ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2022 року
м. Київ
справа №826/6664/17
адміністративні провадження № К/9901/16813/19, № К/9901/17230/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
при секретарі судового засідання Кравченко Т.М.,
за участю представників:
позивача - Попова Р.В.,
відповідача - Пріцака І.Є.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Міністерства фінансів України) - Іщенка Р.А.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк») - Яковенка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/6664/17
за позовом Компанії Тріантал Інвестментс ЛТД до Національного банку України (далі - НБУ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ «КБ «Приватбанк»), про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами НБУ та ПАТ «КБ «Приватбанк»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Огурцова О.П., суддів Арсірія Р.О., Кузьменка В.А. та
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Собківа Я.М., суддів Ісаєнка Ю.А., Файдюка В.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 22.05.2017 Компанія Тріантал Інвестментс ЛТД (TRIANTAL INVESTMENTS LTD) звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням відкликаних та уточнених позовних вимог, просила:
визнати протиправним та скасувати розпорядження НБУ від 17.10.2016 №4274-р «Про організацію перевірки ПАТ «КБ «Приватбанк»;
визнати протиправними дії НБУ щодо нескладення та ненадання керівникові ПАТ КБ «Приватбанк» одного з екземплярів довідки про перевірку ПАТ «КБ«Приватбанк» та звіту про інспектування ПАТ «КБ «Приватбанк», станом на 18.12.2016.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Компанія Тріантал Інвестментс ЛТД посилалась на те, що оспорюване розпорядження НБУ прийнято безпідставно та з порушенням вимог статті 71 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III), пунктів 1.2, 1.8, 1.9 Положення про організацію і проведення інспекційних перевірок, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 №276 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин; далі - Положення № 276). Крім того, позивач посилався на те, що на момент прийняття рішення щодо неплатоспроможності ПАТ «КБ «Приватбанк» інспекційна перевірка ПАТ «КБ «Приватбанк» не була завершена, а її результати не були оформлені звітом, що позбавило керівництво банку, акціонерів можливості реалізувати право на надання пояснень/заперечень щодо виявлених порушень під час вказаної перевірки.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 02.03.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019, задовольнив позовні вимоги.
3. 14.06.2019 НБУ та 19.06.2019 ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалами від 25.06.2019 та від 08.07.2019 відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами ПАТ КБ «Приватбанк» та НБУ, відповідно, та витребував матеріали справи із суду першої інстанції першою ухвалою.
5. 23.07.2019 та 31.07.2019 від позивача до суду касаційної інстанції надійшли відзиви на касаційні скарги ПАТ «КБ «Приватбанк» та НБУ, відповідно, у яких Компанія Тріантал Інвестментс ЛТД просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Суди встановили, що станом на 18.12.2016 позивач був акціонером ПАТ «КБ «Приватбанк» та власником 12766758 шт. акцій, що складало 16,8170% статутного капіталу банку ПАТ «КБ «Приватбанк».
17.10.2016 НБУ відповідно до статей 66, 67, 71,72 Закону № 2121-III, Положення №276 та з метою забезпечення контролю за виконанням ПАТ «КБ «Приватбанк» вимог рішення Правління НБУ від 05.10.2016 №323-рш/БТ «Про залучення аудиторської компанії для підтвердження результатів діагностичного обстеження та вжитих банком заходів», постанови Правління НБУ від 23.02.2016 № 103/БТ «Про погодження плану реструктуризації ПАТ «КБ «Приватбанк» за результатами його діагностичного обстеження» та постанови Правління НБУ від 24.03.2016 № 195/БТ «Про продовження строку та заміну інших умов користування кредитами, наданими ПАТ «КБ «Приватбанк» прийнято розпорядження №4274-р «Про організацію перевірки ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», яким зобов`язано Департамент інспекційних перевірок банків організувати з 17.10.2016 по 18.11.2016 (включно) проведення позапланової інспекційної перевірки банку з викладених у розпорядженні питань.
18.12.2016 Правління НБУ за результатами розгляду пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду щодо віднесення ПАТ «КБ «Приватбанк» до категорії неплатоспроможних, інформації, викладеної в доповідній записці Департаменту банківського нагляду від 17.12.2016 за № В/20-0003/127382/БТ, складеній за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банку та в доповідних записках Департаменту інспекційних перевірок банків від 12.12.2016 за № В/21-0003/125164 та від 16.12.2016 за № В/21-0003/126837, складених на підставі матеріалів інспектування банку, що здійснювалося згідно з розпорядженням НБУ від 17.10.2016 року №4274-р прийняло рішення № 498-рш/БТ «Про віднесення ПАТ «КБ «Приватбанк» до категорії неплатоспроможних».
Також суди встановили, що з доповідної записки Департаменту банківського нагляду від 17.12.2016 за №В/20-0003/127382/БТ видно, що вона була складена за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю ПАТ «КБ «Приватбанк» та з врахуванням інформації, викладеної в доповідних записках Департаменту інспекційних перевірок банків від 12.12.2016 №В/21-0003/125164 і від 16.12.2016 №В/21-0003/126837.
В доповідних записках Департаменту інспекційних перевірок банків від 12.12.2016 №В/21-0003/125164 і від 16.12.2016 №В/21-0003/12683 зазначено, що вони складені щодо поточного статусу інспекційної перевірки ПАТ «КБ «Приватбанк», яка проводилась відповідно до оспорюваного у цій справі розпорядження від 17.10.2016 №4274-р.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що звіт за результатами інспекційної перевірки був складений 30.01.2017.
