РІШЕННЯ
Іменем України
18 липня 2022 року
м. Київ
справа №9901/480/19
адміністративне провадження № П/9901/480/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.В.,
представника позивача Попкова П. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 2 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Вищої ради правосуддя (далі також - ВРП, Рада, відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльність ВРП, яка виявилася в нездійсненні впродовж одного місяця розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення його у відставку, поданої 29 липня 2019 року;
- зобов`язання відповідача невідкладно, але не пізніше 7 днів з моменту набрання рішенням суду в цій справі законної сили розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення його у відставку та ухвалити вмотивоване рішення за результатами розгляду цієї заяви.
ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
2. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі № 9901/350/18, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року, визнано незаконною та скасовано постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1631-VIII, якою його було звільнено з посади судді Вищого господарського суду України.
3. Ураховуючи наявність у позивача стажу на посаді судді, достатнього для реалізації права на звільнення у відставку, ним 29 липня 2019 року через представника ОСОБА_2 подано до ВРП заяву про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку. Однак усупереч вимогам статті 166 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та статті 55 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» відповідач не розглянув заяву ОСОБА_1 у передбачений законодавством місячний строк, що підтверджується листом ВРП від 16 серпня 2019 року № П-4328-30648/0/919.
4. Тож з погляду позивача, ВРП допустила бездіяльність, яка виразилася у нерозгляді його заяви від 29 липня 2019 року впродовж установленого законом місячного строку, а тому така бездіяльність підлягає визнанню протиправною із зобов`язанням відповідача невідкладно розглянути заяву про звільнення у відставку.
5. У відзиві на позовну заяву від 24 жовтня 2019 року відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що Радою розглянуто заяву позивача про звільнення у відставку та прийнято рішення про залишення її без розгляду на підставі пункту 15.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Ради від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (із змінами), про що прийнято відповідну ухвалу від 10 вересня 2019 року. Відповідач наполягає, що неможливість розгляду ВРП заяви позивача про звільнення у відставку у місячний строк не можна визнати такою, що настала внаслідок протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень з огляду на фактичні обставини та об`єктивні причини в силу подій, які відбувалися у межах вказаного строку - розгляд подання Вищої ради юстиції від 19 січня 2016 року № 6/о/12-16 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України.
6. У додаткових поясненнях від 09 грудня 2019 року відповідач просив Суд при ухваленні рішення урахувати навантаження на члена ВРП ОСОБА_3 у період 30 липня по 10 вересня 2019 року.
7. В свою чергу, представник позивача Попков П. О. у клопотанні від 17 січня 2020 року про долучення письмових доказів до матеріалів справи зазначив про критичне сприйняття наведеної Радою інформації про значне навантаження на члена ВРП ОСОБА_3 , як підстави допущення відповідачем бездіяльності щодо розгляду заяви позивача про звільнення у відставку. Представник позивача вказав, що згідно з відповіддю ВРП, наданою на його адвокатський запит, у спірний період відповідачем розглянуто велику кількість заяв суддів про звільнення у відставку з дотриманням установленого законодавством строку. Такі обставини, на думку ОСОБА_2 , вказують саме на протиправний характер бездіяльності ВРП.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
8. Ухвалою судді Верховного Суду ОСОБА_4. від 9 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
9. Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року задоволено заяву позивача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 9901/525/19 (адміністративне провадження №П/9901/525/19).
10. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року № 631/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з ухваленням ВРП рішення від 9 квітня 2020 року № 923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 21 квітня 2020 року визначено новий склад судової колегії: головуючий суддя - Желєзний І. В., судді: Бевзенко В. М., Рибачук А. І., Стеценко С. Г., Тацій Л. В.
12. Ухвалою від 20 липня 2021 року Верховний Суд поновив провадження у справі № 9901/480/19.
13. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року задоволено заяву судді Желєзного І. В. про самовідвід від розгляду справи № 9901/480/19, матеріали справи передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 1 вересня 2021 року визначено новий склад суду: головуючий суддя - Соколов В. М., судді: Білак М. В., Губська О. А., Загороднюк А. Г., Калашнікова О. В.
15. Ухвалою Верховного Суду від 7 вересня 2021 року справу № 9901/480/19 прийнято до провадження та вирішено розпочати її розгляд спочатку за правилами спрощеного позовного провадження.
16. Ухвалою від 18 жовтня 2021 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про зміну предмета позову. Заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову у справі № 9901/480/19 залишив без розгляду.
