ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/11818/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Крайз О.І.
Міністерства економіки України - Гріненко Н.В.
Офісу Генерального прокурора - Штін Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 19.01.2022
та на рішення Господарського суду . Києва
від 10.03.2021
у справі № 910/11818/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж"
до Державного підприємства "Конярство України"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства економіки України
про стягнення суми компенсації у розмірі 652 621,31 грн,-
за зустрічним позовом Міністерства економіки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж", Державного підприємства "Конярство України"
про визнання недійсним договору поставки №211016 від 21.10.2016
в межах справи №910/21682/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністютю "Астарта-Київ"
до Державного підприємства "Конярство України"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" подало позовну заяву до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення суми компенсації у розмірі 652 621, 31 грн, що виникли на підставі Договору поставки № 211016 від 21.10.2016 та були відступлені позивачу за Договором № 1-05 про відступлення права вимоги від 07.06.2018.
3. 21.08.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання недійсним договору поставки № 211016 від 21.10.2016.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 в задоволенні позову про стягнення суми компенсації відмовлено. Позов про визнання недійсним договору поставки задоволено.
5. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Агрофірма Престиж" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
7. 09.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 09.05.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 та на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/11818/18, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" у справі № 910/11818/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2022.
9. Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" від 09.05.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 та на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 у справі № 910/11818/18, залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 23 782,64 грн. за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 та на рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/11818/18.
10. 07.06.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" надійшла заява від 31.05.2022 про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено документ (квитанція № 61846725 від 31.05.2022), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 23 782,64 грн. за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 та на рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/11818/18.
11. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 910/11818/18 за касаційною скаргою ТОВ "Агрофірма Престиж" від 09.05.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021; призначено розгляд касаційної скарги на 19.07.2022 о 10:15 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
12. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Агрофірма Престиж" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
13.1 Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивача за зустрічним позовом. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 30.05.2018 у справі № 367/2271/15-ц, від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13, від 15.01.2019 у справі № 910/2972/18, від 08.02.2019 у справі № 904/3280/18, від 02.07.2019 у справі № 910/14018/18, від 13.10.2021 у справі № 914/687/20.
13.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що сторони при укладенні оспорюваного договору діяли добросовісно, бажали настання реальних правових наслідків обумовлених договором, а обставини взаємовідносин сторін фактично свідчать про схвалення зазначеного правочину та його виконання, що виключає як підставу для визнання оспорюваного договору недійсним перевищення повноважень представником у момент його укладення. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/8794/16, від 11.04.2018 у справі № 910/11079/17, від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц, від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17, від 13.11.2018 у справі № 910/19179/17, від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 19.06.2019 у справі № 904/9795/16, від 08.07.2019 у справі № 910/19776/17, від 01.10.2019 у справі № 910/8287/18, від 18.02.2021 у справі № 924/658/20, від 24.02.2021 у справі № 926/2308/19, від 04.03.2021 у справі № 905/1132/20, від 13.05.2021 у справі № 903/277/20, від 31.08.2021 у справі № 909/207/20.
13.3 Справа була розглянута судами попередніх інстанцій без вирішення питання щодо належного складу учасників справи. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 591/4618/16-ц, від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 27.08.2020 у справі № 371/986/16-ц, від 23.09.2020 у справі № 175/1753/17.
14. Представник скаржника в судовому засіданні 19.07.2022 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. ДП "Конярство України" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить закрити касаційне провадження, або залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
16. Міністерством економіки України та Київською міською прокуратурою подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
17. Представник Міністерства економіки України та прокурор в судовому засіданні 19.07.2022 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзивах.
Розгляд клопотань Верховним Судом
18. ДП "Конярство України" подано клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги яке мотивоване станом здоров`я уповноваженого представника.
19. Представник скаржника в судовому засіданні 19.07.2022 заперечив проти вказаного клопотання.
20. Представник Міністерства економіки України та прокурор в судовому засіданні 19.07.2022 розгляд вказаного клопотання залишили на розсуд суду.
21. Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла наступних висновків.
