Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 754/12170/16-ц
провадження № 61-5522св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи за позовом про визнання неправомірними дій та скасування рішення приватного нотаріуса:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська Світлана Іванівна, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: Президент України, Відкрите акціонерне товариство "Банк "Біг Енергія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
учасники справи за позовом про витребування майна з незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою, визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та стягнення боргу за житлово-комунальні послуги:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_5, на постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І. в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Президент України, Відкрите акціонерне товариство "Банк "Біг Енергія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", про визнання неправомірними дій та скасування рішення приватного нотаріуса, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна з незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою, визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог про визнання неправомірними дій та скасування рішення приватного нотаріуса
03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про визнання дій неправомірними щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
На обґрунтування позову, зазначав, що 05 лютого 2007 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Біг Енергія" (далі - ВАТ "Біг Енергія") укладено кредитний договір № 11/02-02-2007, згідно якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 55 000,00 дол. США, а позичальник зобов`язався повертати банку суму наданого кредиту в розмірі 645,00 дол. США щомісяця. Цього ж дня на забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та банком укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П. Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 384. Предметом іпотеки зазначеного договору є квартира АДРЕСА_1 (далі - квартира), яка належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 13 травня 1994 року.
27 грудня 2013 року між ВАТ "Біг Енергія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 3-233, згідно якого банк відступив своє право вимоги щодо кредитного договору, укладеного з ОСОБА_1
28 січня 2014 року між ВАТ "Біг Енергія" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, згідно якого ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло, відступлене банком, право вимоги до ОСОБА_1 за договором іпотеки. Та цього ж дня, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горобинською Г. А. було внесено зміни про відступлення прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки.
15 липня 2016 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" відступило право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ОСОБА_2, про що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С. І. внесла записи відповідно до яких іпотекодержателем та обтяжувачем по договору іпотеки змінено на ОСОБА_2
ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не було повідомлено позивача про відступлення прав за іпотечним договором і права вимог за основним зобов`язанням, відповідно до статті 24 Закону України "Про іпотеку". Крім того, ОСОБА_2 також не повідомив позивача про наявність у нього права вимоги.
19 вересня 2016 року право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки згідно рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 19 вересня 2016 року індексний номер 31448697.
Зазначає, що вимоги від ОСОБА_2 про усунення порушень основного зобов`язання відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" та пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, він не отримував.
Крім того, відповідачем неправомірно за відсутності договору про задоволення вимог іпотекодержателя звернено стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
У зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії ОСОБА_2 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру, яка належить на праві власності ОСОБА_1, та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19 вересня 2016 року індексний номер 31448697 щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою суду від 14 серпня 2017 року залучено до участі у справі як відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 213, 214).
26 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну підстав позову, яка була прийнята судом 27 квітня 2018 року, відповідно до протоколу судового засідання (т. 2 а. с. 75-100).
За клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6, протокольною ухвалою суду від 22 червня 2018 року залучено до розгляду справи як третю особу - Президента України (т. 2 а. с. 173).
Протокольною ухвалою суду від 18 вересня 2018 року залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідачів ВАТ "Банк "Біг Енергія" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (т. 3 а. с. 250-253).
30 листопада 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позову, відповідно до якої позивач зазначав, що відчуження ОСОБА_2 спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 набув право власності на спірну квартиру, яку в подальшому відчужив на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_4, є незаконним. Зазначав, що відомості про обтяження спірної квартири, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є неспростованим доказом того, що дії відповідачів щодо продажу спірної квартири є нікчемними, оскільки вони були вчиненні за наявності належним чином зареєстрованого арешту, дію якого своєю постановою від 07 грудня 2017 року у справі № 826/18570/16 підтвердив Київський апеляційний адміністративний суд. Тому ОСОБА_1 просив суд задовольнити позов та в рішенні суду вказати про скасування державної реєстрації права власності щодо спірної квартири не лише за відповідачем ОСОБА_2, але також за іншими відповідачами, зокрема, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 4 а. с. 53-56).
Короткий зміст позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою, визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та стягнення боргу за житлово-комунальні послуги
31 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення та зобов`язання не чинити перешкод у користуванні спірною квартирою, посилаючись на те, що 27 вересня 2016 року групою невідомих позивачу осіб, які назвались власниками квартири, було вигнано останнього на вулицю з його квартири. Вхідні двері та замок в квартирі замінено, чим позбавлено позивача доступу до квартири.
Посилаючись на те, що позивач не позбавлений права користування житлом, яке гарантоване йому Конституцією України та законами України, навіть за наявності право власності спірної квартири за ОСОБА_2, просив суд вселити його у спірну квартиру та зобов`язати відповідача не чинити позивачу перешкод у користуванні спірною квартирою (т. 5 а. с. 1, 2).
