ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 460/783/20
адміністративне провадження № К/990/8618/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №460/783/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 (головуючий суддя: Щербаков В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2022 (колегія у складі: головуючого судді Кушнерика М.П., суддів Мікули О.І., Пліша М.А.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі також - відповідач), в якому позивач просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті їй відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 49 723, 52 грн., які були виплачені у червні 2019 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з квітня 2012 року по червень 2019 року на суму пенсії 49 723, 52 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.10.2021, яку залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2022, позовну заяву залишено без розгляду.
3. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку. Починаючи з червня 2019 року, тобто з дня отримання пенсійної виплати особою на виконання рішення суду, позивач вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. В суд з даним позовом позивач звернулась 05.02.2020, тобто, з порушенням шестимісячного строку звернення з позовом до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, позивач звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції..
5. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що з врахуванням статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у справах № 510/1286/16-а і №815/1226/18, нарахована мені відповідно до норм пенсійного законодавства сума пенсії, на виплату якої я маю право, але не отримала з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. За викладених обставин строк звернення до суду з позовом про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії має обчислюватися з дати отримання позивачем листа відповідача про відмову в такій виплаті, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. 12.04.2022 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2022 у справі за вищезазначеним позовом.
9. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 27.07.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
11. Ключовим у цій справі є питання дотримання позивачем встановленого КАС України строку для звернення до суду з позовом про зобов`язання органу Пенсійного фонду України виплатити компенсацію втрати частини доходів через порушення строку їхньої виплати.
12. Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. За правилом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
15. За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
16. Своєю чергою питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ).
17. Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.