ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 359/10656/18
провадження № 61-11574св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - військова частина НОМЕР_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Київське
квартирно-експлуатаційне управління,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 січня 2020 року, ухвалене у складі судді Борця Є. О., та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позову вказував, що він проходив військову службу у Збройних Силах України. У грудні 1997 року звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_2, правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1, з проханням зарахувати на квартирний облік.
9 грудня 1997 року рішенням житлової комісії він зарахований на квартирний облік до списку позачерговиків, як постраждалий внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС).
12 листопада 2018 року житлова комісія військової частини НОМЕР_1 прийняла рішення про надання йому грошової компенсації згідно з чергою позачерговиків зі зняттям з квартирного обліку.
У подальшому позивач дізнався, що рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 7 грудня 2018 року перенесено дату зарахування його на квартирний облік та дату включення до списку позачерговиків як постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії з 9 грудня 1997 року на дату прописки при військовій частині НОМЕР_1 - 8 серпня 2006 року.
Крім того, було скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1
від 12 листопада 2018 року в частині надання йому грошової компенсації за неотримане жиле приміщення.
Позивач зазначає, що дії житлової комісії військової частини НОМЕР_1 не ґрунтуються на законі та порушують його право на отримання житла або грошової компенсації замість нього.
За таких обставин просив:
- визнати незаконними дії житлової комісії військової частини НОМЕР_1, що полягають у перенесенні дати зарахування на квартирний облік та дати включення до списку позачерговиків як постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії полковника запасу ОСОБА_1 з 9 грудня 1997 року на 8 серпня 2006 року;
- визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1, викладене в пункті 1 протоколу засідання цієї комісії № 16 від 7 грудня 2018 року, про перенесення дати зарахування на квартирний облік та дати включення до списку позачерговиків як постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії полковника запасу ОСОБА_1 з 9 грудня 1997 року
на 8 серпня 2006 року;
- зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 змінити дату включення полковника запасу ОСОБА_1 до списку загальної черги безквартирних військовослужбовців Бориспільського гарнізону Київської області та списку безквартирних військовослужбовців Бориспільського гарнізону Київської області, які мають право на позачергове отримання житла, як постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії з 8 серпня 2006 року
на 9 грудня 1997 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 січня
2020 року позов задоволено.
Визнано незаконними дії житлової комісії військової частини НОМЕР_1, що полягають у перенесенні дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік та дати включення його до списку позачерговиків як постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії з 9 грудня 1997 року на 8 серпня
2006 року.
Визнано незаконним та скасовано рішення, викладене в пункті 1 протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 16 від 7 грудня
2018 року, про перенесення дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік та дати включення його до списку позачерговиків як постраждалого внаслідокаварії наЧорнобильської АЕС 2 категорії з 9 грудня 1997 року на 8 серпня
2006 року.
Зобов`язано житлову комісію військової частини НОМЕР_1 змінити дату включення ОСОБА_1 до списку загальної черги безквартирних військовослужбовців Бориспільського гарнізону та до списку безквартирних військовослужбовців Бориспільського гарнізону, що мають право на позачергове отримання житла, як постраждалого внаслідокаварії наЧорнобильської АЕС 2 категорії з 8 серпня 2006 року на 9 грудня 1997 року.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дії житлової комісії військової частини НОМЕР_1 щодо перенесення дати зарахування позивача на квартирний облік суперечать чинному на день взяття позивача на квартирний облік Положенню про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, затвердженому наказом міністра оборони України № 20 від 3 лютого 1995 року (далі - Положення № 20 від 3 лютого 1995 року), та порушують право позивача на одержання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Суд першої інстанції зазначив про ненадання представником відповідача доказів зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік внаслідок надання ним недостовірних відомостей або внаслідок неправомірних дій житлової комісії військової частини НОМЕР_2 при вирішенні питання про прийняття позивача на квартирний облік.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 січня
2020 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про існування правових підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У серпні 2020 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 8 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11 грудня 1984 року (далі - Правила № 470
від 11 грудня 1984 року), та Положення № 20 від 3 лютого 1995 року.
Заявник вказує про неврахування судами попередніх інстанцій того, що відповідно до пункту 15 Правил на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Позивач на час взяття його на квартирний облік (9 грудня 1997 року) не був зареєстрований у місті Бориспіль Київської області, що вказує на законність дій житлової комісії про перенесення дати його зарахування на 8 липня 2006 року - на дату реєстрації місця проживання у вказаному населеному пункті.
На думку заявника, Правила № 470 від 11 грудня 1984 року та Положення
№ 20 від 3 лютого 1995 року застосовані судами попередніх інстанцій без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові
від 4 червня 2018 року у справі № 359/9161/16-ц (провадження № 61-22927св18).
Позиція інших учасників справи
У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваль В. В. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1, в якому, посилаючись на правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та додержання норм процесуального права, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 2 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Підставою для відкриття касаційного провадження були доводи заявника прозастосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 4 червня 2018 року у справі № 359/9161/16-ц (провадження № 61-22927св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 8 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України.
7 грудня 1997 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_2, правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1, з проханням зарахувати його на квартирний облік.
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 9 грудня 1997 року ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік до списку позачерговиків як постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.
27 травня 1998 року підполковника ОСОБА_1 звільнено у запас
за підпунктом "г" пункту 65 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, затвердженого Указом Президента України від 13 травня 1993 року № 174/93 (у зв`язку зі скороченням штату), з правом носіння військової форми одягу.
12 листопада 2018 року житлова комісія військової частини НОМЕР_1 прийняла рішення про надання грошової компенсації позивачу згідно з чергою позачерговиків з подальшим зняттям з квартирного обліку, що встановлено судами попередніх інстанцій з копії витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 14 від 12 листопада 2018 року.
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 7 грудня 2018 року перенесено дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік та дату включення його до списку позачерговиків як постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії, з 9 грудня 1997 року на дату прописки при військовій частині НОМЕР_1 - 8 серпня 2016 року. Скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_3 від 12 листопада 2018 року в частині надання позивачу грошової компенсації за не отримане ним жиле приміщення.
З протоколу засідання військової частини НОМЕР_1 від 7 грудня 2018 року суди встановили, що перевіркою облікової справи полковника запасу ОСОБА_1 у Київському КЕУ встановлено, що ОСОБА_1 на час зарахування на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_2 (місто Бориспіль) був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 . Правом користування зазначеним житловим приміщенням він позбавлений рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 9 грудня 1997 року; вперше зареєстрований при військовій частині НОМЕР_1 (місто Бориспіль) з 8 серпня 2006 року.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи і перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
У справі, що переглядається, позивач просив визнати незаконними дії житлової комісії військової частини, яка перенесла дату зарахування його на квартирний облік та дату включення якого до списку позачерговиків як постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, визнати незаконним і скасувати відповідне рішення житлової комісії військової частини та зобов`язати житлову комісію включити його до вказаних списків за попередньою датою.
Суди першої й апеляційної інстанцій вважали, що такий спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції). Близькі за змістом приписи були у пунктах 1 і 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.