03 квітня 2017 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просив витребувати у ОСОБА_2 спірну квартиру, якою останній незаконно заволодів, та визнати ОСОБА_2 та інших осіб, які займають спірну квартиру такими, що втратили право користування житлом та зняти їх з реєстрації, оскільки державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 не відповідає вимогам закону (т. 5 а. с.152-158).
25 травня 2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій останній просив визнати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та інших осіб, які займають спірну квартиру такими, що втратили право користування житлом та зняти з реєстрації та зобов`язати відповідачів та інших осіб звільнити спірну квартиру (т. 5 а. с. 198-205).
Протокольною ухвалою суду від 25 травня 2017 року ОСОБА_3 залучено співвідповідачем у справі та прийнято заяву про зміну предмета позову (т. 5 а. с. 211-213).
Протокольною ухвалою суду від 13 липня 2017 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 залучено співвідповідачем ОСОБА_4 (т. 5 а. с. 237-239, 244-247).
24 квітня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якому просив суд:
- витребувати з незаконного володіння та зобов`язати відповідачів не чинити позивачу перешкод в користуванні спірною квартирою, надати ключі від вхідних дверей квартири;
- визнати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування житлом та зняти з реєстрації місця проживання всіх осіб, які зареєстровані в спірній квартирі, а також зобов`язати відповідачів звільнити квартиру;
- стягнути солідарно з відповідачів борг за комунальні послуги, який утворився з вересня 2016 року до моменту набрання рішенням суду законної сили (т. 8 а. с. 34-52).
Ухвалою суду від 30 листопада 2018 року цивільна справа № 754/13350/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування з незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою, визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та стягнення боргу за житлово-комунальні послуги об`єднана в одне провадження з цивільною справою № 754/12170/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І., ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Президент України, ВАТ "Банк "Біг Енергія", ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", про визнання неправомірними дій та скасування рішення приватного нотаріуса (т. 4 а. с. 40, 41).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та скасування рішення приватного нотаріуса задоволено частково.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19 вересня 2016 року індексний номер 31448697, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .
Скасовано запис державної реєстрації № 18705703 про право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М. С. 25 січня 2017 року.
Скасовано запис державної реєстрації № 19018827 про право власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. Л. 15 лютого 2017 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І., ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі по 137,80 грн з кожного.
Позовну заяву ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою, визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задоволено частково.
Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_4 спірну квартиру.
Зобов`язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні спірної квартирою, зокрема у спосіб надання ключів від вхідних дверей квартири.
Визнано ОСОБА_4 такою, що втратила право користування спірною квартирою.
Зобов`язано ОСОБА_4 звільнити спірну квартиру.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 183,73 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та скасування рішення приватного нотаріуса, суд першої інстанції виходив з того, що передача права вимоги від ВАТ Банк "Біг Енергія" до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" та ОСОБА_2 на спірну квартиру із подальшим її перепродажем ОСОБА_3, ОСОБА_4 була вчинена під час наявності обмеження на відчуження спірної квартири позивача. Окрім того, між позивачем та ВАТ Банк "Біг Енергія" не укладалося додаткових угод, в яких позивач надавав згоду на заміну іпотекодержателя та/або не повідомлявся про заміну кредитора відповідно до вимог частини другої статті 518 ЦК України. Дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. щодо державної реєстрації за ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" нової іпотеки на спірну квартиру та про внесення змін до запису іпотеки від 15 липня 2016 року за № 15419591 щодо іпотекодержателя ОСОБА_2 є протиправними.
Суд також, врахувавши те, що спірна квартира підпадає під ознаки, визначені пунктом 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", відповідно до якого не може бути звернено стягнення шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, а також врахувавши те, що заборгованість позивача за кредитним договором не є безспірною, позивачу вимога про усунення порушень основного зобов`язання не надсилалась, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. не було вчинено всіх перелічених у статтях 35, 36, 37 Закону України "Про нотаріат" нотаріальних дій з об`єктом нерухомого майна, а тому приватний нотаріус не мала підстав здійснювати дії щодо реєстрації нових іпотек, дійшов висновку про скасування рішення приватного нотаріуса Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 вересня 2016 року індексний номер 31448697 щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 .
