Постанова
Іменем України
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 265/7418/19
провадження № 61-984св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Маріупольська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу адвоката Тітової Олесі Федорівни в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 липня 2020 року у складі судді Копилової Л. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 30 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Лопатіної М. Ю., Биліни Т. І., Мальцевої Є. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року Маріупольська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про вилучення земельної ділянки для суспільних потреб, розірвання договору оренди земельної ділянки та звільнення земельної ділянки.
Позовну заяву мотивувала тим, що Маріупольська міська рада проводить широкомасштабні роботи з оновлення вигляду міста, його модернізацію, створення комфортних умов для територіальної громади, з метою поліпшення умов безпеки руху, реалізації та забезпечення своєчасного та ефективного виконання програми соціально-економічного розвитку.
У зв`язку з цим проводиться капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вул. Набережної до проспекта Перемоги) у м. Маріуполі .
Згідно з робочим проектом "Капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), до вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у м. Маріуполі", розробленим на підставі Програми економічного і соціального розвитку м. Маріуполя на 2019 рік, затвердженим рішенням Маріупольської міської ради від 18 грудня 2018 року № 7/38-3439, розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 29 березня 2019 року № 345/5-19, передбачений капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекта Перемоги) у місті Маріуполі Донецької області .
Проект пройшов експертизу, про що є відповідний експертний звіт від 26 лютого 2019 року № АР8-0001-19/ПРОЕКСП з отриманням погодження.
З метою реалізації заходів, пов`язаних з проведенням капітального ремонту вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у м. Маріуполі, Маріупольська міська рада прийняла рішення від 30 липня 2019 року № 7/43-4240 "Про використання земельної ділянки для капітального ремонту вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у м. Маріуполі".
Цим рішенням Маріупольська міська рада визначила необхідність вилучення ряду земельних ділянок для суспільних потреб - капітального ремонту вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у м. Маріуполі .
У підпункті 1.2 цього рішення передбачено, що однією з таких земельних ділянок є ділянка на АДРЕСА_2, яка знаходиться у користуванні відповідачки ОСОБА_1 .
На виконання рішення від 08 вересня 2015 року № 6/52-5667, 13 жовтня 2015 року Маріупольська міська рада та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_2, площею 0,0009 га (кадастровий номер 1412336900:01:007:0047).
Підпунктом 2.2 пункту 2 рішення визначено розірвати цей договір оренди від 13 жовтня 2015 року.
У акті від 11 жовтня 2019 року виїзного обстеження земельної ділянки встановлено, що така земельна ділянка використовується під розміщення кіоску на підставі договору площею 0,0009 га та самовільно зайнята площею 0,0022 га використовується під розміщення холодильників. Так як земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 підлягає примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності, вона підлягає поверненню у стані не гіршому ніж надавалась в оренду, тому тимчасова споруда (кіоск) загальною площею 0,0009 га, який встановлено на ній підлягає демонтажу.
Просила суд:
вилучити земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_2, площею 0,0009 га (кадастровий номер 1412336900:01:007:0047), яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис від 21 жовтня 2015 року № 11781104, з мотивів суспільної необхідності капітального ремонту вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у місті Маріуполі Донецької області ;
розірвати договір оренди земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2, укладений 13 жовтня 2015 року між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 жовтня 2015 року, номер запису про інше речове право 11781104;
звільнити земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_2, площею 0,0009 га (кадастровий номер 1412336900:01:007:0047) шляхом демонтажу торгівельного кіоску загальною площею 0,0009 га;
стягнути з відповідача судовий збір сплачений при зверненні до суду з позовом.
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Заочним рішенням від 07 липня 2020 року Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області позов задовольнив.
Вилучив земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_2, площею 0,0009 га (кадастровий номер 1412336900:01:007:0047), яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1, договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис від 21 жовтня 2015 року № 11781104, з мотивів суспільної необхідності капітального ремонту вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у місті Маріуполі Донецької області .
Розірвав договір оренди земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2, укладений 13 жовтня 2015 року між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 жовтня 2015 року, номер запису про інше речове право 11781104.
Звільнив земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_2, площею 0,0009 га (кадастровий номер 1412336900:01:007:0047) шляхом демонтажу торгівельного кіоску загальною площею 0,0009 га, розташованого на ній.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради судовий збір сплачений при зверненні до суду з позовом в сумі 5 763,00 грн.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради судовий збір сплачений при зверненні до суду з позовом в сумі 5 763,00 грн.
Рішення місцевий суд мотивував тим, що земельна ділянка, розташована на АДРЕСА_2, загальною площею 0,0009 га (кадастровий номер 1412336900:01:007:0047), яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки, підлягає вилученню з мотивів суспільної необхідності - капітального ремонту вулично-дорожньої мережі у місті Маріуполі.
Оскільки позивач прийняв рішення про використання земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки, для розміщення об`єктів, визначених частиною першої статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" є підстави для розірвання укладеного між сторонами договору оренди та повернення земельної ділянки у стані, не гіршому ніж вона надавалась в оренду, а саме з демонтажем тимчасової споруди (кіоску), що встановлена на цій земельній ділянці.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 30 грудня 2020 року Донецький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє Тітова Олеся Федорівна, задовольнив частково.
Скасував заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 липня 2020 року в частині вилучення земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_2, площею 0,0009 га (кадастровий номер 1412336900:01:007:0047), яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 з мотивів суспільної необхідності капітального ремонту вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у місті Маріуполі Донецької області .
Змінив заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 липня 2020 року в частині розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради Донецької області Судовий збір сплачений при зверненні до суду з позовом в сумі 3 842,00 грн.
Відмовив в задоволенні позову Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
У решті заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 липня 2020 року залишив без змін.
Стягнув з Маріупольської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги в сумі 2 881,50 грн.
