Постанова
Іменем України
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 522/9719/14
провадження № 61-6698св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УксСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року у складі судді Чернявської Л. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивувало тим, що 08 квітня 2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк", банк) та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11330331000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 80 000,00 дол. США.
ОСОБА_1 зобов`язався щомісячно повертати кредит та нараховані проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1 215,00 дол. США у повному обсязі до 09 квітня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.
Додатковою угодою до кредитного договору від 01 червня 2010 року № 1 сторони змінили розмір ануїтетного платежу з 08 червня до 08 серпня 2010 року - 798,31 дол. США, з 09 вересня 2010 року до кінця терміну дії договору - 1 243,00 дол. США.
У забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника банком та ОСОБА_2 04 квітня 2008 року уклали договір поруки № 195675.
ОСОБА_1 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту з січня 2011 року та по процентах з липня 2011 року, чим тривалий час порушує взяті на себе договірні зобов`язання.
Відповідно до розділу 12 кредитного договору, пункту 2.2 договору поруки Банк направив на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги від 28 березня 2014 року № 30-11/11073 та № 30-11/11074 про необхідність усунення порушень кредитного договору.
Проте, відповідачі вимоги банку не виконали.
Просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 08 квітня 2008 року № 11330331000 станом на 19 травня 2014 року у загальному розмірі 114 728,84 дол. США, з яких:
69 592,58 дол. США - заборгованість за кредитом, у тому числі 24 528,54 дол. США - прострочена заборгованість;
38 032, 73 дол. США - заборгованість за процентами, у тому числі 36 982,32 дол. США - прострочена заборгованість;
2 760,98 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 19 травня 2013 року до 19 травня 2014 року;
4 342,55 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами з 19 травня 2013 року до 19 травня 2014 року; стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси заочним рішенням від 05 листопада 2014 року позов задовольнив.
Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 08 квітня 2008 року № 11330331000 в сумі 114 728,84 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 19 травня 2014 року еквівалентно 1 348 659,77 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 (позичальник) істотно порушив умови договору про надання споживачу кредиту від 08 квітня 2008 року № 11330331000, не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту разом з нарахованими відсотками та іншими платежами, передбаченими договором.
Отже ці грошові кошти підлягають стягненню в солідарному порядку з нього, як позичальника та поручителя - ОСОБА_2 .
Ухвалою від 23 березня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси задовольнив заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2014 року та скасував заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 листопада 2014 року.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_2 фактично не отримував судові повістки, оскільки поштова кореспонденція направлена на його адресу повернута до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 12 листопада 2018 року позов задовольнив.
Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 08 квітня 2008 року № 11330331000 в сумі 114 728,8.4 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 19 травня 2014 року еквівалентно 1 348 659,77 грн.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що експертний висновок від 30 листопада 2016 року не може бути прийнятий судом в якості доказу у справі, оскільки наданий за відсутності необхідних для проведення експертизи документів та має суперечливі з точки зору положень законодавства висновки, а також проведений з порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом від 08 жовтня 1998 року № 53/5 МЮУ.
Банк не пропустив строк позовної давності на звернення до суду, оскільки звернувся з позовом у червні місяці 2014 року та нарахував заборгованість відповідачів станом на 19 травня 2014 року, а тому вимоги відповідачів щодо її застосування не обґрунтовані.
ОСОБА_1 (позичальник) істотно порушив умови договору про надання споживачу кредиту від 08 квітня 2008 року № 11330331000, не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту разом з нарахованими відсотками та іншими платежами, передбаченими договором, ці грошові кошти підлягають стягненню в солідарному порядку з нього, як позичальника та поручителя - ОСОБА_2 .
Розрахунок заборгованості наданий банком не спростований доказами, які надані відповідачами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Одеський апеляційний суд постановою від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишив без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції мотивував постанову тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 28 травня 2020 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, зокрема не враховано висновки щодо застосування норм права, а саме: статей 625, 1050 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 585/3386/15-ц).