Як наслідок, суд вважав, що підлягає скасуванню запис від 25 січня 2017 року № 18705703 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М. С., та запис від 15 лютого 2017 року № 19018827 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. Л. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, суд вважав їх необґрунтованими та не вбачав підстав для їх задоволення.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування майна з незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою, визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, суд виходив з того, що оскільки суд дійшов висновку про скасування рішення приватного нотаріуса Гембарської С. І. щодо реєстрації право власності на спірну квартиру за ОСОБА_2, то наявні підстави для витребування із незаконного володіння ОСОБА_4 спірної квартири та зобов`язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди в її користуванні, а також визнанні ОСОБА_4 такою, що втратила право користування спірною квартирою.
Суд, врахувавши, що позивач не довів наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги по спірній квартирі, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2020 року в частині скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19 вересня 2016 року індексний номер 31448697 щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на спірну квартиру залишено без змін.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування запису державної реєстрації № 18705703 про право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М. С. 25 січня 2017 року, скасування запису державної реєстрації № 19018827 про право власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. Л. 15 лютого 2017 року, витребування із незаконного володіння ОСОБА_4 спірної квартири, зобов`язання ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні квартирою, зокрема у спосіб надання ключів від вхідних дверей квартири, визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування квартирою, зобов`язання ОСОБА_4 звільнити квартиру та в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 вересня 2016 року індексний номер 31448697 щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на спірну квартиру, а також зазначив, що на момент ухвалення судом першої інстанції рішення вимога про скасування рішення державного реєстратора, з урахуванням змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є належним способом захисту прав позивача. Тому суд дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, є законним та обґрунтованим.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог про скасування записів про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спірну квартиру за АДРЕСА_2, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такий спосіб захисту порушених прав позивача не передбачено чинним законодавством з урахуванням змін, внесених до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою та визнання особи такою, що втратила право користування спірною квартирою, апеляційний суд, посилаючись на статтю 388 ЦК України, дійшов висновку, що спірне нерухоме майно вибуло від позивача ОСОБА_1 з його волі внаслідок порушення ним зобов`язань за кредитним договором від 05 лютого 2007 року № 11/02-02-2007, а тому спірна квартира не може бути витребувана у ОСОБА_4, яка придбаваючи спірну квартиру не могла знати про наявність будь-яких прав (в тому числі іпотеки) третіх осіб на спірне нерухоме майно.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача і залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.
В касаційній скарзі заявник посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права в оскаржуваній частині.
Апеляційний суд, скасувавши рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою, визнання особи такою, що втратила право користування спірною квартирою, застосував до спірних правовідносин частину першу статті 388 ЦК України та дійшов висновку про те, що спірне нерухоме майно вибуло від позивача ОСОБА_1 з його волі внаслідок порушення ним зобов`язань за кредитним договором від 05 лютого 2007 року № 11/02-02-2007, а тому спірна квартира не може бути витребувана у ОСОБА_4, яка придбаваючи спірну квартиру не могла знати про наявність будь-яких прав (в тому числі іпотеки) третіх осіб на спірне нерухоме майно. Також суд зазначив, що ОСОБА_1, підписуючи кредитний та іпотечний договір, надав згоду на відчуження переданого майна в іпотеку.
ОСОБА_1 зазначає, що такі висновки апеляційного суду є незаконними та необґрунтованими, суперечливими, зроблені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 802/3/18-а, від 19 травня 2020 року в справі № 644/3116/18, від 21 березня 2018 року в справі № 760/14438/15, від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/8068/16.
Суд апеляційної інстанції в своїй постанові погоджуючись з висновком суду першої інстанції про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 вересня 2016 року індексний номер 31448697, відповідно до якого право власності на спірну квартиру було перереєстровано за ОСОБА_2, однак дійшов протилежного висновку про те, що спірне нерухоме майно вибуло від позивача ОСОБА_1 з його волі.
Суд апеляційної інстанції з порушенням процесуального права не дав правову оцінку матеріалам нотаріальної справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляра О. Л., за якою ОСОБА_4 набула у ОСОБА_3 на підставі договору-купівлі продажу від 15 лютого 2017 року спірну квартиру, були наявні обставини за яких ОСОБА_4 як набувач, діючи розумно і добросовісно, повинна була засумніватися у добросовісності дій відчужувача аби не набути право на майно, яке вибуло із власності власника не з його волі.
Також зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимоги позивача про скасування записів про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спірну квартиру за АДРЕСА_2 є неналежним способом захисту, є незаконним та необґрунтованим, оскільки не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 27 листопада 2018 року в справі № 820/3534/17, відповідно до якої встановлено, що при вирішенні цивільних позовів щодо витребування майна, у разі задоволення повністю або частково цих вимог суд не може залишити без уваги той факт, що власниками спірного майна або його частки були/є: інші особи, і що без вирішення в цивільній справі питання щодо скасування державної реєстрації права власності попередніх власників виконати таке судове рішення буде неможливо.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Деснянського районного суду м. Києва.