17. У зв`язку з оскарженням позивачем в апеляційному порядку ухвали Суду від 18 жовтня 2021 року, матеріали справи № 9901/480/19 направлено до Великої Палати Верховного Суду.
18. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 9 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року - без змін.
19. 13 травня 2022 року матеріали справи № 9901/480/19 надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
20. Судове засідання по справі призначено на 18 липня 2022 року.
21. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
22. Представник ВРП у судове засідання не прибув, при цьому 11 липня 2022 року подав до Суду заяву про розгляд справи без його участі.
IV. Установлені судом обставини справи
23. Постановою Верховної Ради України від 14 жовтня 1994 року № 211/94-ВР ОСОБА_1 обрано на посаду заступника голови арбітражного суду Донецької області, а постановою від 12 липня 2001 року № 2669-ІІІ - на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду безстроково.
24. Постановою Верховної Ради України від 8 липня 2010 року № 2476-VІ ОСОБА_1 обраний на посаду судді Вищого господарського суду України.
25. 24 грудня 2015 року Вища рада юстиції, розглянувши матеріали провадження щодо вимог законодавства про несумісність, відкритого за зверненням Міністерства юстиції України стосовно судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 , прийняла рішення № 1204/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення позивача з посади судді.
26. 19 січня 2016 року Вищою радою юстиції було внесено подання до Верховної Ради України № 6/0/12-16 «Про звільнення суддів з посади», у якому пропонувалося звільнити ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України у зв`язку з порушенням ним вимог щодо несумісності.
27. Постановою Верховної Ради України «Про звільнення судді» від 29 вересня 2016 року № 1631-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України, у зв`язку з порушенням ним вимог щодо несумісності.
28. Рішенням Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі № 9901/350/18, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1631-VIII «Про звільнення судді».
29. 16 липня 2019 року Верховна Рада України листом № 04-29/12-1218 (128849) надіслала ВРП подання Вищої ради юстиції від 19 січня 2016 року № 6/о/12-16 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України з доданими до нього матеріалами.
30. 29 липня 2019 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Попкова П. О. звернувся до ВРП із заявою від 1 липня 2019 року про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
31. Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 30 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 розподілено на члена Ради ОСОБА_3 .
32. Станом на день звернення ОСОБА_1 до Верховного Суду з даним позовом - 2 вересня 2019 року ВРП не прийнято рішення за його заявою про звільнення з посади судді у відставку, що, у свою чергу, і стало підставою для його звернення до Суду.
33. Водночас, 3 вересня 2019 року рішенням ВРП № 2321/0/15-19 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 2 частини шостої статті 126 Конституції України.
34. 4 вересня 2019 року членом ВРП ОСОБА_3 складено висновок за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку.
35. Вказаним висновком запропоновано залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку відповідно до пункту 15.7 Регламенту, у зв`язку з тим, що він звільнений з цієї посади на підставі рішення ВРП від 3 вересня 2019 року № 2321/0/15-19.
36. На засіданні ВРП, яке відбулося 10 вересня 2019 року (витяг з протоколу № 68 засідання ВРП), заслухали пропозицію члена Ради ОСОБА_3 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у відставку. Запитань не надійшло. Для прийняття рішення з цього питання присутні на засіданні члени ВРП видалились до нарадчої кімнати.
37. Після повернення членів ВРП з нарадчої кімнати головуючий ОСОБА_3 проголосив, що Рада ухвалила залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку, за прийняття якого одноголосно проголосували усі присутні на засіданні 12 членів ВРП.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
38. Спірні правовідносини регулюються положеннями Конституції України, Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII ), Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Ради від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), які застосовуються у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
39. Частиною першою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
40. Відповідно до частини першої 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
41. Пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції визначено, що підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
42. Згідно зі статтею 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади (пункт 4 частини першої цієї статті).
43. Наведеним положенням Основного Закону кореспондують положення статті 112 Закону № 1402-VIII, відповідно до яких суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України; рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
44. Як обумовлено частиною п`ятою статті 48 Закону № 1402-VIII, незалежність судді забезпечується, зокрема, його правом на відставку (пункт 11).
45. Питання щодо звільнення судді з посади за його заявою про відставку врегульовано статтею 116 Закону № 1402-VIII. Так, відповідно до зазначеної норми, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади. Суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення. За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
46. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII.
47. Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.