1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року

м. Київ

справа № 580/3451/21

адміністративне провадження № К/9901/48121/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 580/3451/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою адвоката Ковтуна Юрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Грибан І.О., суддів Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Управління, відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії Управління щодо виплати з 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 пенсії, що обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Управління здійснювати з 01 квітня 2019 року виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 квітня 2019 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року адміністративний позов задоволено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що норма щодо обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XIІ) визнана неконституційною, тобто Конституційний Суд України визнав неконституційним обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, а тому відповідач не може застосовувати положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) при призначенні/перерахунку пенсії позивача.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відмова відповідача у перерахунку і виплаті пенсії позивачу без обмеження граничного розміру пенсії є законною і обґрунтованою та не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, адвокат Ковтун Юрій Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

7. На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення статті 43 Закону 2262-XII, у зв`язку з цим вказаний суд дійшов помилкових висновків щодо необхідності обмеження пенсії позивача максимальним розміром 10740 гривень при здійсненні її перерахунку.

8. Скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції помилково не враховано правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17 про те, що внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

9. Також зазначає, що на неправомірності обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром Верховний Суд неодноразово наголошував у постановах від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.

10. Крім того, скаржник наголошує, що при тлумаченні пенсійного законодавства, органи державної влади зобов`язані застосовувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Вказану позицію висловлено, за твердженням скаржника, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

11. Касаційна скарга надійшла до суду 23 грудня 2021 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №580/3451/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

13. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 25 липня 2022 року.

Позиція інших учасників справи

12. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу адвоката Ковтуна Юрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачу відповідно до Закону № 2262-ХІІ призначена пенсія по інвалідності.

14. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 580/207/21 (набрало законної сили 22 березня 2021 року), зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 грудня 2020 року №ФР35332 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.

15. На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області 09 квітня 2021 року проведено перерахунок пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року із грошового забезпечення 19019, 25 грн., відповідно до довідки ФВ35332 від 11 грудня 2020 року. Загальний розмір пенсії після перерахунку з 01 квітня 2019 року становив 13871,29 грн., з 01 липня 2019 року- 13 911,49 грн., з 12 липня 2019 року - 15640,00 грн., з 01 грудня 2019 року - 16380, 00 грн., з 01 липня 2020 року - 17120,00 грн., з 01 грудня 2020 року - 17690,00 грн.

16. 11 травня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив скасувати обмеження максимального розміру пенсії та проводити виплати без будь-яких обмежень.

17. Відповідач листом від 21 травня 2021 року № 3158-3149/Б-03/8-2300/21 повідомив позивачу, що рішенням суду на відповідача не покладено обов`язок провести перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, а законодавчих підстав для виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром немає.

18. Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

22. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

23. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятними з огляду на наступне.

24. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

25. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

26. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.

28. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.


................
Перейти до повного тексту