ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2022 року
м. Київ
справа №380/6447/20
адміністративне провадження № К/9901/39483/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 380/6447/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1,
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Крутько О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Большакової О.О., Гінди О.М.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд із позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони, відповідач, скаржник), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, витяг з протоколу №45 від 20 березня 2020 року, щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, як особі, інвалідність якої встановлено внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язку військової служби, оформленого листом від 27 квітня 2020 року за №4015 Львівського обласного військового комісаріату;
зобов`язати відповідача відповідно до статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 листопада 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, як особі, інвалідність якої встановлена внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю ІІІ групи інвалідності (пункт 4 частини другої статті 16 цього Закону).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №45 від 20 березня 2020 року (пункт 23), щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги, як особі, інвалідність якої встановлено внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби; зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. №508 ЛОВК від 17 січня 2020 року) про виплату одноразової грошової допомоги, як особі, інвалідність якої встановлена внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №45 від 20 березня 2020 року є протиправним, у зв`язку з чим Міністерство оборони України зобов`язане повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги, як особі, інвалідність якої встановлена внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби. В контексті наведеного суди зазначили, що абзацом 6 пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі також - Порядок №975) не передбачено надання якогось конкретного документу, який би підтверджував причини та обставини поранення, проте зазначено, що подається документ, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Такий документ позивач надав на розгляд комісії. Відсутність у абзаці 6 пункту 11 Порядку №975 вказівки про якийсь конкретний документ (довідка, акт, відомість тощо), який свідчить про причини та обставини поранення, дає підстави для висновку, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які свідчать про причини та обставини поранення; у випадку позивача акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 249 від 4 лютого 2016 року, витяг з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтва у колишнього військовослужбовця, протокол № 111 від 16 лютого 2016 року, довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12ААА № 352422 від 15 вересня 2016 року. Окрім того, встановивши що позивач звернувся з пропущенням строку на звернення за призначенням одноразової грошової допомоги, суди вказали, що його документи повинні бути розглянуті на засіданні комісії Міноборони для прийняття об`єктивного та аргументованого рішення щодо ситуації заявника.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Міністерство оборони України звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
5. На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення пункту 11 Порядку № 975 та частину восьму статті 16-3 Закону №2011-XII у зв`язку із цим суди дійшли помилкових висновків про необхідність поновлення пропущеного через перебування на амбулаторному лікуванні строку на звернення за призначенням одноразової грошової допомоги, а також про належність наданих позивачем документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травм або каліцтва).
6. Скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи помилково не враховано правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 822/220/18 про те, що копія витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії не містить інформацію про обставини поранення позивача, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
7. Поміж іншим, Міністерство оборони України вважає за необхідне врахувати також позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 810/2517/18, у якій зазначено, що встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову).
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. Касаційна скарга надійшла до суду 28 жовтня 2021 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 9 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №380/6447/20, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 25 липня 2022 року.
Позиція інших учасників справи
11. 23 лютого 2022 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
12. Позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги, оскільки рішення судів попередніх інстанцій ухвалені у відповідності до вимог чинного законодавства України та враховуючи усі фактичні обставини справи. Крім того вказує, що у адміністративних справа про протиправність рішень та дій суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень. Також позивач наголошує, що єдиним правильним судовим рішенням у цій справі буде зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
13. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що майор запасу ОСОБА_1, проходив військову службу з 5 серпня 1980 року по 21 січня 1999 року, у тому числі з 5 листопада 1986 року по 28 жовтня 1987 року проходив військову службу та приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан. Звільнений з військової служби по статті 65 п. "в" (за станом здоров`я).
14. Відповідно до Акта судово-медичного дослідження (обстеження) № 249 від 4 лютого 2016 року на тілі у позивача виявлено: 3 рубці на голові, 3 рубці на правій руці, 1 рубець на лівій руці, які являються слідами загоєних ран у минулому. Характер та ступінь вираженості рубців вказують на те, що вони утворились давно, могли виникнути від дій уламків вогнепальної зброї під час бойових дій в Афганістані весною 1987 року.
15. Згідно з Витягом із протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтва у колишнього військовослужбовця, протокол № 111 від 16 лютого 2016 року, поранення громадянина ОСОБА_1, 1963 року народження, підтверджене актом судово-медичного обстеження №249 від 4 лютого 2016 року Львівським обласним бюро судово-медичної експертизи, травми і захворювання підтверджені свідоцтвом про хворобу № 1083/13 від 3 грудня 1998 року ВЛК 1120ВГ, за якими він на підставі статей 23б, 70в гр. ІІІ наказу МО № 2-1994 року був визнаний "непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатний у воєнний час". Поранення, контузія пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
16. Відповідно до довідки акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12ААА № 352422 від 15 вересня 2016 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, поранення, контузія, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
17. У січні 2020 року позивач звернувся до Львівського ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. До заяви додано: копії виписок із актів огляду МСЕК серії 12ААА від 352422 від 21 вересня 2016 року, Серії 12 ААА № 352544 від 18 вересня 2017 року; копія акта судово-медичного обстеження № 249 від 4 лютого 2016 року; копія довідки про проходження військової служби; копія витягу з протоколу ВЛК Західного регіону № 111 від 16 лютого 2016 року; копія військового квитка від 31 серпня 1980 року; копія витягу з наказу про звільнення з військової служби; копія паспорта громадянина України (витяг) та ідентифікаційного коду.
18. 20 січня 2020 року заяву з пакетом документів було скеровано встановленим порядком до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги на комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. 19 січня 2020 року пакет документів позивача з заявою був повернутий на доопрацювання.
19. 21 лютого 2020 року аналогічний пакет вищенаведених документів позивача повторно був скерований Львівським ОВК на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
20. 20 березня 2020 року Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби розглянуто питання щодо призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності та прийнято рішення про відмову в призначення позивачу одноразової грошової допомоги, яке оформлено витягом з протоколу від 20 березня 2020 року № 45. Комісія дійшла до висновку про відсутність підстав для одержання одноразової грошової допомоги позивачем з підстав: заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачений пунктом 11 Порядку № 975, заявник звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги понад трирічний термін, передбачений пунктом 8 статті 16-3 Закону №2011-XII.
21. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
23. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
25. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
26. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
27. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
29. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
30. Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
31. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
32. Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
33. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, врегульовано Порядком № 975.