Суд апеляційної інстанції постанову мотивував тим, що договір оренди від 13 жовтня 2015 року, укладений між сторонами, підлягає розірванню зі звільненням спірної земельної ділянки шляхом демонтажу торгівельного кіоску, з огляду на необхідність використання даної земельної ділянки для суспільних потреб.
Виходячи з переліку робіт, зазначених в робочому проекті та експертних звітах щодо розгляду проектної документації за робочим проектом, проведення капітального ремонту міської дороги без вилучення земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні відповідача, є неможливим.
Місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Маріупольської міської ради про вилучення спірної земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, оскільки вилучення спірної земельної ділянки, що знаходиться в строковому платному володінні і користуванні відповідача на підставі договору оренди, не передбачена статтею 149 ЗК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року до Верховного Суду, адвокат Тітова О. Ф. в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження адвокат Тітова О. Ф. в інтересах ОСОБА_1 зазначає застосування судом апеляційної інстанції статті 149 ЗК України, статті 32-1 Закону України "Про оренду землі" та частини першої статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" у подібних правовідносинах без врахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду: від 27 листопада 2018 року у справі № 902/626/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 911/1357/18.
Крім того, касаційну скаргу на судові рішення подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України
Адвокат Тітова О. Ф. в інтересах ОСОБА_1 мотивувала касаційну скаргу тим, що рішення Маріупольської міської ради від 30 липня 2019 року № 7/43-4240 не відповідає вимогам статті 32-1 Закону України "Про оренду землі", не містить усіх відомостей, які визначає законодавець, на що не звернули увагу суди попередніх інстанцій, така вимога є обов`язковою при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки;
у Розділі 5.2. "Підготовчі роботи" зазначається, що "роботи по капітальному ремонту проводяться з урахуванням нерухомого майна та не потребують додаткового відведення земель;
з мотивів суспільної необхідності може бути відчужено майно виключно для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, а капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі міста Маріуполя, згідно з експертним звітом, є капітальним ремонтом магістральної вулиці районного значення;
позивач не запланував будівництво (створення) будь-якого нового об`єкту, який би відповідав критеріям статті 32-1 Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про відчуження земельних ділянок", інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності";
під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не була присутня, проте суд першої інстанції не врахував ці обставини та відмовив у перегляді заочного рішення, чим обмежив процесуальні права відповідача, а саме права на справедливий суд, право на ефективну участь у судових процесах;
рішення суду першої інстанції відповідач не отримувала та не отримувала листів про розірвання договору оренди земельної ділянки;
позивач не запропонував відповідачу відшкодування збитків, спричинених розірванням договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб;
акт виїзного обстеження від 11 жовтня 2019 року є неналежним та недопустимим доказом порушення відповідачем прав позивача.
У березні 2021 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Маріупольська міська рада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 08 вересня 2015 року № 6/52-5667, 13 жовтня 2015 року Маріупольська міська рада та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_2, площею 0,0009 га (кадастровий номер 1412336900:01:007:0047), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис № 11781104 від 21 жовтня 2015 року.
У пункті 3.1. договору оренди сторони передбачили строк його дії - 5 років з моменту його державної реєстрації у встановленому законом порядку, тобто до 21 жовтня 2020 року (т. 1 а. с. 222-233).
Згідно з актом виїзного обстеження земельної ділянки від 11 жовтня 2019 року, складеного головними спеціалістами відділу контролю за використанням активів департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, спірна земельна ділянка використовується відповідачкою під розміщення торговельного кіоску та, крім того, ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0022 га під розміщення холодильників (т. 1 а. с. 242-244).
На теперішній час Маріупольська міська рада проводить широкомасштабні роботи з оновлення вигляду міста Маріуполя, його модернізація, створення комфортних умов для територіальної громади, з метою поліпшення умов безпеки руху, реалізації та забезпечення своєчасного та ефективного виконання програми соціально-економічного розвитку.
Маріупольська міська рада рішенням від 18 грудня 2018 року № 7/38-3439, голова обласної державної адміністрації, керівник військово-цивільної адміністрації розпорядженням від 29 березня 2019 року № 345/5-19 затвердили робочий проект під назвою "Капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у місті Маріуполі".
Робочий проект передбачає капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у місті Маріуполі Донецької області (т. 1 а. с. 10-207).
Проект пройшов експертизу (експертний звіт від 26 лютого 2019 року №АР8-0001-19/ПРОЕКСП т. 1 а. с. 208-213).
30 липня 2019 року Маріупольська міська рада прийняла рішення № 7/43-4240 "Про використання земельної ділянки для капітального ремонту вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у місті Маріуполі Донецької області" (т. 1 а. с. 217-219).
Пункті 1 цього рішення визначив необхідність вилучення ряду земельних ділянок для суспільних потреб - капітального ремонту вулично-дорожньої мережі на проспекті Перемоги (від вулиці Лепорського до вулиці Українського Козацтва), на вулиці Миклухо-Маклая (від проспекту Перемоги до вулиці Пашковського), на вулиці Лепорського (від вулиці Набережної до проспекту Перемоги) у місті Маріуполі Донецької області .
Однією з таких земельних ділянок є ділянка, що розташована на АДРЕСА_2 та знаходиться у користуванні відповідача ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 13 жовтня 2015 року (підпункт 1.2 пункту 1 рішення)
Зазначене рішення (підпункт 2.2 пункту 2) визначило розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та Маріупольською міською радою.
Підпункт 11.5.2 укладеного між сторонами договору оренди від 13 жовтня 2015 року передбачає, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, допускається лише у разі, коли земельна ділянка, надана в оренду, необхідна для таких суспільних потреб, як будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо-, та водопроводів, ліній електропередач, зв`язку, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів необхідних для їх експлуатації.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є:
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку);