ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2022 року
м. Київ
справа № 826/7802/17
адміністративне провадження № К/9901/50744/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за адміністративним позовом Державного підприємства «НАШ ДІМ» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державного підприємства «НАШ ДІМ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2018 (суддя - Вєкуа Н.Г.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Кузьмишина О.М., Твердохліб В.А.) у справі №826/7802/17.
встановив:
Державне підприємство «НАШ ДІМ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-878-17 від 12.04.2017.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Державне підприємство «НАШ ДІМ» оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2018, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх доводів Державне підприємство «НАШ ДІМ», посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 щодо порядку прийняття та надіслання податкової вимоги, що свідчить про протиправність та наявність підстав для скасування. При цьому зазначає, що недоїмка зі сплати єдиного внеску виникла 20.12.2016 і нарахована за листопад 2016 року, тоді як вимога сформована 12.04.2017, а надіслана лише 21.04.2017.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2017 №Ю-878-17, якою визначено, що станом на 31.03.2017 заборгованість недоїмки зі сплати єдиного внеску Державного підприємства «НАШ ДІМ» становить 45 663, 18 грн.
Скориставшись правом на адміністративне оскарження вказаної вимоги, позивачем подано відповідну скаргу, за результатом розгляду якої Державною фіскальною службою України прийнято рішення про залишення скарги без задоволення, а вимоги від 12.04.2017 №Ю-878-17 ГУ ДФС в м. Києві без змін.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно підпункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною третьою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 7 частини першої статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
За змістом положень статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Згідно з пунктом 3 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.