ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2022 року
м. Київ
Справа № 903/806/20
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Картере В. І., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., Ткаченко Н. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк": Куценка О. В.
арбітражного керуючого Рабана М. Т. (особисто, в режимі відеоконференцзв`язку)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021
у складі колегії суддів: Саврія В. А. (головуючий), Дужича С. П., Коломис В. В.
та на постанову Господарського суду Волинської області від 30.03.2021
у складі судді Шума М. С.
у справі за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Боржник подав до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та проєкт плану реструктуризації його боргів у якому передбачив прощення більшої частини заборгованості перед єдиним кредитором та погашення залишку боргу щомісячно у розмірі меншому за прожитковий мінімум для працездатних осіб.
2. Збори кредиторів не схвалили план реструктуризації боргів боржника, пославшись на неповноту і недостовірність відомостей зазначених ним у декларації про майновий стан та економічну необґрунтованість плану, а також внесли пропозиції щодо усунення цих недоліків, які не були повною мірою враховані боржником.
3. Відтак, у зв`язку з ненаданням боржником належної інформації про його майновий стан збори кредиторів звернулися до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі за пунктом 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі також - КУзПБ), у задоволенні якого судом було відмовлено.
4. Після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність місцевий господарський суд, з яким погодилася апеляційна інстанція, ухвалив рішення про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ та частини першої статті 130 КУзПБ, вказавши на імперативність останньої норми та наявність підстав для її застосування, позаяк зборами кредиторів не було прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.
5. Касант заперечує висновки судів попередніх інстанцій та правильність застосування ними статей 123, 126, 130 КУзПБ, тому Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство, розглядаючи касаційну скаргу кредитора, має вирішити такі питання:
1) які особливості правого регулювання інституту неплатоспроможності фізичних осіб?
2) яка роль арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи?
3) чи є обов`язком для суду при розгляді питання щодо переходу до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність з власної ініціативи надавати юридичну оцінку наявності підстав для закриття провадження у справі, зокрема які визначені в частині сьомій статті 123 КУзПБ?
4) чи є вичерпним перелік підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи наведений у частині сьомій статті 123 КУзПБ?
5) чи може недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема відсутність погодженого боржником та схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ?
6) чи може бути процесуальним наслідком недобросовісної поведінки боржника у процедурі реструктуризації боргів закриття провадження у справі про неплатоспроможність за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ?
7) яке співвідношення частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ щодо прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність за відсутності схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника?
Короткий зміст і підстави заяви боржника
6. 29.10.2020 до Господарського суду Волинської області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 115 КУзПБ через неможливість виконати грошові зобов`язання перед кредитором.
7. До цієї заяви боржник додав, зокрема декларації про майновий стан за 2017-2019 роки у яких зазначив про відсутність у нього та членів сім`ї рухомого чи нерухомого майна, а також проєкт плану реструктуризації боргів, що передбачав розстрочення частини боргу перед єдиним кредитором - Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") у розмірі 152 442,00 грн зі сплатою цієї суми боржником протягом 10 років по 1 271,00 грн щомісячно, а також прощення (списання) залишку боргу у розмірі 1 180 812,88 грн.
Рух справи в суді першої інстанції
8. 17.11.2020 Господарським судом Волинської області за наслідками розгляду в підготовчому засіданні заяви фізичної особи ОСОБА_1 : постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією боргів боржника - ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича; призначено попереднє судове засідання на 05.01.2021.
9. 05.01.2021 Господарським судом Волинської області задоволено заяву АТ КБ "ПриватБанк" про грошові вимоги до боржника; визнано вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 у розмірі 1 509 894,73 грн боргу та відсотків за користування кредитом; 4 204,00 грн судового збору за подачу відповідної заяви, вирішено інші процесуальні питання.
10. 09.03.2021 керуючим реструктуризацією боргів боржника подано звіт по справі, в якому зазначено, що за результатами перевірки декларацій про майновий стан боржника не встановлено фактів приховування боржником доходів або ж майна за рахунок якого можливо погасити кредиторські вимоги у справі про неплатоспроможність та/або невідповідностей у відомостях, зазначених у деклараціях про майновий стан.
11. Крім того, у цьому звіті зазначено, що загальними зборами кредиторів (протокол від 29.01.2021 № 1) не було прийнято рішення щодо подальшої процедури через необхідність отримання додаткових документів для з`ясування майнового стану боржника та членів його сім`ї, які в подальшому були надані кредитору.
