ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 440/1286/20
адміністративне провадження № К/9901/26646/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 440/1286/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року (прийняту у складі головуючого судді Костенко Г.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Кононенко З.О., суддів: Калиновського В.А., Сіренко О.І.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років від 21 січня 2020 року №125;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області прийняти рішення про призначення з 21 січня 2020 року ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що станом на час звернення до ГУ ПФУ в Полтавській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII її робочий стаж був більшим ніж 25 років, що є необхідним для призначення відповідної пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні позову повністю.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що з моменту визнання неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019 положень статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII) при призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та Законом № 911-VIII.
Втім, з огляду на положення п.2-1 та п.16 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) станом на 11 жовтня 2017 року у позивачки відсутній необхідний стаж у розмірі 25 років, який надає право на призначення пільгової пенсії за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 16 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Вважаючи, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права, позивачка просить скасувати їх та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що станом на 17 січня 2020 року звертаючись з заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII у ОСОБА_1 був необхідний спеціальний стаж роботи, який дає право на призначення такої, а саме - 26 років 7 місяців 7 днів.
Позивач вважає, що спеціальний стаж має обраховуватись станом на час звернення з заявою на призначення пенсії, а не станом на 11 жовтня 2017 року, як зазначено в п.2-1 та п.16 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.
5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2020 року визначено склад колегії суддів: Желєзний І.В. (головуючий суддя), Берназюк Я.О., Шарапа В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
26 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу у якому ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі, оскільки судами попередніх інстанцій вирішено позов у відповідності норм закону.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 10.12.2021 № 2245/0/78-21, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді : Стрелець Т.Г., суддів Мороз Л.Л., Тацій Л.В.
Верховний Суд ухвалою від 26 липня 2022 року касаційну скаргу призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 27 липня 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 17 січня 2020 року звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років.
Разом із заявою ОСОБА_1 надала відповідачу, копію трудової книжки НОМЕР_1 від 15 травня 1992 року, копію диплому, довідку СПОВ про заробітну плату, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорту, копію свідоцтва про народження дитини.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 15.05.1992 ОСОБА_1 , окрім іншого, працювала:
- з 15.07.1993 по 23.02.1999 - в Дмитрівській дільничній лікарні на посаді медсестри палатної стаціонару, що становить 5 років 7 місяців 9 днів;
- з 01.03.1999 по 20.08.2002 - в Кременчуцькому обласному спеціалізованому домі дитини на посаді медичної сестри групи, що становить 3 роки 5 місяців 20 днів;
- з 23.08.2002 по 31.12.2012 - в Комсомольській міській станції швидкої медичної допомоги на посаді сестри медичної станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, що становить 10 роки 4 місяців 9 днів;
- з 01.01.2013 по 29.02.2020 - в КП "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради" на посаді сестри медичної станції (відділення) швидкої та невідкладної медичної допомоги, що становить 7 років 1 місяць 29 днів.
Рішенням відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 21 січня 2020 року №125 відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за вислугою років в зв`язку з відсутністю спеціального стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Зокрема, у вказаному рішенні зазначено "аналіз наданих документів гр. ОСОБА_1 , 11.04.1975 показує, що спеціальний стаж, який дає їй право на призначення пенсії за вислугою років незалежно від віку становить: станом на 01.04.2015 року - 21 рік 08 місяців 8 днів, що не є достатнім згідно пункту "е" статті 55 Закону №1788 для виходу на пенсію незалежно від віку. Станом на 11.10.2017 року спеціальний стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 2 місяці 18 днів і вона не має 55 років.".
Не погоджуючись з рішенням відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.01.2020 №125, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за вислугою років, остання звернулася до суду з цим позовом.
Вважаючи протиправним рішенням відповідача про відмову в призначені пенсії за вислугою років, позивачка звернулась до суду.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, в частині наявності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону №1788, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.