1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

справа №813/1837/17

адміністративне провадження № К/9901/7996/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (колегія суддів: Матковська З.М., Бруновська Н.В., Затолочний В.С.) у справі № 813/1837/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до висновку комісії (протокол № 34 від 07.04.2017), зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) збори чи для проходження військової служби у військовому резерві.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 09.10.2018 позов задоволено частково. Рішення Міністерства оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол № 34 від 07.04.2017 р.) визнано протиправним. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) збори чи для проходження військової служби у військовому резерві. Зобов`язано Міністерство оборони України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 рішення Городоцького районного суду Львівської області від 09.10.2018 у справі №813/1837/17 - скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач отримав інвалідність ІІІ групи у 2007 році, та звернувся із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги після 01.01.2014, тобто коли редакція ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачала умови настання інвалідності протягом трьох місяців після звільнення сі служби.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2019 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що згідно копії військового квитка серії НОМЕР_1 , довідки №27 від 10.02.2016, виданої військовим комісаром Городоцького районного військового комісаріату видно, що позивач ОСОБА_1 у період з 12.05.1977 по 31.05.1979 проходив строкову військову службу у Збройних Силах Союзу РСР.

Згідно копій Листа заступника командира в/ч 29218 по медичній частині №6 від 15.01.1981, листа командира в/ч 29218 № 86 від 23.01.2001, витягу з постанови №15 14-тої військово-лікарської комісії ЗахОК від 16.01.2003 вбачається, що ОСОБА_1 під час проходження служби отримав множинне осколкове поранення м`яких тканин передньої грудної стінки справа з наявністю зміцнілих шкірних рубців в місцях поранення, яке було визнано таким, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Вищевказане стало підставою для встановлення позивачу 23.05.2007 ІІІ групи інвалідності через поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, що стверджується довідкою серії ЛВА-I №350669.

08.04.2016 Комісія з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби повернула на доопрацювання документи, подані позивачем на розгляд, мотивуючи відсутністю документів, що підтверджують настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 06.03.2017, дії Міністерства оборони України щодо повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання визнано протиправними, зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Як вбачається із витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум №34 від 07.04.2017 Міністерством оборони України повідомлено Львівський обласний військовий комісаріат про те, що, оскільки ОСОБА_1 був звільнений зі строкової військової служби в 1979 році та інвалідність отримав у 2007 році, тобто, після трьох місяців з дня звільнення з військової служби, то права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 №975 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на виконання якого було прийнято Постанову КМУ від 28.05.2008 №499) не має.

Не погодившись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково та дійшов висновку, що рішення Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол №34 від 07.04.2017р.) є протиправним, оскільки відповідачем не в повному обсязі враховано норми ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачу третя група інвалідності встановлена у 2007 році, а тому застосуванню підлягає законодавство, чинне на момент встановлення інвалідності. Суд посилається на частину шосту статті 16 Закону № 2011-XII (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, а саме не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності - 23.05.2007) передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Частиною другою статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції діючій на час звернення позивача до відповідача із заявою) передбачалося, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.


................
Перейти до повного тексту