21.1 Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
21.2 Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
21.3 Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
21.4 Провадження за вказаною касаційною скаргою у цій справі відкрито ухвалою Верховного Суду від 13.06.2022.
21.5 Як вбачається із змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вказаної ухвали отримано скаржником 17.06.2022.
21.6 З наведеного убачається, що відповідач мав достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.
21.7 При цьому, сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді касаційної інстанції.
21.8 Також, із місту ухвали Суду від 13.06.2022, якою було відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
21.9 Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
21.10 Відтак, суд касаційної інстанції в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 19.07.2022 у цій справі уповноваженого представника відповідача.
21.11 Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
21.12 Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
21.13 Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
21.14 Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
21.15 З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати касаційну скаргу в судовому засіданні 19.07.2022 за відсутності уповноваженого представника відповідача. Відсутність представника відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду касаційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у відзиві на касаційну скаргу.
22. Також, як вже було зазначено, у відзиві ДП "Конярство України" викладено клопотання про закриття касаційного провадження.
23. Вказане клопотання мотивовано тим, що скаржником не зазначено аргументів щодо незаконності чи необґрунтованості оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні первісного позову. Окрім того, відсутні підстави стверджувати про подібність правовідносин у постановах Верховного Суду які наведені у касаційній скарзі.
24. Представник скаржника в судовому засіданні 19.07.2022 заперечив проти вказаного клопотання.
25. Представник Міністерства економіки України та прокурор в судовому засіданні 19.07.2022 розгляд вказаного клопотання залишили на розсуд суду.
26. Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла наступних висновків.
26.1 У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
26.2 Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
26.3 Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
26.4 У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
26.5 Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
26.6 Враховуючи наведене, з огляду на зміст аргументів касаційної скарги, передчасними є доводи вказаного клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки такі аргументи касаційної скарги, в цьому випадку, підлягають дослідженню під час касаційного розгляду по суті.
26.7 Окрім того, в ухвалі Верховного Суду від 13.06.2022 колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/11818/18 за вказаною касаційною скаргою, з огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги та відсутність заперечень учасників справи проти відкриття касаційного провадження.
26.8 З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.
Позиція Верховного Суду
27. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
28. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
29. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
30. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
30.1 21.10.2016 між ТОВ "ТБ "Новаагро" (Покупець) та ДП "Конярство України" в особі філії "Новоолександрівський кінний завод № 64" (Постачальник) був укладений договір поставки № 211016, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2016 року, на умовах, зазначених у договорі.
30.2 Предметом договору є поставка соняшнику у кількості 600,00 тон, загальною вартістю 6 000 000,00 грн.
30.3 Згідно з п. 1.3. договору, якість товару має відповідати наступним показникам: вологість не більше 7%, сміттєва домішка не більше 3%, а також іншим вимогам ДСТУ. Якість товару підтверджується реєстрами елеватору.
30.4 Пунктом 1.4 сторони визначили, що строк поставки до 30.12.2016 року включно.
30.5 Відповідно до п. 2.2 договору датою поставки товару вважається дата оформлення видаткової накладної на ім`я покупця.
30.6 У розділі 3 договору поставки сторони погодили порядок розрахунків. Так, покупець зобов`язаний оплачувати поставку кожної окремої партії товару протягом 1-го банківського дня після її здійснення. У разі не здійснення оплати окремої партії поставленого товару Покупцем, строк поставки, вказаний у 1.4 Договору автоматично продовжується на кількість календарних днів прострочки з оплати окремої поставленої партії товару і у такому випадку не поставлення товару Постачальником у строк до 31.12.2016 року не вважатиме порушенням (п. 3.1. договору). Оплата за товар здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника або в будь-який інший спосіб який передбачений діючим законодавством України. Зобов`язання Покупця по оплаті вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця. Покупець не відповідає за можливу затримку із зарахуванням обслуговуючим банком Постачальника грошових коштів, переказаних Покупцем в якості оплати, на поточний рахунок Постачальника.