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 14 грудня 2020 року "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (з наступними змінами і доповненнями) та рішення зборів Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2020 року № 8 "Про обрання суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду до Великої Палати Верховного Суду" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Мартєву С. Ю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Банк фактично змінив строк дії кредитного договору, але при зверненні до суду посилається на розрахунок заборгованості станом на 19 травня 2014 року, що на думку заявника, призвело до неправомірного нарахування банком відсотків та штрафних санкцій за зайві два місяці.
Суди відмовляючи у застосуванні строків позовної давності не правильно застосували правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13.
Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір фактично самоусунулися від дослідження наявних у матеріалах справи доказів, не надали належної правової оцінки додатку № 2 до висновку судового експерта, згідно з яким судовий експерт зазначає, що під час складання довідок-розрахунків заборгованості станом на 19 травня 2014 року Банк не врахував квитанції, надані відповідачем на суму 30 740,40 дол. США; не дослідили надані відповідачем квитанції, не взяли до уваги висновок судової економічної експертизи, не встановили факт наявності пропуску строку позовної давності з боку Банку, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про задоволення позову.
У липні 2020 року ПАТ "УкрСиббанк" направило відзив на касаційну скаргу та просило закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України, а у разі відмови у закритті касаційного провадження, залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Щодо клопотання АТ "УкрСиббанк" про закриття касаційного провадження
У відзиві на касаційну скаргу АТ "УкрСиббанк" заявило клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Клопотання мотивувало тим, що висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), на які послалася заявник в касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин в цій справі.
Клопотання не підлягає задоволенню.
Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
У постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Наведене дає підстави для висновку про те, що правовідносини у зазначених справах та справі, яка переглядається є подібними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 08 квітня 2008 року АКІБ "УкрСиббанк", яке в подальшому перетворено в ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11330331000.
Відповідно до пункту 1.1 договору банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 80 000,00 дол. США, що еквівалентно 404 000,00 грн.
Надання кредиту (грошових коштів) здійснено з 08 квітня 2008 року до 09квітня 2018 року (пункту 1.2.2 договору).
Згідно з пунктом 1.3 договору відповідач зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом 13,5 %.
Позичальник прийняв на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1 215,00 дол. США в день сплати ануїтетних платежів (підпункт 1 пункту 1.2.2 договору).
ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1 01 червня 2010 року уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 08 квітня 2008 року № 11330331000.
Сторони домовились про заміну розміру ануїтентного платежу за договором, а саме: позичальник зобов`язався повернути в день сплати ануїтетних платежів, передбачених договором, суму кредиту та проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у таких розмірах: з 08 червня 2010 року до 08 серпня 2010 року у розмірі 798,31 дол. США; з 08 вересня 2010 року до кінця терміну дії договору у розмірі 1 243,00 дол. США, якщо інший розмір ануїтетного платежу не буде встановлено згідно з умовами договору.
Кредитний договір забезпечено договором поруки № 195675, укладеним 04 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_2
ОСОБА_1 встановлених кредитним договором термінів повернення наданого йому кредиту (основної суми) та термінів сплати процентів не дотримується.
Банк 28 березня 2014 року направив на адресу позичальника та поручителя вимогу про повернення коштів. Проте вимоги банку вони не виконали.
Через невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором станом на 19 травня 2014 року загальний розмір заборгованості позичальника перед банком складає 114 728,84 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19 травня 2014 року еквівалентно 1 348 695,77 грн, які складаються з:
69 592,58 дол. США - заборгованість за кредитом (еквівалентно 81 8074,28 грн), у тому числі 24 528,54 дол. США - прострочена заборгованість;
38 032,73 дол. США (еквівалентно 447 082,12 грн) - заборгованість за процентами, у тому числі 36 982,32 дол. США - прострочена заборгованість;
2 760,00 дол. США (еквівалентно 32 455,87 грн) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 19 травня 2013 року до 19 травня 2014 року,
4 342,55 дол. США (еквівалентно 51 047,53 грн) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 19 травня 2013 року до 19 травня 2014 року.
Представник ОСОБА_2 07 вересня 2015 року подав заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення боргу за договором та вимог про стягнення пені (т. 1 а. с. 114-117).
