У Х В А Л А
14 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 758/9406/19
Провадження № 14-39цс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Сімоненко В. М.,
суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М.,
Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства завод "Генератор" про визнання права на приватизацію квартири та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою державного підприємства завод "Генератор" на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року,
ВСТАНОВИЛА:
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до державного підприємства завод "Генератор" (далі - ДП завод "Генератор") про визнання права на приватизацію квартири та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Позовна заява мотивована тим, що з 01 лютого 2001 року він працював на
ДП завод "Генератор" на підставі укладеного між ними трудового контракту.
Відповідно до пункту 3.5. контракту було передбачено обов`язок підприємства забезпечити його житлом із правом наступної приватизації. 20 лютого 2001 року строк дії контракту продовжено на 5 років, а 01 лютого 2006 року - на 3 роки, тобто
до 31 грудня 2008 року, з уточненням умов. Згідно з пунктом 3.6. пролонгованого контракту адміністрація підприємства зобов`язалася протягом 6 місяців з дня підписання контракту подати необхідні документи в органи місцевого самоврядування для забезпечення видачі йому ордера на квартиру, виділену йому підприємством
з 01 лютого 2001 року за адресою:
АДРЕСА_1 .
3. Вказував, що 16 травня 2002 року він був тимчасово зареєстрований за вищевказаною адресою, а у 2004 та 2006 роках тимчасова реєстрація у квартирі продовжувалася. При цьому, на цей час він також зареєстрований та проживає у вищевказаній квартирі АДРЕСА_2 .
4. 12 червня 2002 року розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації № 680 вищевказану квартиру було включено до числа службових.
5. Зазначав, що відповідно до виписки з протоколу № 27 засідання
житлово-побутової комісії ДП завод "Генератор" від 29 жовтня 2003 року, затвердженого на засіданні профспілкового комітету ДП завод "Генератор", постановлено клопотати перед адміністрацією і профспілковим комітетом заводу про закріплення за ним однокімнатної службової квартири АДРЕСА_2, згідно укладеного контракту з адміністрацією заводу.
6. Крім того, спільним рішенням № 3 адміністрації та президії профспілкового комітету ДП заводу "Генератор" від 25 січня 2006 року у зв`язку з продовженням із ним, контракту для виконання особливо важливих робіт та дотриманням умов контракту зі сторони адміністрації вирішено продовжити термін надання службової квартири.
7. 07 лютого 2006 року адміністрацією заводу було направлено лист до Подільської районної у м. Києві державної адміністрації з проханням здійснити його реєстрацію за місцем фактичного проживання у вказаній квартирі.
8. Таким чином, позивач вважав, що був заселений та зареєстрований у квартирі, яка йому була надана на законних підставах.
9. 05 червня 2007 року адміністрацією ДП завод "Генератор" було направлено на адресу Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації клопотання № 58/359, щодо вирішення житлового питання ОСОБА_1 04 липня 2007 року у відповідь на вказане клопотання Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація повідомила, що оскільки квартира, в якій він проживає, є власністю ДП завод "Генератор", то для вирішення питання про передачу йому цієї квартири відповідне розпорядження районної державної адміністрації не потрібно.
10. У квітні 2009 року він звернувся до суду з позовом до ДП завод "Генератор", Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, про переведення службової квартири в неслужбову, виконання умов контракту щодо надання квартири, зобов`язання видати ордер на квартиру, відшкодування моральної шкоди.
11. Зазначена справа розглядалася судами неодноразово.
12. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01 лютого 2010 року
у задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено.
13. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 06 квітня 2011 року у справі № 2-4359/10 його апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Оболонського районного суду
м. Києва від 10 жовтня 2010 року в частині відмови у задоволенні вимог про переведення службової квартири в неслужбову скасовано та ухвалено нове рішення, яким його позов в цій частині задоволено. Зобов`язано ДП завод "Генератор" виконати умови пункту 3.6. трудового контракту, який був укладений 01 лютого 2006 року між ним та підприємством, та подати всі необхідні документи до Подільської районної у м. Києві державної адміністрації для вирішення питання про переведення квартири
АДРЕСА_2, зі службової в неслужбову.
У решті рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2010 року залишено без змін.
