ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 522/21756/17
провадження № 51-732км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Кулаківського К. О.,
засудженої ОСОБА_1 ,
захисника Яковенка О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Яковенка О. В. на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ) раніше не судимої,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі п. «ґ» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст. 85 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарань.
Вирішено питання щодо цивільних позовів, речових доказів, процесуальних витрат та арешту майна у провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 08 червня 2017 року близько 06:55, керуючи технічно справним автомобілем «Honda CR-V» (д. н. з. НОМЕР_1 ) у світлий час доби, здійснюючи рух по сухому асфальтобетонному покриттю проїжджої частини вул. Канатної в Приморському районі м. Одеси, де організований двосторонній рух і протилежні половини проїзної частини поділені одинарною білою суцільною лінією дорожньої розмітки, збоку вул. Пантелеймонівської в напрямку вул. Великої Арнаутської зі швидкістю не менше 74 км/год (згідно з висновком судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 20 липня 2017 року № 17-2750/2817/2450), уважною не була, за дорожньою обстановкою та її зміною постійно не слідкувала і, їдучи по зустрічній для неї смузі руху та наближаючись до регульованого перехрестя із вул. Мала Арнаутська, побачила, як на світлофорі їй увімкнувся червоний сигнал, який забороняв рух, проте заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, не вжила, проігнорувала вимоги сигналу світлофору та дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія), перед якою вона зобов`язана була зупинитися на заборонений сигнал, рухаючись із перевищенням допустимої в населеному пункті швидкості та створюючи небезпеку для інших учасників дорожнього руху, продовжила рух прямолінійно, намагаючись здійснити швидко проїзд через перехрестя, не надала перевагу в русі та скоїла зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo» (д. н. з. НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2 , яка, їдучи в середній смузі проїжджої частини вул. Малої Арнаутської, де організовано односторонній трьохрядний рух, збоку вул. Лейтенанта Шмідта в напрямку вул. Бєлінського, здійснювала проїзд указаного перехрестя на зелений для неї сигнал світлофора. Внаслідок зіткнення обидва транспортні засоби відкинуло на лівий по ходу руху автомобіля «Chevrolet Aveo» тротуар, де він скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_2 та пішохід ОСОБА_3 отримали тяжкі тілесні ушкодження.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 20 грудня 2021 року вирок місцевого суду змінив: виключив з мотивувальної частини вироку Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2021 року посилання на обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 , - тяжкі наслідки, завдані злочином. В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення положень кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційноїінстанції. Обґрунтовуючи викладені в касаційній скарзі вимоги, зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки є останньою інстанцією, яка перевіряє повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин, однак не виконав цього у провадженні щодо ОСОБА_1 . Вказує на допущену апеляційним судом невідповідність висновків цього суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що місцевий суд в основу вироку поклав недопустимі докази, а суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ч. 3 ст. 404 КПК. На його думку, апеляційний суд лише поверхнево дослідив докази та обмежився формальною згодою з висновками суду першої інстанції. Зауважує, що апеляційний суд, всупереч статтям 370, 419 КПК не надав вичерпних відповідей на всі доводи, викладені в його апеляційній скарзі.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 та захисник Яковенко О. В. підтримали касаційну скаргу, прокурор Кулаківський К. О. заперечив проти її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 КПК передбачено, щопідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Наведені доводи в касаційній скарзі про істотні порушення кримінального процесуального закону колегія суддів вважає слушними.
Як визначено у ч. 1 ст. 412 КПК, істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Місцевий суд, ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 , свої висновки обґрунтував показаннями потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та письмовими доказами, зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) від 08 червня 2017 року зі схемою дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицею, висновком судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 20 липня 2017 року № 17-2750/2817/2540, висновками судової автотехнічної експертизи від 20 липня 2017 року № 17-2752 і № 17-2551, від 24 липня 2017 року № 17-3164, висновками судово-медичної експертизи від 29 червня 2017 року № 1481 та від 28 вересня 2017 року № 1573.