ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
справа №620/3562/18
адміністративне провадження № К/9901/14619/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 (суддя Падій В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 (колегія суддів: Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №620/3562/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: Чернігівський обласний військовий комісаріат про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, встановлених абзацом 2 пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975), у зв`язку з не розглядом протягом двох місяців;
- визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України від 05.10.2018 № 98, вираженого у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії;
- зобов`язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (підпункт 4 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»); встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Міністерства оборони України подати у місячний термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, встановлених абзацом 2 пункту 13 Порядку № 975, у зв`язку з не розглядом протягом двох місяців.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 05.10.2018 року № 98, виражене у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року скасовано в частині зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, з урахуванням висновків суду.
Ухвалено в цій частині нову постанову, якою зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, з урахуванням висновків суду.
У решті судове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що при зверненні за призначеннням та виплатою допомоги позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачено Порядком № 975. Вказує, що позивач проходив строкову військову службу, а тому позбавлений права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки встановлення інвалідності настало після спливу трьохмісячного строку.
Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2019 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
09.12.2019 від позивача надійшла заява про закриття касаційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 339 КАС України, оскільки вважає, що касаційну скаргу підписано та подано особою, яка не має права її підписувати.
Колегія суддів, дослідивши цю заяву вказує, що питання наявності повноважень щодо звернення з касаційною скаргою перевірене судом при відкритті касаційного провадження. Скаргу підписано ОСОБА_2 на підставі довіреності Міністерства оборони України від 03.12.2018 № 220/5436/Д, належним чином засвідчена копія якої, додана до касаційної скарги.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач проходив строкову військову службу в період з 11.04.1986 року по 14.05.1988, у тому числі в складі діючої армії в/ч НОМЕР_2 в період бойових дій з 09.08.1986 по 14.05.1988 при виконанні інтернаціонального обов`язку у Демократичній Республіці Афганістан.
Згідно витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 17.12.2015 № 4836, встановлено отримання позивачем мінно-вибухової травми, осколкових поранень голови, а також встановлено, що отримані позивачем поранення та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
В травні 2016 року позивач пройшов обстеження медико-соціальною експертною комісією.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 31.05.2016 серії АВА № 030921 під час первинного огляду позивачу встановлено з 20.05.2016 третю групу інвалідності у зв`язку з отриманням травми, поранення (контузії), захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, на строк до 01.06.2017.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.05.2017 серії АВБ № 037574 під час повторного огляду позивачу підтверджено третю групу інвалідності у зв`язку з отриманням травми, поранення (контузії), захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, на строк до 01.06.2019.
19.05.2017 позивач отримав посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого пред`явник цього посвідчення є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с.19).
18.04.2017 позивач подав до Сновського районного військового комісаріату заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням поранення, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та додатки до неї.
Документи позивача були перенаправлені до Чернігівського обласного військового комісаріату, який листом від 26.04.2017 № 5/1410с заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами повернув останньому без реалізації на тій підставі, що позивач не має права на одноразову грошову допомогу, оскільки інвалідність позивачем отримана пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби.
26.01.2018 вважаючи, що Чернігівський обласний військовий комісаріат виходить за межі наданих йому повноважень, оскільки не уповноважений приймати рішення про наявність чи відсутність у позивача права на одноразову грошову допомогу, позивач повторно звернувся з відповідною заявою, в якій вказував про обов`язок Чернігівського обласного військового комісаріату протягом 15 днів направити дану заяву позивача з доданими до неї документами на розгляд до Міністерства оборони України для її розгляду по суті та прийняття відповідного рішення.
Листом від 02.02.2018 № 5/420с Чернігівський обласний військовий комісаріат, у відповідності до вимог Порядку № 975, направив на адресу Міністерства оборони України заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами.
21.02.2018 Департамент фінансів Міністерства оборони України листом № 248/3/6/538 повернув заяву позивача на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату, з підстав відсутності копій документів, що свідчать про причини та обставини травм ОСОБА_1 .
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі № 825/1466/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018, позов ОСОБА_1 задоволено; визнано неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення листом від 21.02.2018 № 248/3/6/538 заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності; зобов`язано Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності та за результатами її розгляду прийняти одне з рішень, яке передбачене частиною 2 пункту 13 Порядку № 975.
На виконання рішення суду у справі №825/1466/18 Чернігівським обласним військовим комісаріатом було направлено на ім`я директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України документи ОСОБА_1 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги за рішенням суду.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 05.10.2018 № 98, остання відмовила позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав того, що ОСОБА_1 не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми. Водночас комісією зазначено, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 11.12.2015 № 2516/ж та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 17.12.2015 № 4836, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення.