ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2022 року
м. Київ
справа № 580/3048/20
провадження № К/9901/4019/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Тимошенко В.П. від 16 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кобаля М.І., Бужак Н.П., Костюк Л.О. від 12 січня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
1. Позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку у відповідача та отримує довічне грошове утримання судді у відставці, яке йому було призначено в розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді. У зв`язку із визнанням неконституційним пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020) позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач відмовив позивачу про у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18 лютого 2020 року протиправними позивач звернувся до суду з позовом.
2. Вирішуючи справу, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чи підлягає перерахунку довічне грошове утримання судді у відставці, яке було призначено відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI у зв`язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020? 2) яке визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII повинно застосовуватись (яке було визначено при призначенні довічного грошового утримання суддів у відставці, чи яке передбачено нормами, чинними на час здійснення перерахунку)?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
3. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із його заявою від 20 лютого 2020 року № 04-24/54/2020;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплачувати з 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% грошового утримання судді який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки Апеляційного суду Черкаської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20 лютого 2020 року № 04-24/54/2020 із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01 березня 2020 року на підставі довідки Апеляційного суду Черкаської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20 лютого 2020 року № 04-24/54/2020.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 березня 2020 року здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки Апеляційного суду Черкаської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20 лютого 2020 року № 04-24/54/2020 із врахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилаючись на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених, зокрема, у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 638/12586/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі № 200/3958/19-а звернув увагу на те, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У зв`язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
6. З урахуванням приписів статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії позивача має бути здійснений з 01 березня 2020 року, оскільки позивач звернувся із заявою про перерахунок її пенсії 28 лютого 2020 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Вищої ради юстиції від 15 серпня 2017 року № 2426/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено у відставку з посади судді Апеляційного суду Черкаської області.
9. З 02 вересня 2017 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% суддівської винагороди.
10. У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 28 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Черкаської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20 лютого 2020 року № 04-24/54/2020.
11. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 04 березня 2020 року № 2300-0303-8/7471 відмовило позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі заяви від 28 лютого 2020 року. Вказану відмову обґрунтовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII та рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність, однак станом на 04 березня 2020 року відповідні зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII не внесено.
12. Вважаючи, що відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18 лютого 2020 року протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Відповідач зазначає, що касаційна скаргу стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та у зв`язку з ухваленням рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, яким були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами), якими було введено певну диференціацію щодо визначення розміру суддівської винагороди та розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці в залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання. Натомість, рішення Верховного Суду від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20, яке набрало законної сили таких висновків не містить.
14. Відзиву на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 не подано
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
16. Приписами частини першої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII визначено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 01 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
17. Частиною другою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII визначено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
18. Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
19. У Рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
20. Окрім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
21. Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
22. Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
23. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
24. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
25. Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI.
26. Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI.
27. Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07 листопада .2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
28. Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.