У серпні 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 05 лютого 2007 року між ВАТ Банк "Біг Енергія" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11/02-02-2007, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 55 000,00 дол. США до 09 лютого 2009 року під відсоткову ставку 16% річних (т. 1 а. с. 9, 10).
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_1 та ВАТ Банк "Біг Енергія" було укладено договір іпотеки від 05 лютого 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П. Ю. за реєстровим № 384, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку спірну квартиру (т. 1 а. с. 11, 12).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором, договору іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса, рішення суду або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до пункту 6.1 цього договору.
Розділом 6 договору іпотеки передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку".
Згідно із пунктом 6.1.1 договору іпотеки одним із способів звернення стягнення на предмет є перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки у порядку встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до пункту 3.3 іпотечного договору сторони погодили, що кредитор за кредитним договором - іпотекодержатель може бути замінений на третю особу у випадках, передбачених чинним законодавством, у тому числі внаслідок виконання зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором поручителем на підставі договору поруки, внаслідок чого поручитель набуває право регресивної вимоги до іпотекодавця у розмірі, визначеному відповідним договором поруки. В такому разі всі права іпотекодержателя за кредитним договором та договором іпотеки переходять до третьої особи, що виконала зобов`язання іпотекодавця.
28 грудня 2013 року між ВАТ Банк "Біг Енергія" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П. Ю. 05 лютого 2007 року за реєстровим № 384, за умовами якого ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло права вимоги до позивача за договором іпотеки від 05 лютого 2007 року (т. 1 а. с. 31-33).
В подальшому, між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 15 липня 2016 року, за умовами якого ТОВ "Гровінг Стейт" набуло право вимоги до позивача за договором іпотеки від 05 лютого 2007 року (т. 1 а. с. 51-53, 199-201). Відповідне право нового іпотекодержателя - ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І., про що було прийнято рішення від 15 липня 2016 року № 30478892.
15 липня 2016 року між ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. та зареєстрований в реєстрі за № 585, за умовами якого ОСОБА_2 набув права вимоги до позивача за договором іпотеки та кредитним договором від 05 липня 2007 року № 11/02-02-2007 (т. 1 а. с. 202-204).
На підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19 вересня 2016 року індексний номер 31448697 право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 .
З матеріалів реєстраційної справи встановлено, що приватним нотаріусом Гембарською С. І. було складено свідоцтво від 19 вересня 2016 року про те, що вона на підставі статті 84 Закону України "Про нотаріат" посвідчила заяву ОСОБА_2, в якій він просить повернути суму боргу в розмірі 1 293 982,27 грн, що складається із заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами та повністю сплатити вказані кошти протягом 30 днів з моменту отримання вказаної вимоги про повернення боргу (т. 6 а. с. 84).
Судами встановлено, що матеріали реєстраційної справи не містять будь-яких заяв щодо необхідності погашення боргу із зазначенням суми заборгованості.
В матеріалах реєстраційної справи наявна експрес-накладна 59000193831483 ТОВ "Нова пошта", якою було скеровано ОСОБА_1 свідоцтво із вимогою про сплату боргу. В той же час, доказів того, що позивач отримав будь-які заяви матеріали справи не містять (т. 6 а. с. 86).
В подальшому позивача ОСОБА_1 було знято з реєстрації місця проживання у спірній квартирі на підставі звернення уповноваженого представника до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації з відповідною заявою. ОСОБА_1 був знятий з реєстрації місця проживання як такий, що втратив право користування житловим приміщенням у зв`язку з відчуженням житла у відповідності до пункту 26 Правил реєстрації місця проживання (т. 7 а. с. 80, 81).
25 січня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М. С., відповідно до якого ОСОБА_3 набув право власності на спірну квартиру, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 18705703 (т. 7 а. с. 7-12).
15 лютого 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляром О. Л. та зареєстрований в реєстрі за № 245 (т. 1 а. с. 166).
З листа Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 04 липня 2018 року № 102/30/2951 встановлено, що в спірній квартирі зареєстрована ОСОБА_4 з 20 лютого 2017 року.
Також судами встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року в справі № 22-ц/2690/14917/12 за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Банк "Біг Енергія", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щадко О. І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасовано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року та ухвалено нове рішення, яким визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко О. І. від 15 лютого 2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 75 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2014 року в справі № 754/5617/13 в задоволенні позову ВАТ Банк "Біг Енергія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, у зв`язку з необґрунтованістю заявлених вимог щодо розміру заборгованості за кредитним договором (т. 1 а. с. 13-16).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині не повністю відповідає вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.