14. На виконання вищевказаного рішення апеляційного суду м. Києва від 06 квітня
2011 року у справі № 2-4359/10 розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 03 жовтня 2016 року № 642 було виключено з числа службових жилих приміщень ДП завод "Генератор" однокімнатну квартиру
АДРЕСА_2 .
15. 10 січня 2017 року він звернувся до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації щодо видачі йому ордеру на спірну квартиру, на що листом від 23 січня 2017 року йому було роз`яснено про необхідність звернення за місцем реєстрації працівників ДП завод "Генератор".
16. 22 червня 2017 року Подільська районна у м. Києві державна адміністрація повідомила його, що згідно зі статтею 58 Житлового кодексу України єдиною підставою для вселення у надане житлове приміщення є ордер, а тому, зважаючи, що він на квартирному обліку не перебуває, підстав для видачі ордера відсутні.
17. Крім того, ним було ініційовано питання щодо приватизації спірної квартири шляхом подання відповідних заяв до адміністрації заводу, зокрема, у заявах
від 19 жовтня 2018 року, від 26 квітня 2019 року. Проте листом директора ДП заводу "Генератор" від 19 червня 2019 року його заяву про приватизацію житла повернуто без задоволення вимог, так як він не перебуває на квартирному обліку і не має ордера на вселення.
18. З огляду на викладене, позивач, у справі, що направлена на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважав дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його житлові права та просив суд: визнати за ним право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 ; визнати відмову ДП завод "Генератор" щодо передачі квартири у приватну власність неправомірною; зобов`язати ДП завод "Генератор" передати йому спірну квартиру у приватну власність.
19. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
20. Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 .
Визнано неправомірною відмову ДП завод "Генератор" у задоволенні вимог
ОСОБА_1 про передачу йому у приватну власність квартиру АДРЕСА_2 . Зобов`язано ДП завод "Генератор" передати ОСОБА_1 у приватну власність квартиру АДРЕСА_2, відповідно до вимог Закону України
"Про приватизацію державного житлового фонду" за відсутності у ОСОБА_1 ордера на вказану квартиру. Вирішено питання розподілу судових витрат.
21. Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що: спірна квартира, яку займає позивач, перебуває у повному господарському віданні ДП завод "Генератор" та у комунальну не передавалася; спільних органів приватизації із відповідною місцевою державною адміністрацією не створювалося; вирішення питання щодо приватизації цієї квартири належить до компетенції ДП завод "Генератор"; ДП завод "Генератор" не оскаржував право позивача на житло та визнав його. Суд також послався на положення
статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо права на повагу до свого житла.
22. 31 січня 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП завод "Генератор", в якій він просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року та залишити в силі рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
23. Скаржник у касаційний скарзі зазначав, що суд апеляційної інстанції послався на постанови Верховного Суду в інших справах, правовідносини в яких не є подібними (зокрема, постанову Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду
від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19; та постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі 200/18858/16 у цивільній юрисдикції). При цьому, скаржник зазначає, що суд не врахував, що ДП завод "Генератор" перебуває у процедурі банкрутства - стадії розпорядження майном, а тому приватизація квартири, яка є власністю заводу і по суті це є відчуженням нерухомого майна, порушить права та інтереси кредиторів і працівників підприємства. Тому відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України)
такі справи підлягають розгляду у порядку господарського судочинства у процедурі банкрутства.
24. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2022 року клопотання ДП завод "Генератор" про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено. Поновлено ДП завод "Генератор" строк на касаційне оскарження постанови
Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року.
25. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Подільського районного суду м. Києва.
26. Клопотання ДП завод "Генератор" про зупинення виконання судового рішення задоволено. Виконання постанови Київського апеляційного суду від 27 жовтня
2021 року зупинено до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
27. У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
28. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 травня 2022 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ДП завод "Генератор" про визнання права на приватизацію квартири та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ДП завод "Генератор" на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року призначено до судового розгляду.
29. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року справу передано
до Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
30. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначала, що представник
ДП завод "Генератор" заявляв щодо порушення правил юрисдикції у судах попередніх інстанцій, у тому числі щодо правових позицій з цього приводу у судах господарської юрисдикції, а томуколегія суддів вважала, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ДП завод "Генератор" оскаржує судове рішення апеляційного суду з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а виключних випадків, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, не встановлено.