ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 620/3754/18
адміністративне провадження № К/9901/7417/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 (колегія у складі суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., Чаку Є.В.)
у справі № 620/3754/18
за позовом ОСОБА_1
до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просила:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов`язати відповідача призначити з 24.09.2018 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 позов задоволено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 18.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала з 17.07.1981 до 09.09.1986 та з 21.04.1987 до 29.04.2013 у Відкритому акціонерному товаристві "Чернігівське хімволокно" та була безпосередньо зайнята на роботах, пов`язаними з важкими умовами праці.
7. ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
8. З 19.05.2013 їй призначено пенсію за віком відповідно до п.п. 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937 та 18.10.2013 видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 . Однак, з моменту призначення пенсії грошові пенсійні виплати Чернігівським об`єднаним УПФ України їй не здійснювалися.
9. Листом від 16.01.2014 № 1035/05 управління повідомило, що при перевірці документів пенсійної справи виявлено, що гарантійний лист про перерахунок коштів на рахунок органів ПФ України, виданий ліквідатором ПАТ "Чернігівське Хімволокно", не відповідає Додатку 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови КМ України від 18.07.2007 № 937 (далі - Порядок № 937), а тому нарахування пенсії призупинено. Також повідомлено, що управлінням зроблено запит до ліквідатора ПАТ "Чернігівське Хімволокно" щодо надання гарантійного листа згідно Додатку 2 до вищезгаданого Порядку № 937.
10. Листом від 29.01.2014 № 77\10\Г-7 УПФ України в м. Чернігові повторно повідомило про те, що нарахування пенсії призупинено до отримання відповіді від ліквідатора ПАТ "Чернігівське Хімволокно".
11. Листом від 10.07.2014 № 11821\05 УПФ України в м. Чернігові повідомило про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного віку.
12. 24.09.2018 позивач звернулась до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про перехід на пенсію за віком за Списком №2.
13. Рішенням №8661 від 02.10.2018 їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю довідки, що уточнює пільговий характер роботи з 17.07.1981 до 09.09.1986 та з 21.04.1987 до 29.04.2013.
14. Вважаючи таку відмову відповідача неправомірною, позивач звернулась до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки у неї є необхідний загальний трудовий та пільговий стаж, а також на момент звернення із заявою про призначення такої пенсій їй виповнилося 55 років 6 місяців.
16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення".
18. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для відмови у призначенні пенсії стало саме те, що позивачем не подано пенсійному органу уточнюючої довідки, а у трудовій книжці відсутні відомості про зайнятість позивача в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день.
Посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.02.2019 у справі № 337/1297/17, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у призначенні пенсії є правомірною, оскільки підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах. Таке підтвердження може містити трудова книжка. У разі відсутності в ній таких записів, подання уточнюючої довідки є обов`язковим.
Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до відповідача з метою реалізації свого права на пенсію, після отримання уточнюючої довідки.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
20. Скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що до введення в дію обов`язкової атестації робочого місця, а саме станом на 01.01.1992, вона мала стаж роботи в тяжких умовах праці 10 років 05 місяців 12 днів і продовжувала працювати, що підтверджується записами в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
21. 15.04.2019 відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.