Постанова
Іменем України
25 липня 2022 року
місто Київ
справа № 740/2621/20
провадження № 61-17647св21
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2, Відділ державної реєстрації Виконавчого комітету Ніжинської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 березня 2021 року, постановлене суддею Олійником В. П., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Харечко Л. К., Онищенко О. І., Скрипки А. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у червні 2020 року звернулася до суду із позовом з вимогами про:
- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - Управління) про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2, 00 га, кадастровий номер 7423387400:07:001:0013;
- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про затвердження проєкту землеустрою і передачі у власність ОСОБА_2 зазначеної земельної ділянки;
- скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки;
- скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про державну реєстрацію прав їх обтяжень на зазначену земельну ділянку, що розташована за межами населеного пункту, на території Перемозької сільської ради Ніжинського району;
- зобов`язання державного реєстратора Виконавчого комітету Ніжинської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав та обтяжень на спірну земельну ділянку;
- скасування у Поземельній книзі записів про державну реєстрацію спірної земельної ділянки.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 22 березня 2017 року звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській областііз заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2, 00 га, у власність для ведення особистого селянського господарства на території Перемозької сільської ради. На звернення листами від 20 квітня та 22 червня 2017 року Управління повідомило, що не має можливості розглянути заяву по суті, а листом від 12 лютого 2018 року - відмовило у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Позивач зазначала, що постановою від 12 вересня 2018 року Чернігівський окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у наданні дозволу на підставі поданої нею заяви на розроблення документації із землеустрою та зобов`язав повторно розглянути по суті її заяву.
ОСОБА_1 звертала увагу на те, що наказом від 20 листопада 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області на виконання рішення суду надало їй дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації на території Перемозької сільської ради. Проте право приватної власності на спірну земельну ділянку вже зареєстроване за ОСОБА_2 .
На переконання позивача, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області порушило принцип забезпечення гарантій прав на землю, безпідставно та невмотивовано надало пріоритетність в отриманні спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області заперечувало проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 03 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_2 вчинив юридично значущі дії щодо отримання права власності на спірну земельну ділянку, а саме: отримав дозвіл на розробку проєкту землеустрою земельної ділянки, розробив такий проєкт, за його заявою сформовано земельну ділянку, у зв`язку із чим він мав законні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки. Врахувавши фактичні обставини справи, суд зробив висновок про те, що поведінка Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області не може вважатися недобросовісною та неправомірною.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 27 жовтня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 березня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1, наполягаючи на тому, оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішення визначила, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) та у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі справа № 369/6516/16-ц (провадження № 61-1796св17).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області у грудні2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 25 листопада 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 22 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2, 00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Перемозької сільської ради.
Листами від 20 квітня та 22 червня 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повідомило про неможливість розгляду заяви по суті та прийняття відповідного рішення з посиланням на те, що Перемозька сільська рада не висловилася щодо виділення ОСОБА_1 у власність зазначеної земельної ділянки.
У листі від 12 лютого 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області зазначило, що спірна земельна ділянка включена в межі земельного масиву, який, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", передбачається для передачі у власність громадянам - учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих на сході країни, тому правові підстави для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відсутні.
Також суди встановили, що 25 квітня 2017 року ОСОБА_2 подав до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області заяву про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2, 00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Перемозької сільської ради як учаснику антитерористичної операції.
НаказомГоловного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 13 травня 2017 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою.
28 серпня 2017 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки, площею 2, 00 га, кадастровий номер 7423387400:07:001:0013, для ведення особистого селянського господарства.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 вересня 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2, 00 га, з кадастровим номером 7423387400:07:001:0013, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Перемозької сільської ради.
20 жовтня 2017 року зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 .
Рішенням від 12 вересня 2018 року у справі № 825/1489/18 Чернігівський окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській областіу наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою та зобов`язав управління повторно розглянути її заяву з урахуванням висновків, викладених у рішенні. Суд встановив порушення управлінням вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та відсутність належно оформленого наказу про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою.
На виконання зазначеного рішення суду наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 20 листопада 2018 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Перемозької сільської ради, орієнтовною площею 2, 00 га.
Листом від 02 березня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 повідомив про неможливість розробити проєкт землеустрою, оскільки згідно з викопіюванням з планово-картографічного матеріалу Перемозької сільської ради з бажаним місцем розташування земельної ділянки, вже зареєстрована земельна ділянка, площею 2, 00 га, з кадастровим номером 7423387400:07:001:0013.
Право, застосоване судом
Положеннями статті 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частинами першою-третьою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема шляхом одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2, 0 гектара (стаття 121 ЗК України).
Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб передають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.
Стаття 118 ЗК України визначає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Цей орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Не можуть передаватися у власність земельні ділянки, які уже перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Такі земельні ділянки можуть бути передані у власність лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законодавством.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.