30.7 Позивач вказує, що сторонами були підписані накладні № 33 від 07.12.2016, № 34 від 10.12.2016, № 32 від 05.12.2016, № 31 від 03.12.2016, № 5 від 18.02.2017, № 4 від 17.02.2017, № 3 від 16.02.2017, № 2 від 15.02.2017, № 1 від 14.02.2017 якими вони підтвердили передання Постачальником у власність Покупця товару за договором кількістю 404,89628 тон на загальну вартість 4 048 962,80 грн.
30.8 Проте, як зазначає позивач, поставлений Постачальником соняшник не відповідав вказаним у договорі показникам якості товару, що підтверджується реєстрами елеватору № 00000392 від 14.02.2017, № 00000393 від 15.02.2017, № 00000394 від 16.02.2017, № 00000395 від 17.02.2017, № 00000396 від 18.02.2017, № 433 від 29.11.2016, № 00000371 від 10.12.2016, № 00000362 від 05.12.2016, № 00000361 від 03.12.2016, № 00000367 від 07.12.2016.
30.9 Сторони погодили, що у випадку невідповідності фактичної якості зерна вимогам, встановленим Договором, Покупець має право відмовитись від партії такого товару або придбати товар зі зменшеною ціною, при цьому Постачальник компенсує Покупцю вартість послуг елеватору по доведенню якості зерна до базових вимог згідно тарифів елеватору (п. 1.3. Договору).
30.10 Позивач вказує, що ТОВ "ТБ "Новаагро" було сплачено елеваторам товариству з обмеженою відповідальністю "БАРВІНКОВЕ-АГРО" та ТОВ "ТБ "Новаагро" вартість послуг з сушіння та очищення поставленого відповідачем соняшника, що підтверджується платіжними дорученнями № 7131619505 від 29.03.2017, № 7131619259 від 10.03.2017, № 7131619135 від 24.02.2017, № 7131619099 від 21.02.2017, № 7131618742 від 24.01.2017, № 479 від 21.12.2016.
30.11 Для підтвердження суми компенсації вартості послуг елеватору між Постачальником та Покупцем були складені акти відшкодування вартості послуг № 7 від 16.12.2016 та № 6 від 23.02.2017, якими сторони погодили, що Постачальник зобов`язаний компенсувати Покупцю вартість послуг сушіння та очищення поставленого соняшника на загальну вартість 652 621,31 грн. Проте, Постачальником не було здійснено компенсації Покупцю вартості послуг елеватору по доведенню якості зерна до договірних вимог.
30.12 В подальшому, 07.06.2018 між ТОВ "ТБ "Новаагро" та ТОВ "Агрофірма Престиж" було укладено договір № 1-05 про відступлення права вимоги.
30.13 Відповідно до вказаного договору Первісний кредитор передає Новому кредитору, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором за договором поставки № 211016 від 21.10.2016, укладеним між Первісним кредитором і ДП "Конярство України" в особі філії "Новоолександрівський кінний завод № 64" ДП "Конярство України".
30.14 Згідно з умовами договору про відступлення права вимоги, Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за договором поставки № 211016 від 21.10.2016, зокрема сплати компенсації вартості послуг елеватору по доведенню якості зерна до базових вимог в розмірі 652 621,31 грн, сплати неустойки (пені, штрафу), інфляційних витрат, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, а також виконання інших зобов`язань, що виникли за Основним договором чи можуть виникнути у майбутньому.
30.15 Відповідно до статей 516, 517 Цивільного кодексу України, ТОВ "Агрофірма Престиж" 27.08.2018 було направлено ДП "Конярство України" повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні.
30.16 В подальшому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми компенсації в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача суму компенсації витрат по доведенню якості зерна до договірних вимог у розмірі 362 621,31 грн, інфляційні втрати в розмірі 73 158,81 грн, 3 % річних в розмірі 36 072,08 грн.
30.17 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 211016 від 21.10.2016.
30.18 При цьому, до господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Міністерства економіки України (попередня назва - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) про визнання недійсним договору поставки № 211016 від 21.10.2016.
30.19 Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тими обставинами, що у керівника філії "Новоолександрівський кінний завод № 64" Павловської Г.І. були відсутні повноваження на укладення спірного договору.
31. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні копії накладних, згідно оригіналів яких, за твердженнями позивача, відповідачем був поставлений товар у кількості 404,89628 тон та на загальну вартість 4 048 962,80 грн, що підтверджується накладними № 33 від 07.12.2016, № 34 від 10.12.2016, № 32 від 05.12.2016, № 31 від 03.12.2016, № 5 від 18.02.2017, № 4 від 17.02.2017, № 3 від 16.02.2017, № 2 від 15.02.2017, №1 від 14.02.2017. При цьому, вказані накладні, копії яких містяться в матеріалах справи не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки мають суттєві недоліки, зокрема, не містять посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від імені Відповідача. Дані накладні не містять реквізитів довіреності матеріально-відповідальної особи як і самої копії довіреності на відпуск товару, виданої саме ДП "Конярство України". Відсутність вказаних відомостей на накладних позбавляє можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені відповідача.
33. Позивач зазначав, що поставлений відповідачем товар не відповідав вказаним у договорі показникам якості товару, що підтверджується реєстрами елеватору № 00000392 від 14.02.2017, № 00000393 від 15.02.2017, № 00000394 від 16.02.2017, № 00000395 від 17.02.2017, № 00000396 від 18.02.2017, № 433 від 29.11.2016, № 00000371 від 10.12.2016, № 00000362 від 05.12.2016, № 00000361 від 03.12.2016, № 00000367 від 07.12.2016.
34. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять, жодного документу, складеного сторонами Договору щодо поставки товару неналежної якості. Крім того, матеріали справи, не містять доказів оплати товару покупцем - ТОВ "ТБ "Новаагро". На підтвердження надання послуг з сушіння та очищення соняшнику елеваторами, позивач надав до суду копії реєстрів елеваторів, товаро-транспортних накладних, а також актів виконаних робіт (надання виробничих послуг), які не містять ні реквізитів договору, ні реквізитів накладних на поставку товару за договором, що позбавляє можливості встановити обставини, що саме соняшник, який є предметом поставки за договором поставки № 211016 від 21.10.2016, був переданий покупцем елеваторам.
35. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріалів справи вбачається, що факт оплати елеваторам за послуги по сушінню та очищенню соняшнику позивач підтверджує платіжними дорученнями на загальну суму 800 264, 55 грн, при цьому сума компенсації заявлена до стягнення з відповідача визначена в розмірі 652 621, 31 грн. Як вбачається з платіжних доручень № 7131619505 від 29.03.2017, № 7131619259 від 10.03.2017, № 7131619135 від 24.02.2017, № 7131619099 від 21.02.2017, № 7131618742 від 24.01.2017, № 479 від 21.12.2016 призначення платежу за цими платіжними дорученнями - сплата за послуги зберігання згідно з договорами № 7/07-КЕ/16 від 18.07.2016, № 27-С/ЗБ/2016 від 23.11.2016.
36. Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
37. Судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів прийняття товару елеваторами від ТОВ "ТБ "Новаагро", такі як складська квитанція чи просте складське свідоцтво чи подвійне складське свідоцтво, які у відповідності до вимог статті 961 Цивільного кодексу України та статті 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" можуть підтверджувати факт прийняття зерна зерновим складом.
38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що хоча позивач вказує, що сума компенсації вартості послуг елеватору по доведенню якості зерна до базових вимог, встановлених договором в розмірі 652 621, 31 грн підтверджується актами приймання-здачі робіт (надання послуг) № 7 від 16.12.2016 та № 6 від 23.02.2017, підписаними між ТОВ "ТБ "Новаагро" та ДП "Конярство України" в особі філії "Новоолександрівський кінний завод № 64", на підставі яких відповідач погодився з сумою компенсації, проте, як вбачається зі змісту даних актів, виконавцем послуг по сушінню та очищенню соняшнику є ТОВ "ТБ "Новаагро", що не відповідає дійсності, адже договором визначено виконавцем таких послуг елеватор.