12. До звіту керуючого реструктуризацією долучено пояснення АТ КБ "Приватбанк" із зауваженнями стосовно формального підходу до складення плану реструктуризації боргів боржника та його невідповідності вимогам статті 124 КУзПБ.
13. Поряд з цим, 09.03.2021 АТ КБ "Приватбанк" подав до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі за пунктом 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ, мотивоване тим, що зборами кредиторів на засіданні 29.01.2021 було розглянуто звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника за три роки та відповідь боржника на пропозицію уточнити дані декларації про майновий стан, за змістом якої останній відмовився надати необхідні відомості про фінансовий стан членів його сім`ї.
14. 09.03.2021 Господарським судом Волинської області постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання АТ КБ "Приватбанк" про закриття провадження у справі та відкладено засідання суду на 30.03.2021 для розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
15. На засіданні 16.03.2021 збори кредиторів не схвалили план реструктуризації боргів боржника та надали пропозиції щодо його змісту, зокрема наголосили на необхідності збільшення суми на щомісячне погашення вимог кредитора та вжиття боржником додаткових заходів до сплати боргу (проходження перекваліфікації або зміну місця роботи боржником).
16. 29.03.2021 керуючий реструктуризацією подав до господарського суду письмові пояснення, в яких просив суд ухвалити постанову про визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом у порядку статті 130 КУзПБ через те, що протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів (29.01.2021, 16.03.2021) не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про перехід до процедури погашення боргів боржника, а підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
17. 30.03.2021 Господарським судом Волинської області на підставі частини першої статті 130 КУзПБ прийнято постанову про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
18. Постанова суду мотивована тим, що:
- стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності, його майнових активів недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
- станом на 30.03.2021 до суду не подано на затвердження план реструктуризації боргів боржника;
- єдиним кредитором фізичної особи ОСОБА_1 є АТ КБ "Приватбанк", який двічі не погодив на зборах план реструктуризації боргів боржника;
- стосовно майнового стану боржника, судом першої інстанції досліджувалися доводи банку щодо неповноти, внесених до декларацій, відомостей та у задоволенні клопотання АТ КБ "Приватбанк" від 09.03.2021 про закриття провадження у справі відмовлено ухвалою суду;
- відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , що передбачені частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- суд першої інстанції також зазначив, що на цьому етапі розгляду справи не наділений повноваженнями зобов`язувати боржника пропонувати інші плани реструктуризації боргів, аніж ті, що запропоновані кредитору чи зобов`язувати боржника передбачати у плані реструктуризації ті чи інші заходи, спрямовані на погашення вимог кредиторів (перекваліфікація, інше працевлаштування тощо).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
19. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 постанову Господарського суду Волинської області від 30.03.2021 залишено без змін.
20. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника відповідно до частини одинадцятої статті 126, частини першої статті 130 КУзПБ, з огляду на встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази.
Надходження касаційної скарги та її рух у Верховному Суді
21. 08.06.2021 АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 та постанову Господарського суду Волинської області від 30.03.2021 у справі № 903/806/20.
22. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/806/20 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючий), Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.06.2021.
23. Ухвалою від 16.06.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 903/806/20 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк"
24. 05.07.2021 та 12.07.2021 до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від боржника та арбітражного керуючого.
25. 13.09.2021, 07.12.2021 та 24.01.2022 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшли пояснення по суті справи.
Передача справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство
26. 18.11.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою передав справу № 903/806/20 на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
27. Підставою для передачі визначено необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо ухвалення судом рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність за відсутності схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника відповідно до частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ.
28. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/806/20 визначено суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючий), Білоуса В. В., Васьковського О. В., Жукова С. В., Картере В. І., Огородніка К. М., Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.11.2021.
29. Ухвалою від 24.11.2021 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийняв до провадження справу № 903/806/20 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
30. 30.11.2021 суддя-доповідач у справі на підставі частини сьомої статті 303 ГПК України надіслав до Науково-консультативної ради при Верховному Суді лист з проханням підготувати науковий висновок стосовно співвідношення частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ в аспекті порушеного у цій справі питання щодо прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність за відсутності схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
31. У відповідь на цей запит до Верховного Суду надійшли наукові висновки членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
32. Ухвалою від 14.04.2022 Верховний Суд призначив розгляд справи на 26.05.2022, роз`яснив учасникам справи зміст статей 196, 197, 202 ГПК України та повідомив про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, та про можливість подати процесуальні документи на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв`язку.
