Постанова
Іменем України
19 липня 2022 року
м. Київ
справа № 388/1029/20
провадження № 61-5083св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , Долинська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року в складі судді Баранського Д. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року в складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Долинська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову вказав, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну їй за життя на праві власності земельну ділянку площею 6,9969 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
Він як спадкоємець першої черги після смерті матері прийняв спадщину та 30 листопада 2018 року звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Однак, нотаріус відмовив йому у видачі такого свідоцтва у зв`язку із наявністю спору щодо спадкового майна між спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 .
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати за ним право власності на Ѕ частину спірної земельної ділянки.
ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно та накладення стягнення на спадкове майно, який ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2020 року прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що оскільки позивач на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України подав до суду заяву про залишення його позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, то вона підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У червні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що ні позивач ОСОБА_1 , ні його представник ОСОБА_7 не подавали до суду заяву про залишення позову без розгляду, і лише подавали заяву від 28 жовтня 2021 року про зупинення провадження у справі, а тому суд безпідставно залишив вказану позовну заяву без розгляду.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 09 червня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У липні 2022 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Долинська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання права власності на спадкове майно.
На стадії підготовчого засідання 29 січня 2021 року ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України подав до суду першої інстанції заяву про залишення без розгляду його позову до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та просив суд постановити відповідну ухвалу (а.с.174 т. 1).
У судовому засідання Долинського районного суду Кіровоградської області 21 грудня 2021 року представник позивача ОСОБА_7 підтримав заяву свого довірителя про залишення без розгляду його позову (а.с. 17 зворот т. 3)
Позиція Верховного Суду
За положеннями пункту 2 частини першої та частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду у апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.