Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 487/3201/19
провадження № 61-8085св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Івановою Тетяною Вікторівною, на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2020 року у складі судді Карташевої Т. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В., Темнікової В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дітей з батьком.
Позов обґрунтований тим, що з 25 жовтня 2008 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 жовтня 2012 року розірваний.
За час шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Старший син ОСОБА_5 тривалий час проживає з ним та перебуває на його утриманні, оскільки, за словами дитини, мати здійснює постійний психологічний тиск та неодноразово застосовувала до нього фізичну силу.
Молодший син ОСОБА_6 проживає з матір`ю, проте також виявляє бажання проживати з батьком та рідним братом.
На час звернення до суду ОСОБА_5 прийняв рішення проживати з батьком, а ОСОБА_6 постійно після шкільних занять його відвідує, однак боїться затримуватись, посилаючись на те, що мати буде сваритися із застосуванням фізичної сили.
ОСОБА_2 не займається вихованням молодшого сина ОСОБА_6, у дитини погана успішність в школі, домашні завдання часто невиконані, згідно з повідомленням класного керівника дитині важко працювати з класом та засвоювати матеріал. Проте у ОСОБА_5, після того, як він почав проживати з батьком, покращилися успіхи у навчанні, дитина докладає зусилля для засвоєння навчального матеріалу.
Відповідач неодноразово вчиняла безпідставні сварки, свідками яких були діти, сусіди та патрульні поліцейські, яких вона викликала.
Він веде здоровий спосіб життя, має позитивну характеристику, можливість створити усі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, не чинитиме ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з ними.
Просив визначити місце проживання дітей разом з батьком.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2020 року, яке залишене без змін постановоюМиколаївського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, у позові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням висновку органу опіки та піклування, який вважав недоцільним визначення місця проживання дітей з батьком, виходив з того, що діти фактично мають прихильність до обох батьків, проте їх вік та відсутність у них життєвого досвіду не надає їм можливості реально оцінити життєву ситуацію та її наслідки, їхнє бажання проживати разом з батьком не є абсолютним, з огляду на конфлікт між сторонами. Батько і матір мають належні матеріально-побутові умови для перебування дітей, позитивно характеризуються, беруть активну участь у вихованні та навчанні дітей.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Іванову Т. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рівність батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а потім права батьків.
При розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання тощо.
Матеріали справи не містять жодного доказу, який би міг підтвердити факт негативного впливу батька на дітей.
Підставою звернення позивача до суду стало те, що діти постійно скаржились на матір, їхня поведінка змінювалась кожен раз при згадці про відповідача та методи її виховання, які несуть управлінські функції, а не виховні.
Суди не врахували, що після прийняття висновку органу опіки і піклування обставини справи змінились і обидва сини за власною ініціативою почали проживати з позивачем.
Під час розгляду справи представник Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради повідомив суду, що не заперечує проти визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом з батьком.
Суди не застосували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 344/2561/16-ц, провадження № 61-12422св18, від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17, провадження № 61-18882св19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19, провадження № 61-5726св20, а також встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 25 жовтня 2008 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 жовтня 2012 року розірвано.
За час шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2018 року у справі № 487/767/18 стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 лютого 2018 року народження і до досягнення ним повноліття.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2018 року у справі № 487/597/18 зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/4 частки всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до 1/6 частки його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 05 лютого 2018 року, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 09 жовтня 2020 року, зробленого заступником начальника Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) Щербатюком А. І., заборгованість за аліментами на сина ОСОБА_5 станом на 30 вересня 2020 року становить 50 793,69 грн, заборгованість за аліментами станом на 30 вересня 2020 року на сина ОСОБА_6 - 100 525,57 грн.