33. У судовому засіданні 26.05.2022 брали участь представник касанта та арбітражний керуючий.
34. Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи щодо неможливості забезпечити участь у судовому засіданні представників чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.
35. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
36. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 26.05.20212 обов`язковою не визнавалася.
37. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника боржника.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги, підстави касаційного оскарження та узагальнені доводи АТ КБ "Приватбанк"
38. Скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 та постанову Господарського суду Волинської області від 30.03.2021, а справу № 903/806/20 передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
39. Підставами касаційного оскарження касант визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, яка визначає окрему підставу для закриття провадження у справі та зобов`язує суд здійснити судовий контроль за процедурою, в тому числі надати оцінку таким діям боржника:
- нерозкриття повної інформації у декларації про майновий стан боржника, щодо доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- бездіяльності та небажання боржника виконувати належним чином свої обов`язки у процедурі реструктуризації;
- бажання боржника якнайшвидше перейти у процедуру погашення боргів задля їх списання;
- неподання боржником на погодження кредиторам плану реструктуризації боргів, для його схвалення або відхилення кредиторами.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
40. У відзивах на касаційну скаргу боржник та арбітражний керуючий просять залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, стверджуючи про правильність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання боржника банкрутом з огляду на відсутність у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; несхвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргу та сплив 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
41. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є постанова Господарського суду Волинської області від 30.03.2021, залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського від 12.05.2021, якою визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом і введено процедуру погашення боргів боржника.
42. Предметом судового розгляду є питання обгрунтованості рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи - погашення боргів боржника.
43. Зважаючи на зміст предмета судового розгляду, доводів скаржника, заперечень інших учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій, під час касаційного перегляду оскаржуваних постанов необхідним є з`ясування питання правильності застосування судами попередніх інстанцій приписів частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ.
Щодо особливостей правового регулювання інституту неплатоспроможності фізичних осіб
44. Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
45. Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
46. Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
47. У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
48. За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
49. Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
50. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
51. Верховний Суд зауважує, що таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
52. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
53. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
54. Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
55. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
56. Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
57. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
58. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
59. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
60. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
61. Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
62. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
63. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Щодо ролі арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи
64. Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.
65. Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.
66. За частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.
67. Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).
68. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).
69. На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.
70. Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
71. Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
72. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.
73. За приписами частин першої, другої статті 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського заяву про його затвердження та сам план.
74. Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов`язків у строки, встановлені законом чи судом.
75. Виходячи з наведеного, Верховний Суд наголошує на ключовій ролі арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність в межах судової процедури реструктуризації боргів боржника
76. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
77. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
78. За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
79. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).
80. За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені частиною першою статті 90 КУзПБ з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу, отже тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.
81. Системне тлумачення положень частини першої статті 90 КУзПБ у взаємозв`язку зі статтею 113 КУзПБ свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком, визначених пунктами 1, 2, 5, які стосуються виключно юридичних осіб) є загальними приписами стосовно підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за Книгою четвертою цього Кодексу, адже застосовуються як до банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців.
82. Тож, за змістом частини першої статті 90 КУзПБ термін "справа про банкрутство" слід тлумачити широко, як універсальне поняття, адже банкрутство боржника є одним з етапів провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а підстави закриття провадження, які стосуються лише юридичних осіб, законодавець виділив у цій нормі відповідним уточненням щодо особи боржника або властивих лише банкрутству юридичних осіб судових процедур.
83. Окрім того, з урахуванням положень статей 3, 12 ГПК України, 2 КУзПБ та відсилочного припису пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ у справі про неплатоспроможність фізичної особи можуть бути застосовані підстави закриття провадження у справі за статтею 231 ГПК України в тих межах, що стосуються фізичної особи та особливостей банкрутства.
84. Щодо спеціальних підстав закриття провадження у справі, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, то аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.
85. Так, частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;
2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.
86. Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
87. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
88. Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголошує на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
89. У абзаці п`ятому частини сьомої статті 123 КУзПБ визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.
90. Таким чином, зібравши певний перелік підстав для закриття провадження у справі в окремій нормі (частина сьома статті 123 КУзПБ), законодавець акцентував насамперед на спеціальних наслідках її реалізації - неможливості протягом року повторно скористатися такою процедурою для очевидно недобросовісного боржника.
91. Тому, перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття.
92. До того ж, у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ передбачає право зборів кредиторів (кредитора у частині другій статті 128) звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність якщо:
- збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника (пункт 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ);
- господарський суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (частина десята статт