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою суду від 03 жовтня 2016 року призначив у справі судову економічну експертизу, провадження у справі зупинив (т. 1 а. с. 160-161).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2016 року провадження у справі поновлено зв`язку з отриманням експертного висновку від 30 листопада 2016 року № 0023/11/2016.
За висновком експерта від 30 листопада 2016 року № 0023/11/2016, наявність розбіжностей, не відповідностей та не однозначностей у наданих на дослідження документах, які повинні бути тотожні, оскільки є взаємопов`язаними та не виконання клопотання у повному обсязі унеможливлює однозначне визначення та підтвердження заборгованості за основною сумою боргу станом на 19 травня 2014 року у розмірі - 69 592,58 дол. США (що еквівалентно 114 728,84 грн) заявленої в позовній заяві АТ "УкрСиббанк", на підставі довідки-розрахунку заборгованості кредитом по договору про надання споживчого кредиту № 11330331000, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" 08 квітня 2008 року.
Документально і нормативно не підтверджується, заявлена у позовній заяві сума заборгованості по процентам за користування кредитом позичальником ОСОБА_1, за договором про надання споживчого кредиту від 08 квітня 2008 року у розмірі - 38 032,73 дол. США (що еквівалентно 447 082,12 грн), розрахунок якої наведено у довідці-розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом із застосуванням банком процентних ставок як у розмірі 13,5 % річних так і у розмірі 27 % річних (за 1 525 днів).
Також документально і нормативно не підтверджується, заявлена у позовній заяві сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 2 760,98 дол. США (еквівалентно 32 455,87грн), розрахунок якої наведено у довідці-розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом на 19 травня 2014 року та заявлена позовною заявою сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 342,55 дол. США (еквівалентно 51 047,53 грн), розрахунок якої наведено у довідці-розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом на 19 травня 2014 року.
По другому питанню: у зв`язку з наявністю, у наданих на дослідження документах, невизначеності розміру в еквіваленті у доларах США платежів на користь третім особам, які враховуються при визначені сукупної вартості кредиту та його абсолютного здороження і реальної процентної ставки унеможливлюється проведення їх розрахунку та встановлення розміру.
По третьому питанню: передбачений пунктом 1.3.3 договору про надання споживчого кредиту від 08 квітня 2008 року № 11330331000 метод нарахування процентів "30/360" - передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30 та відповідає умовам передбаченим Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 255, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 липня 2003 року за № 583/7904 на дату їх нарахування.
Розрахунок пені наведений у довідці-розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом на 19 травня 2014 року та довідці-розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом на 19 травня 2014 року, що долучені до позовної заяви ПАТ "УкрСиббанк" за договором про надання споживчого кредиту від 08 квітня 2008 року № 11330331000, не відповідає вимогам статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР, частини третьої статті 549, частини першої статті 533 Цивільного кодексу України, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та пункту 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" і Постанови Верховного суду України від 01 квітня 2015 року № 329гс15 у справі № 909/660/14 та умов пункту 8.1 договору про надання споживчого кредиту від 08 квітня 2008 року № 11330331000 (т. 2 а. с. 55 - 88).
ОСОБА_1 26 грудня 2016 року подав заяву про застосування позовної давності (т. 2 а. с. 98-99).
Представник позивача 20 липня 2017 року подав позицію щодо висновків судово-економічної експертизи, у якій зазначив, що при розрахунку заборгованості експертом не враховано, що банк застосував процедуру дострокового стягнення заборгованості.
Експерт надав оцінку заборгованості виходячи з добровільного виконання умов договору, без урахування факту простроченої заборгованості.
Експерт, не керувався порядком погашення заборгованості у випадку порушення договірних умов.
Експерту необхідно було звернути увагу на положення пункту 1.6. кредитної угоди № 11330331000, де зазначено наступний порядок черговості погашення заборгованості: заборгованість за простроченими процентами; строкова заборгованість за нарахованими до сплати процентами за кредитом, прострочена заборгованість за сумою основного боргу; строкова сума заборгованості; сплата пені та штрафних санкцій за договором.