Відповідно до акта про проживання та перебування на утриманні від 05 березня 2019 року ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм старшим сином ОСОБА_5, дружиною ОСОБА_7 та сином ОСОБА_8 . За місцем проживання ОСОБА_1 постійно бачать його молодшого сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі слів ОСОБА_1, старший син ОСОБА_5 постійно проживає з батьком, а молодший син ОСОБА_6 щодня навідує батька, однак ночує за місцем проживання матері. Сусіди засвідчили, що тривалий час вихованням старшої дитини ОСОБА_5 займається лише батько хлопчика, у чому йому допомагає його теперішня дружина. Вони неодноразово були безпосередніми свідками агресивної поведінки матері ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 та їхніх спільних дітей. Мати декілька разів з`являлась за місцем проживання ОСОБА_1, вчиняючи сварки та порушуючи громадський спокій. За адресою проживання ОСОБА_1 його діти ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) характеризуються позитивно, є дружньою родиною та з повагою ставляться до сусідів та оточуючих.
Згідно з актом обстеження умов проживання від 10 січня 2020 року, складеного за участю спеціаліста Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради за адресою: АДРЕСА_1, житло розміщено на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку, складається з двох кімнат. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: діти мають спальні місця, місце для зберігання речей, забезпечені одягом за сезоном, продуктами харчування, навчальним приладдям. За цією адресою проживають: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1 - батько, ОСОБА_7 - мачуха, ОСОБА_11, 2016 року народження. Родина дружня, відносини довірливі. Діти бажають проживати з батьком, з матір`ю конфліктні відносини.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1, у якій проживає ОСОБА_1, на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
За вказаною адресою позивач проживає з матір`ю та вітчимом, дружиною ОСОБА_7, старшим сином ОСОБА_5 та двома дітьми, які народилися від другого шлюбу зі ОСОБА_7 .
Відповідно до довідки ЖКП ММР "БРИЗ" ЖЕК № 2 ОСОБА_2 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ОСОБА_2 також зареєстровані її старший син ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, діти ОСОБА_5, 2008 року народження, і ОСОБА_6, 2010 року народження. Вказана квартира належить на праві власності у рівних частках ОСОБА_2 та її старшому сину ОСОБА_14
ОСОБА_2 працює у МКП "Миколаївводоканал" прибиральницею приміщень.
Відповідно до довідки Центрального об`єднаного управління ПФУ м. Миколаєва ОСОБА_2 перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні Пенсійоного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області та отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника на дитину ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 05 травня 2010 року до 30 червня 2021 року.
Відповідно до акта обстеження умов проживання від 04 квітня 2019 року, проведеного за участю спеціаліста Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаїївської міської ради за адресою: АДРЕСА_2, житло розміщене на 10 поверсі десятиповерхового будинку, складається з однієї кімнати, кухні, коридору, санвузла, є газо-, водо-, електропостачання, централізоване опалення, квартира мебльована, обладнана побутовою технікою, для дітей є окремі спальні місця. Дитина ОСОБА_6 має ліжко, іграшки, навчальні посібники. Діти відвідують загальноосвітню школу № 57, ОСОБА_15 - вечірню школу. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10 зареєстрований, проте проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Мати потребує психологічної підтримки.
Згідно з характеристикою ОСОБА_2, наданою мешканцями будинку від 21 листопада 2018 року та 06 липня 2019 року, відповідач характеризується позитивно, самостійно виховує синів, відвідує з ними спортивні секції, працює, неконфліктна та не зловживає спиртними напоями. Діти завжди охайні, накормлені, допомагають один одному. Старший син ОСОБА_15 допомагає матері з братами, оскільки батько дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишив сім`ю. Внаслідок великої заборгованості з аліментів батько намагається маніпулювати дітьми, налаштовує дітей проти матері, переконав ОСОБА_5 проживати з ним з вересня 2018 року.
ОСОБА_10 навчається у Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 57 ім. Т. Г. Шевченка Миколаївської міської ради Миколаївської області. Відповідно до характеристики від 19 жовтня 2018 року ОСОБА_5 навчається в школі з першого класу, початкову школу завершив на середньому рівні знань. Під час навчання у 5 класі проявив невисокі показники успішності, на уроках уважний та дисциплінований. Даніл сприймає навчальний матеріал на початковому рівні. Хлопець скромний, вміє володіти собою, чесний, доброзичливий. Мати приділяє увагу навчанню та вихованню сина, приходить до школи, відвідує батьківські збори. Батько також приходив до школи, допомагав сину брати участь у ярмарку.
