Постанова суду № 240/7290/20 від 27.07.2022 про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

справа №240/7290/20

адміністративне провадження №№К/9901/14343/21, К/9901/14321/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №240/7290/20

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Житомирської обласної прокуратури

про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року

(головуючий суддя Попова О.Г.)

і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року (головуючий суддя: Курко О.П., судді: Гонтарук В.М., Біла Л.М.)

і касаційною скаргою Житомирської обласної прокуратури

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року

(головуючий суддя Попова О.Г.)

додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (головуючий суддя Попова О.Г.)

і постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року (головуючий суддя: Курко О.П., судді: Гонтарук В.М., Біла Л.М.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Житомирської обласної прокуратури, в якому просив суд (з урахуванням уточнення позовних вимог):

- визнати протиправним і скасувати рішення №275 від 9 квітня 2020 року Другої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- визнати протиправним і скасувати наказ №94к від 28 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області;

- поновити ОСОБА_1 , на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області;

- стягнути з прокуратури Житомирської області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 1 травня 2020 року до дня ухвалення судом рішення про поновлення позивача;

- стягнути з прокуратури Житомирської області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі: 10 000 грн.;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за весь час вимушеного прогулу.

Позов мотивований тим, що позивач з 2009 року працював в органах прокуратури Житомирської області на різних посадах. Наказом прокуратури Житомирської області №94К від 28 квітня 2020 року його звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 квітня 2020 року.

Позивач вказував, що до звільнення проходив атестацію на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та наказу Генерального прокурора від 3 жовтня 2019 року №221.

За наслідками проходження позивачем атестації кадровою комісією ухвалено протиправне, на думку позивача, рішення №275 від 9 квітня 2020 року про неуспішне проходження ним атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, з огляд на його необґрунтованість.

Зауважив, що на день прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивача не здійснювалось жодних процедур ліквідації чи реорганізації прокуратури Житомирської області та не проводилось скорочення кількості прокурорів в ній, тому відсутні підстави для прийняття наказу про його звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Вважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою його оскарження і відновлення своїх порушених трудових прав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано рішення №275 від 9 квітня 2020 року Другої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- визнано протиправним і скасовано наказ №94к від 28 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області з 1 травня 2020 року;

- стягнуто з прокуратури Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 1 травня 2020 року до 18 листопада 2020 року у сумі: 129162 грн 60 копійок;

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць;

- стягнуто з прокуратури Житомирської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі: 2000 гривень;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Житомирської області сплачений судовий збір у розмірі: 1681 грн 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

16 грудня 2020 року Житомирським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове судове рішення у справі №240/7290/20, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Житомирської області (вул. Святослава Ріхтера, 11, Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі: 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року це додаткове судове рішення залишено без змін.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення №275 від 9 квітня 2020 року Другої кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки не містить ні мотивів ні підстав його прийняття. Суди зауважили, що у рішенні кадрової комісії вказана лише кількість отриманих позивачем за результатами іспиту балів, проте у ньому відсутні аргументи комісії виставлення саме такої кількості балів та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення цього рішення. А тому, окружний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що це рішення кадрової комісії є необґрунтованим і таким, що належить скасувати.

Зважаючи на визнання протиправним і скасування рішення №275 від 9 квітня 2020 року Другої кадрової комісії, суди попередніх інстанцій задовольнили вимогу про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення позивача з огляду на похідний характер цієї вимоги.

Також, окружний суд зауважив, що під час розгляду цієї справи відповідачами до суду не надано доказів ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду, не підтверджено відповідними доказами та не доведено скорочення кількості прокурорів, тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» є безпідставним.

До того ж, посилання відповідача в оскаржуваному наказі про звільнення на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» без зазначення конкретної підстави для звільнення, породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора і Житомирська обласна прокуратура звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на них.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У квітні 2021 року Офіс Генерального прокурора подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Офіс Генерального прокурора зазначив, що оскаржуване позивачем рішення про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки є обґрунтованим та відповідає вимогам встановленим Порядком №221, зокрема, містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його прийняття.

Скаржник наполягає, що позивачем будь-яких належних і допустимих доказів щодо незаконності рішення кадрової комісії не надано, а позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях.

До того ж, зазначає, що висновок окружного суду про відсутність ліквідації, реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів як причини незаконності звільнення позивача, скаржник вбачає необґрунтованим, адже підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади, зокрема, у регіональних прокуратурах, звільняються, відповідно, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Ця норма є спеціальною відносно інших нормативно-правових актів, а тому висновок судів, що для звільнення за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» має відбутись ліквідації, реорганізації органу прокуратури або скорочення кількості прокурорів є помилковим.

Скаржник зазначає про неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій норми матеріального права щодо яких відсутній висновок Верховного Суду, а саме: підпунктів 7, 9, 13,16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ.

Верховним Судом ухвалою від 31 травня 2021 року було відкрито касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур і Житомирська обласна прокуратура своїх відзивів на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора не надали. Копію ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження отримали 4 червня 2021 року і 10 червня 2021 року відповідно.

У квітні 2021 року Житомирська обласна прокуратура також подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року і постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга Житомирської обласної прокуратури подана на підставі аналогічних доводів, як і скарга Офісу Генерального прокурора.

До того ж, Житомирська обласна прокуратура просила Суд скасувати додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, яким за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Житомирської області на користь позивача були стягнуті судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі: 7000 грн.

Аргументи стосовно необхідності скасування додаткового рішення окружного суду і відповідної постанови апеляційного суду, якою залишено це рішення без змін, зводяться до відсутності, на думку скаржника, документального підтвердження понесення позивачем цих витрат у розмірі, що стягнутий з відповідача.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи відзиву на касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури є аналогічними тим, що зазначив позивач у відзиві на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора.

Офіс Генерального прокурора і Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур своїх відзивів на касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури не надали. Копію ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження отримали 4 червня 2021 року.

20 липня 2021 року на адресу Суду надійшла відповідь на відзив від Житомирської обласної прокуратури, в якій скаржник додатково обґрунтовує свою правову позицію, викладену у касаційній скарзі.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Житомирської області на різних посадах з 2 серпня 2009 року.

Відповідно до наказу від 14 квітня 2016 року №19 ОСОБА_1 перебував на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області.

Позивач 10 жовтня 2019 року Генеральному прокурору подав заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Першою кадровою комісією 20 лютого 2020 року затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та позивача включено до 1 групи під №270 для проходження іспитів (у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки) 3 березня 2020 року.

Наказом Генерального прокурора від 21 лютого2020 року №105 встановлено прохідний бал для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур - 93 бали.

За результатами проведення тестування позивач набрав: тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки - за вербальний блок 95 балів, за абстрактно-логічний 85 балів та середній бал склав 90.

Другою кадровою комісією 9 квітня 2020 року прийнято рішення №275 «Про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки», в якому зазначено, що ОСОБА_1 не успішно пройшов атестацію, оскільки за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 90 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, а відтак не допускається до етапу проходження співбесіди.

Наказом прокурора Житомирської області від 28 квітня 2020 року №95к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Житомирської області та органів прокуратури Житомирської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом статей 2, 5-1 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - «Закон»).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону визначено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Законом України від 19 вересня 2019 року №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України «Про прокуратуру» були внесені зміни.

Статтею 14 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку із внесенням до неї змін Законом №113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.

Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону №113-ІХ.

За текстом Закону України «Про прокуратуру» слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».

Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Відповідно до пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

За пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

................

Перейти до повного тексту