 липня 2022 року до Верховного Суду від відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 23» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на свою користь понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000,00 грн, про що ухвалити додаткове рішення.
За змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до відбитку поштового календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому зазначена заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2777/20, була надіслана до Верховного Суду, ця заява та додані до неї документи були надіслані відповідачем до Верховного Суду 07 липня 2022 року, тобто в установлений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 11 липня 2022 року призначив заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 23» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 908/2777/20, до розгляду на 21 липня 2022 року о 11:15 у приміщенні Касаційного господарського суду.
15 липня 2022 року до Верховного Суду від представника відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 23» адвоката Вишнякової І. О. надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить провести засідання суду касаційної інстанції з розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у цій справі, призначеного на 21 липня 2022 року об 11:15, без участі відповідача та його представника.
Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 23» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2777/20 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, Верховний Суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатом здійснення касаційного провадження з розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2021 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 908/2777/20 постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої та абзацу першого другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Отже право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, відшкодувати понесені нею судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката, передбачене зазначеними нормами закону.
Порядок розподілу судових витрат міститься у статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатом розгляду касаційної скарги позивача у цій справі № 908/2777/20 Верховний Суд постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою, тобто фактично за результатом касаційного розгляду цієї справи суд касаційної інстанції прийняв рішення на користь відповідача.
Проте, як вбачається, питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, понесених у касаційному провадженні з розгляду касаційної скарги позивача, що також є судовими витратами, про стягнення яких заявив відповідач, не було вирішене судом касаційної інстанції, з огляду на що наявні підстави для ухвалення додаткової ухвали з цього питання.
Можливість здійснення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після постановлення Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20.
У зазначеній додатковій ухвалі Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається відповідач у поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу навів попередній (орієнтовний) розрахунок своїх судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, та зазначив про те, що загальна орієнтовна вартість цих його витрат складає 7 000,00 грн.
У заяві про ухвалення додаткового рішення від 04 липня 2022 року, що надійшла до Верховного Суду 07 липня 2022 року, відповідач просить стягнути з позивача суму судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, в розмірі 7 000,00 грн, який відповідач визначає як остаточний.
Відповідач у підтвердження обставин надання йому адвокатом Вишняковою І. О. професійної правничої допомоги під час касаційного розгляду цієї справи та розміру витрат на таку правничу допомогу надав суду касаційної інстанції належним чином завірені копії:
- договору про надання правничої допомоги від 08 лютого 2022 року, укладеного між адвокатом Вишняковою Іриною Олександрівною та клієнтом - Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ладозька 23», що є відповідачем у цій справі;
- акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30 червня 2022 року;
- довідки про отримання грошових коштів від 30 червня 2022 року, виданої адвокатом Вишняковою І. О.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.