Відповідно до характеристики за місцем навчання ОСОБА_16 від 13 червня 2019 року дитина з вересня 2018 проживає з батьком. ОСОБА_5 не пропускає навчальні заняття без поважних причин. Батько йде на контакт з класним керівником, цікавиться навчанням сина, відвідує батьківські збори. Хлопець ходить до школи охайний, але не завжди в шкільній формі. Мати декілька разів, протягом першого і другого семестру, приходила до школи та цікавилася навчанням сина.
Позитивна характеристика надана ОСОБА_17 директором Миколаївської обласної комунальної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, за місцем відвідування відділення важкої атлетики у 2019 року. У характеристиці зазначено, що батько приділяє належну увагу вихованню сина. Регулярно контактує з тренером-викладачем.
Відповідно до психологічно-педагогічної характеристики учня 5-В класу ЗОШ № 57 ОСОБА_16, складеної практичним психологом ОСОБА_18, на запит матері з ОСОБА_5 проведені співбесіди, а також проєктивні методики " Малюнок сім`ї", "Неіснуюча тварина", учневі властивий середній рівень тривожності у ситуації перевірки знань. Самооцінка дещо занижена. Оптимістичне самовідчуття. Яскравою рисою, що спричиняє негативне відчуття себе, є "самотність". У взаєминах з оточуючими прислухається до думки дорослих. Рівень схильності до девіантної поведінки низький, рівень потреб у схваленні з боку дорослих - вище середнього, з боку однолітків - високий, рівень мотивації навчання помірний. Ставлення до навчання нестійке, позитивне: вважає, що вчитися треба, але інтересу до навчання та систематичності в підготовці не виявляє.
ОСОБА_9 навчається у Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 57 ім. Т. Г. Шевченка Миколаївської міської ради Миколаївської області. Відповідно до характеристики від 19 жовтня 2018 року ОСОБА_6 навчається у 3-Б класі ЗОШ № 57, за період навчання проявив себе дисциплінованим учнем зі слабким рівнем навченості. На уроках хлопець не виявляє активності, не встигає працювати з класом, має нестійку увагу, не може повторити за вчителем програмний матеріал. На заняття часто приходить з невиконаним або частково виконаним домашнім завданням, причиною чого є недостатній контроль та байдужість батьків до створення ситуації успіху для дитини. Ростислав неконфліктний, має друзів, виявляє повагу до вчителя. Дитиною опікується мати, яка намагається приділяти увагу синові, але це не завжди у неї виходить. Також мати вирішує всі шкільні питання.
15 листопада 2019 року орган опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради надав суду висновок про визначення місця проживання дітей, згідно з яким вважає недоцільним визначити місце проживання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_1 .
Згідно з цим висновком будь-яких виняткових обставин, які б свідчили про те, що місце проживання дітей разом з матір`ю буде суперечити їх інтересам, батько не навів, немає вагомих підстав для зміни місця проживання дітей.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_10 повідомив, що проживає з батьком, до якого прийшов самостійно, після конфлікту з тренером, який висловлювався на його адресу нецензурною лайкою в присутності матері, яка його не захистила. У нього склалися гарні відносини з батьком та його дружиною ОСОБА_20, також дружні стосунки існують з молодшим братом ОСОБА_6 . Він навідується до матері, батько не перешкоджає йому в цьому. Він бажає проживати разом з батьком та братом ОСОБА_6 .
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_9 повідомив, що проживає з матір`ю, а старший брат ОСОБА_5 - з батьком. Він також деякий час проживав з батьком, проте у зв`язку з тим, що мати на нього сварилась, він повернувся проживати до неї. Домашнє завдання виконує як з батьком, так і з матір`ю. Бажає проживати з братом ОСОБА_5 та батьком.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилався на те, що суди не застосували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 344/2561/16-ц, провадження № 61-12422св18, від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17, провадження № 61-18882св19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19, провадження № 61-5726св20, а також встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційне провадження відкрите з підстав передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктом 4 частини третьої статті 411 УПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" (далі - Закон) виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону).
Відповідно до частин другої - четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.