Постанова
Іменем України
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 285/2686/20-ц
провадження № 61-2418св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя -доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа - Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - Новоград-Волинський МР ВДВС ГТУЮ у Житомирській області), про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 26 594,18 грн, перерахованих на підставі виконавчого напису № 5622, виданого 15 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М., який рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 жовтня 2019 року визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 26 594,18 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів, передбачених статтею 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є обґрунтованими, оскільки виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого було стягнено в рахунок погашення боргу його заробітну плату, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ КБ "ПриватБанк" оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Повернуто АТ КБ "ПриватБанк" судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 261,00 грн, сплачений відповідно до квитанції від 01 червня 2021 року № PROM1B314V.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а відтак поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не надав.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд, дослідивши оригінал конверту, встановив, що рішення суду направлено відповідачеві 26 квітня 2021 року, зворотнє повідомлення про відправлення відсутнє, дані в системі пошуку "Укрпошта" не збережено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга подана банком у межах визначеного статтею 354 ЦПК України строку на апеляційне оскарження, оскільки копія оскаржуваної ухвали суду першої інстанції отримана АТ КБ "ПриватБанк" поштою 04 травня 2022 року. При цьому в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем копії судового рішення. Доказів надсилання районним судом копії судового рішення протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі рекомендованим листом з повідомленням про вручення також немає.
Заявник звертає увагу на те, що апеляційна скарга подана ним 02 червня 2021 року, проте ухала про залишення апеляційної скарги без руху винесена 23 грудня 2021 року. Згідно з відомостями офіційного сайту "Укрпошта" інформація про наявність та стан пересилань поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації. Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати (надіслати) копії судових рішень учасникам справи (постанова Верховного Суду від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20). А отже заявником дотримано вимоги цивільного процесуального законодавства, зазначено дату вручення банку судового рішення, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
У червні 2022 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 06 липня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 26 594,18 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме, запропоновано надати оригінал конверту, або іншим чином надати докази отримання рішення суду 04 травня 2021 року.
На виконання вимог ухвали від 23 грудня 2021 року АТ КБ "Приватбанк" подало до суду заяву, де зазначило, що згідно з відомостями офіційного сайту "Укрпошта" інформація про наявність та стан пересилань поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації. Також надано апеляційному суду оригінал конверту, у якому заявникові надійшла копія судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України у зв`язку з неусуненням недоліків та ненаданням доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Натомість Верховний Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи таке.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина перша, пункт 2 частини другої, частина третя статті 354 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.