ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 540/606/20
адміністративне провадження № К/9901/48291/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Вадима Меламеда в інтересах ОСОБА_1
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2020 року (ухвалене у складі головуючого судді Василяки Д.К.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. 10 березня 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), у якій просила:
визнати протиправним і дискримінаційним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, викладене у листі від 16 грудня 2019 року №16406/0301, про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі, якщо воно було прийнято, але не передано ОСОБА_1 ;
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області по припиненню виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон - протиправними та дискримінаційними;
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо непродовження виплати пенсії ОСОБА_1 з грудня 2019 року за період з 19 жовтня 2018 року на підставі спливу строку дії її паспорту громадянина України для виїзду за кордон протиправною та дискримінаційною;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити усі неотримані ОСОБА_1 пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з грудня 2019 року за період з 19 жовтня 2018 року до фактичного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області судового рішення, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми ОСОБА_1 , починаючи з грудня 2019 року за період з 19 жовтня 2018 до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії ОСОБА_1 довічно.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після прийняття відповідного рішення про призначення пенсії, пенсійним органом не здійснено виплати пенсії позивачці, так як строк дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 закінчився 5 березня 2018 року.
Пенсійний орган, з посиланнями на вимоги Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі - Порядок № 1596), зазначив, що він не може здійснити виплату пенсії позивачці, так як для перерахування відповідних коштів на банківський рахунок йому необхідно отримати від позивача копію паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та місце її проживання.
В свою чергу позивачкою не було надано чинного документа, з якого можливо встановити вищевказану інформацію.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, представник позивачки звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про правомірність відмови відповідача у вчиненні дій щодо поновлення виплати пенсії, у зв`язку з тим, що представник позивача не надав усіх документів, необхідних для призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 , є хибними та такими, що суперечать положенням статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та пункту 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
6. Скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 про те, що відновлення виплати пенсії має проводитися з дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 7 жовтня 2009 року у справі № 25-рп/2009 без обмеження її виплати жодними строками з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Скаржник звертає увагу, що позиція щодо нарахування компенсації втрати частини доходів підтримана також Верховним Судом у постановах від 30 липня 2020 року у справі № 802/798/18-а, від 30 липня 2020 року у справі № 461/5775/16-а.
7. При цьому скаржник зазначає, що недивлячись на прийняття П`ятим апеляційним адміністративним судом постанови від 14 листопада 2019 року у справі №540/1155/19, відповідач так і не розпочав виплату позивачці пенсії за віком, допускаючи таким чином систематичну протиправну діяльність щодо ОСОБА_1 .
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. Касаційна скарга надійшла до Суду 29 грудня 2021 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №540/606/20, витребувано адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на касаційну скаргу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 27 липня 2022 року.
Позиція інших учасників справи
11. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу представника позивачки не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 540/1155/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком, яка викладена в листі від 9 січня 2019 року № 346 та рішенні від 21 січня 2019 року №19/03-19. Крім того, судом апеляційної інстанції зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 19 жовтня 2018 року про призначення пенсії за віком з урахуванням мотивів вказаної постанови.
13. У свою чергу, 4 грудня 2019 року на виконання вищевказаного судового рішення ГУ ПФУ в Херсонській області рішенням від № 213050004727 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком (довічно), починаючи з 19 жовтня 2018 року.
14. При цьому 6 грудня 2019 року ГУ ПФУ в Херсонській області листом №28072/03-10 повідомило представника позивачки про те, що на виконання рішення суду виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено та нараховано з 19 жовтня 2018 року.
15. Крім того, представника позивачки повідомлено, що відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, зарахування сум пенсій банками на поточні рахунки здійснюється на підставі складених органами Пенсійного фонду України списків, однак строк дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 закінчився 5 березня 2018 року. Після надання до Управління діючого паспорту, пенсіонера (позивачку) буде включено у відомості для виплати пенсії. Також зазначено про необхідність надання заяви про спосіб виплати пенсії з реквізитами банківського рахунку.
16. Також, 16 грудня 2019 року листом № 16406/03-01 ГУ ПФУ в Херсонській області повторно повідомило представника позивачки про те, що строк дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 закінчився 5 березня 2018 року, а тому виплату пенсії їй буде призупинено до надання чинного документу, що підтверджує її особу.
17. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду з позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
19. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
20. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
21. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
22. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2020 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року не відповідають з огляду на наступне.
23. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 4 грудня 2019 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 540/1155/19 ГУ ПФУ в Херсонській області рішенням від № 213050004727 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком (довічно), починаючи з 19 жовтня 2018 року.
24. При цьому 6 грудня 2019 року ГУ ПФУ в Херсонській області листом №28072/03-10 повідомило представника позивачки про те, що на виконання вказаного рішення суду виплату пенсії ОСОБА_1 призначено та нараховано з 19 жовтня 2018 року. Також представника позивачки повідомлено, що перерахунок пенсійних виплат позивачці буде здійснено після надання останньою діючого паспорта та заяви про спосіб виплати пенсії з реквізитами банківського рахунку.
25. Тобто, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на виконання рішення суду у справі № 540/1155/19 відповідачем було призначено пенсію позивачці, однак пенсійний орган не розпочав виплату пенсії ОСОБА_1 . При цьому пенсійним органом не приймалось рішення про припинення виплати пенсії позивачці.
26. Зі змісту позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг вбачається, що позивачка та її представник не погоджуються із діями відповідача, здійсненими на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у справі №540/1155/19. Позивачка та її представник вважають, що пенсійний орган не у повному обсязі виконав постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 540/1155/19, зокрема призначив ОСОБА_1 пенсію за віком, однак так і не здійснив її виплату, посилаючись на обставини, які були встановлені судами у вказаній справі, а саме щодо подання позивачкою до відповідача заяви про призначення пенсії із повним комплектом документів, які були оцінені судом на момент вирішення по суті відповідного публічно-правового спору.
27. Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити наступне.
28. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
29. Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
30. Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
31. На цій підставі слід дійти висновку, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.
32. Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 638/643/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 808/2291/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а, від 29 листопада 2019 року у справі № 805/5043/15-а, від 20 лютого 2020 року у справі № 15/6834/15 та від 18 лютого 2022 року у справі № 520/3601/19.