Постанова суду № 620/1707/21 від 27.07.2022 про визнання протиправним та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

справа №620/1707/21

адміністративне провадження №К/9901/29708/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Височанської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання протиправним та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Баргаміної Н.М. від 30.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Оксененка О.М., Лічевецького І.О., Мельничука В.П. від 22.07.2021,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивачка) звернулася з позовом до Височанської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (далі також Височанська сільрада, відповідач), у якому просила

- визнати протиправним та скасувати рішення Височанської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 07.12.2020 №53-2/VIII про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність позивача для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Височанської сільської ради (Головеньківський старостинський округ), яка знаходиться біля тракторного стану с. Головеньки Борзнянського району Чернігівської області (далі також спірне, оскаржуване рішення);

- зобов`язати відповідача на найближчій сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Височанської сільської ради (Головеньківський старостинський округ), яка знаходиться біля тракторного стану с. Головеньки Борзнянського району Чернігівської області.

2. В обґрунтуванні вимог позову ОСОБА_1 стверджувала, що спірне рішення прийнято відповідачем протиправно з непередбачених законом підстав, а відповідність проекту землеустрою, щодо якого сільською радою розглядалось питання, підтверджено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 під час розгляду справи №620/2976/20.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021, у задоволенні позову відмовлено.

4. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що за змістом положень абзацу третього частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним.

5. Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, нереалізація позивачкою у вищевказаний строк наявного у неї права замовити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки призводить до припинення цього права, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а та від 22.10.2020 у справі №823/105/18.

6. Згідно з наведеними у оскаржуваних судових рішеннях мотивів, встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що позивач не скористалася правом замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди відповідача протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації заяви про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

7. Тому, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що замовлення позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу з порушенням визначеного абзацом третім частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України строку свідчить про невідповідність виготовленого проекту землеустрою вимогам Земельного кодексу України, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Височанської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з заявою від 18.06.2019 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Височанської сільської ради (Головеньківський старостинський округ), яка знаходиться біля тракторного стану с. Головеньки Борзнянського району Чернігівської області.

10. У зв`язку з не отриманням протягом місяця відповіді на вказану заяву, позивачка замовила розроблення проекту землеустрою у землевпорядній організації, про що з ФОП ОСОБА_2 був укладений договір від 25.02.2020.

11. На виконання умов договору ФОП ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погоджений висновком Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 13.03.2020 №4159/82-20 з висновком про те, що проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

12. 14.04.2020 позивач подала до відповідача клопотання про затвердження вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, до якого додано відповідний проект землеустрою.

13. Водночас, позивачка звернулася до відповідача з повідомленням від 27.02.2020, в якому вказувала про звернення до Височанської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області з заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 22.01.2020.

14. Судом першої інстанції також встановлено, що доказів звернення за наданням дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідача саме 22.01.2020 не надано, в той же час у клопотанні про затвердження проекту землеустрою зазначено дату звернення з заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою - 18.06.2019.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норму права, зокрема, статті 118, 186-1, 123 Земельного кодексу України, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №818/1905/17, від 07.04.2021 у справі №540/2813/19, від 27.10.2020 у справі №480/313/19, від 30.06.2021 у справі №806/2539/17, від 30.06.2021 у справі №806/2977/17 в частині застосування положень статті 186-1 Земельного кодексу України, відповідно до якої єдиною підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою може бути лише те, що проєкт землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

16. Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, положень статті 186-1 Земельного кодексу України щодо питання правомірності органу місцевого самоврядування надавати оцінку суті проєкту землеустрою щодо відповідності розташування меж земельної ділянки на стадії розгляду питання саме про затвердження проєкту землеустрою заважаючи на наявність погодження проєкту землеустрою органом Держгеокадастру, частини третьої статті 123 Земельного кодексу України щодо правомірності урахування дати написання заяви на відміну обов`язкового урахування дати реєстрації заяви у відповідному органі. Зазначає, що суди помилково ототожнили «дату написання» заяви із «датою реєстрації» заяви, таким чином неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, абзац третій частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, оскільки особа має право замовити проєкт землеустрою щодо відведення певної земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання уповноваженим органом.

17. Окрім цього, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції надано неналежну оцінку рішенню Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 у справі №620/2976/20 за позовом ОСОБА_1 до Височанської сільської ради, яким позовні вимоги були задоволені та зобов`язано відповідача повторно розглянути проєкт. Цим рішенням також встановлено факт звернення позивача із заявою 22.01.2020.

18. Касаційна скарга містить доводи й про те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку висновку від 13.03.2020 №4159/82-20 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, який міститься у матеріалах справи та проєкту землеустрою.

19. Отже, на думку скаржниці, касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо надання оцінки етапу перевірки на відповідність проєкту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Окрім того, скаржник зазначає, що на розгляді у Шостому апеляційному адміністративному суді перебуває низка справ щодо оскарження рішень Чернігівського окружного адміністративного суду у аналогічних спорах, де відповідачем є також Височанська сільська рада Борзнянського району Чернігівської області, зокрема, справи №620/661/21, №620/650/21, №620/652/21, №620/6778/20, №620/1713/21, №620/1711/21, №620/660/21, №620/1709/21.

20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач наголошує на правильності висновків судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 не дотримано встановлених законом строків замовлення проекту землеустрою та повідомлення сільської ради про замовлення виготовлення проекту землеустрою, що повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами і позивачкою не спростовано.

21. За таких обставин відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили цей спір і не допустили неправильного застосування норм матеріального права, ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, які скасуванню не підлягають.

22. З цих підстав відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Так, згідно з положеннями статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

24. Пунктом «б» частини першої статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

25. Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

26. Частиною другою, пунктом в) частини третьої, частини четвертої цієї ж статті Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

27. Пунктом б) частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

28. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України, частинами шостою - десятою якої встановлено таке.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

29. Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначені статтею 186-1 Земельного кодексу України, за правилами частини першої, частин четвертої - шостої якої проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

30. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

31. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

32. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

33. Висновки судів попередніх інстанцій про законність оскаржуваного у цій справі рішення сільської ради ґрунтується на тому, що позивачкою у встановлений законодавством присічний строк не було реалізовано наявне у неї право на виготовлення проекту землеустрою, у зв`язку з чим, передбачених законом підстав для виготовлення такої документації з землеустрою, її розгляду і затвердження у даному випадку не виникло.

34. Отже, визначальним для правильного вирішення цього спору є з`ясування того, чи набула у даному конкретному випадку позивачка право в порядку абзацу третього частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки без надання дозволу органу місцевого самоврядування на розроблення такого проекту землеустрою або мотивованої відмови у його наданні .

35. Ключовим під час розгляду цієї справи є й питання щодо того, чи є встановлений нормами абзацу третього частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України строк присічним і чи втрачає особа право на замовлення відповідного проєкту землеустрою після його спливу.

36. В залежності від відповіді на вищевказані питання, судам попередніх інстанцій необхідно було з`ясувати, чи виникли у відповідача засновані на законі правові підстави для затвердження розробленого на замовлення позивачки проєкту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Височанської сільської ради (Головеньківський старостинський округ), яка знаходиться біля тракторного стану с. Головеньки Борзнянського району Чернігівської області.

37. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18, де зазначено, що системний аналіз наведених норм права (мається на увазі норми статей 22, 116, 118 Земельного кодексу України) дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

................

Перейти до повного тексту