Не погоджуючись з розпорядженням від 17.10.2016 №4274-р, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а також вважаючи, що станом на 18.12.2016 керівнику ПАТ КБ «Приватбанк» мало бути надано екземпляр довідки про перевірку ПАТ КБ «Приватбанк» та звіт про інспектування, Компанія Тріантал Інвестментс ЛТД звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що акції, якими володів позивач, є його майном, і позбавлення його як акціонера можливості отримувати прибуток від таких акцій є порушенням його прав, а отже позивач як акціонер у володінні якого перебувало 16,8170 % статутного капіталу банку (істотна участь у володінні статутним капіталом банку - 10 і більше відсотків) має право на звернення до суду з цим позовом.
При цьому, визнаючи протиправним та скасовуючи розпорядження НБУ від 17.10.2016 № 4274-р, суди попередніх інстанцій виходили із того, що в ньому не зазначені обґрунтовані підстави для призначення позапланової перевірки, визначені пунктом 1.8 Положення №276, оскільки вказана норма права не містить такої підстави для призначення позапланової перевірки як контроль за виконанням банком рішень і постанов, прийнятих Правлінням НБУ, а відповідачем не надано доказів на підтвердження їх наявності на дату прийняття розпорядження.
Також суди вказали на те, що на момент застосовування відповідачем 18.12.2016 заходу впливу у вигляді визнання ПАТ «КБ «Приватбанк» неплатоспроможним, результати позапланової інспекційної перевірки відповідно до пунктів 3.1, 3.7, 3.8 Положення №276 мали бути оформлені довідкою та звітом, а інспекційна перевірка мала бути завершеною, оскільки захід впливу може застосовуватись за результатами інспекційної перевірки, якими встановлений факт порушення, які оформляються у відповідності до наведених норм, а не на підставі пояснювальних і доповідних записок, складання яких не передбачене Положенням №276.
Щодо строку звернення до суду, суд першої інстанції, з висновком якого також погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що про факт наявності розпорядження від 17.10.2016 №4274-р позивач дізнався лише в травні 2017 року, з листа від 14.05.2017 колишнього члена Правління ПАТ «КБ «Приватбанк», тому такий не вважається пропущеним.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційні скарги обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що дії НБУ щодо прийняття рішення Правління НБУ від 18.12.2016 № 498-рш/БТ «Про віднесення ПАТ «КБ «Приватбанк» до категорії неплатоспроможних не є предметом спору у цій справі. Також скаржники вказали на те, що Компанія Тріантал Інвестментс ЛТД не була уповноважена представляти ПАТ «КБ «Приватбанк» у тому числі щодо оскарження оспорюваного у цій справі розпорядження НБУ, оскільки позивач не був об`єктом позапланової інспекційної перевірки. Вказане свідчить про відсутність порушеного права позивача, та як наслідок - відсутність права на судовий захист. При цьому, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, залишили поза увагою ту обставину, що ПАТ «КБ «Приватбанк» допустив співробітників НБУ до проведення інспекційної перевірки, надавши доступ до приміщень і документів банку, у зв`язку із чим в подальшому предметом розгляду в суді можуть бути лише її наслідки.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - КАС України)], колегія суддів виходить із такого.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
12. Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
13. Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
14. Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
15. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушенні в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011, зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
16. Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
17. Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
18. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.
19. Подібні положення містяться й у статтях 2, 5 нині діючого КАС України.
20. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.
21. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
22. Верховний Суд України у постанові від 24.10.2017 у справі №21-1013а17 зазначив, що не може бути позивачем у спорах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності НБУ акціонер з незначною кількістю акцій (приміром, меншою за розмір, під яким розуміється термін істотна участь у володінні статутним капіталом банку - 10 і більше відсотків) чи акціонер, якого за рядом подібних до зазначених критеріїв максимально не можна наблизити (прирівняти) до особи, котра прямо і безпосередньо потерпіла від дій чи рішень НБУ.
23. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.02.2019 у справі №826/2184/17 уточнила наведену вище позицію Верховного Суду України та зазначила, що акціонер може йти з позовом від імені банку, а не у власних інтересах за обставин, коли виконавчі органи відповідного банку були позбавлені своїх повноважень з огляду на застосування до нього процедури ліквідації та припинення діяльності органів управління.
24. У справі, яка розглядається суди попередніх інстанцій встановили, що позивач як акціонер ПАТ «КБ «Приватбанк» був власником 12766758 шт. акцій, що складало 16,8170% статутного капіталу банку.
25. За таких обставин, оскільки виведення ПАТ «КБ «Приватбанк» з ринку відбувалось у нетиповий спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» шляхом продажу неплатоспроможного банку державі в особі Міністерства фінансів через придбання останнім акцій цього банку у повному обсязі за одну гривню, а також здійснення державою в особі Міністерства фінансів додаткової капіталізації шляхом придбання акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості на суму, що не перевищує розміру мінімальної потреби в капіталі, розрахованої НБУ, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність в цьому випадку у Компанії Тріантал Інвестментс ЛТД як власника істотної участі у статутному капіталі банку, права звернення до суду з позовом від імені ПАТ «КБ «ПриватБанк».
26. Разом з цим, щодо позовної вимоги Компанії Тріантал Інвестментс про визнання протиправним та скасування розпорядження НБУ від 17.10.2016 №4274-р «Про організацію перевірки ПАТ «КБ «Приватбанк»» колегія суддів зазначає таке.