39. Судами встановлено, що загальна кількість поставленого товару визначена в розмірі 404, 89628 тон соняшнику, а згідно даних актів загальна кількість поставленого товару визначена в розмірі 593, 56 тон соняшнику, тобто сума компенсації не відповідає ні фактично поставленому товару за накладними, ні оплаченим послугам зберігання за платіжними дорученнями. Крім того, судами встановлено, що у вказаних актах не зазначені реквізити ні договору, ні актів наданих послуг по сушінню та очищенню соняшнику ТОВ "ТБ "Новаагро" елеваторами, на підставі яких останнім розрахована сума компенсації в розмірі 652 621, 31 грн.
40. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що визначена ТОВ "ТБ "Новаагро" сума заявленої до стягнення компенсації в розмірі 652 621, 31 грн не підтверджується жодними належним та допустимим доказом, а саме по собі підписання керівником філії "Новоолександрівський кінний завод № 64" Павловською Г.І. вищезазначених актів за відсутності належних та допустимих доказів підтвердження наданих послуг щодо сушіння та очищення соняшнику, який є предметом договору поставки безпосередніми надавачами таких послуг - елеваторами та оплати даних послуг не може слугувати беззаперечним доказом реального понесення витрат ТОВ "ТБ "Новаагро".
41. Аргументи скаржника (пункт 13.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
41.1 Як встановлено судами попередніх інстанцій, Положенням про філію "Новоолександрівський кінний завод № 64" ДП "Конярство України" затверджене Наказом Державного підприємства "Конярство України" від 24.11.2011 № 24, встановлено, що це положення є документом, що регулює діяльність Філії "Новоолександрівський кінний завод № 64" ДП "Конярство України". Пунктом 1.2 Положення про філію встановлено, що координацію діяльності Філії, контроль за дотриманням цього Положення та ефективністю використання і збереження закріпленого за Філією майна здійснює ДП "Конярство України". Пунктом 7.2.1 Положення про філію передбачено, що Філія зобов`язана дотримуватись вимог чинного законодавства України та умов цього Положення. Згідно з пунктом 7.2.3 Положення про філію - Філія зобов`язана здійснювати контроль за належним виконанням контрагентами діючих правочинів та негайно (протягом 24 годин) про невиконання вимог правочинів та/або незаконні дії фізичних та юридичних осіб. Пунктом 8.1 Положення про філію встановлено, що для здійснення оперативного управління (керівництва) справами Філії призначається керівник Філії. Пунктом 8.4 Положення про філію передбачено, що повноваження керівника Філії визначаються трудовим контрактом та довіреністю виданою ДП "Конярство України". Відповідно до пункту 8.6.10 керівник Філії укладає від імені ДП "Конярство України" господарські, цивільно-правові договори в межах сум, передбачених трудовим контрактом та довіреністю.
41.2 Відповідно до умов Договору поставки № 211016 від 21.10.2016 ДП "Конярство України" в особі філії "Новоолександрівський кінний завод № 64" ДП "Конярство України", в особі керівника філії Павловської Г.І., взяло на себе зобов`язання поставити ТОВ "ТБ "Новаагро" соняшник, врожаю 2016 в кількості 600 тон загальною вартістю 6 000 000, 00 грн з ПДВ та 5 000 000, 00 гривень без ПДВ.
41.3 Судами встановлено, що згідно копії довіреності № 2 від 28.01.2016, яка міститься в матеріалах справи та на підставі якої Павловською Г.І. було підписано оспорюваний договір вбачається, що керівник філії була уповноважена на укладання цивільно-правових угод та договорів, які стосувалися товарів і робіт на суму до 100 000,00 грн без ПДВ без попереднього погодження з ДП "Конярство України", а якщо вартість єдиноразової операції з одним контрагентом перевищувала суму 100 000,00 грн без ПДВ, то укладення такого договору могло відбутися лише за обов`язкового попереднього письмового погодження з ДП "Конярство України".
41.4 Статтею 1003 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
41.5 Відтак, у довіреності чітко визначається перелік юридичних дій, які має право вчиняти повірений, який є вичерпний та відповідні обмеження на вчинення таких дій.
41.6 Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
41.7 Відповідно до частини другої статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.