ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 766/4549/17
адміністративне провадження № К/9901/6121/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №766/4549/17
за позовом ОСОБА_1 до Комісії з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (головуючий суддя Скрипченко В.О., судді: Бойко А.В., Осіпов Ю.В.),
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Комісії з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (далі також - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі також - відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Комісії з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області документів для призначення пенсії за вислугу років;
- зобов`язати Комісію з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі направити документи, перелік яких визначений «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області для призначення пенсії за вислугу років;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати довічну пенсію за вислугу років з наступного дня після звільнення з Управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що право на пенсію за вислугу років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги й при призначенні пенсії згідно п. «а» ст.12 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі також - Закон №2262-ХІІ) має бути враховано вислугу років у пільговому обчисленні.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу від 29.12.2016 №278/ОС-16 позивача звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з посади тимчасово виконуючого обов`язки начальника Управління ДПтС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі у званні полковника внутрішньої служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із скороченням штатів.
Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 22 роки 05 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні 28 років 07 місяців 10 днів.
01.02.2017 позивач звернувся до Комісії з ліквідації Управління ДПтС України в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі із заявою про підготування та направлення документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо призначення йому пенсії за вислугу років у пільговому обчисленні.
Листом від 02.02.2017 №23/4-44 відповідач повідомив позивача про те, що станом на дату звільнення з органів ДКВС України його вислуга років у календарному обчисленні становить 22 роки 05 місяців 04 дні, що є недостатньою підставою набуття права на пенсію за вислугою років відповідно до норм Закону №2262-ХІІ.
02.02.2017 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 14.02.2017 №17/л-99-1 позивачу роз`яснено, що право на пенсію в силу вимог статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» мають військовослужбовці, якщо вони звільнені з військової служби з 01.10.2016 по 30.09.2017 і на день звільнення мають 23 календарних роки і більше.
Крім того роз`яснено, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007, заяви про призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію відповідно до зазначеного Закону, подаються цими особами до ГУ ПФУ через уповноважені структурні підрозділи, міністерства чи відомства, з якого особа була звільнена зі служби.
Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 08 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Комісії з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов`язано Комісію з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , перелік яких визначений «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що період служби підлягає зарахуванню на пільгових умовах, оскільки право на пенсію за вислугу років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги і пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсії згідно п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ, а не при призначенні розміру такої пенсії.
Крім того, суд виходив з того, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про наявність чи відсутність у особи права на пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та приймати рішення про призначення чи відмову у призначенні цим особам даної пенсії, а на Комісію з ліквідації Управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі лише покладені функції із забезпечення підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів та надання особам, що звернулися за призначенням пенсії допомоги в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів, з огляду на що його відмова у направленні документів позивача є протиправною.
Стосовно ж вимог позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, то суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки правовідносини, пов`язані із призначенням пенсії, між вказаними сторонами фактично ще не виникли.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки на день його звільнення вислуга років у календарному обчисленні складала 22 роки 05 місяців 04 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за високу років.
При цьому апеляційний суд прийшов до висновку, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначному Законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що приписи пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 суперечать приписам пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а тому застосуванню підлягає саме Закон №2262-ХІІ, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України він має вищу юридичну силу.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстнції не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не застосовано норми спеціального законодавства - ч. 4 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, з яких вбачається, що пільгова вислуга років враховується саме при призначенні пенсії на підставі п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ, а не при визначенні розміру такої пенсії.