постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 126/995/19
провадження № 51-4935км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Стефанів Н. С., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Головенка Є. В. (у режимі відеоконференції),
прокурора Піх Ю. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Головенка Є. В. на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 липня 2021 року у кримінальному провадженні № 12018020090000639 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміли Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 та ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК на строк 8 років, за ч. 1 ст. 186 цього Кодексу на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат, запобіжний захід і долю речових доказів.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на його користь у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 22 367, 21 та 200 000 грн.
Районний суд установив, що 22 листопада 2018 року близько 03:00 у приміщенні кафе «Поділля» на вул. Я. Мудрого в м. Бершадь Вінницької області між ОСОБА_1 , який був у стані алкогольного сп`яніння, та потерпілим ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків розпочався словесний конфлікт, який продовжився на вулиці біля кіосків неподалік кафе, де ОСОБА_1 погрожуючи приставив ніж до шиї потерпілого.
Надалі ОСОБА_1 з метою умисного вбивства ОСОБА_2 заштовхав його за торгівельний кіоск і повалив на землю, після чого сів на нього зверху та наніс кілька ударів ножем у голову та шию, однак не довів задумане до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілому було своєчасно надано медичну допомогу.
Скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_1 обшукав його кишені та відкрито заволодів телефоном «OUKITELU 20 Plus» вартістю 1623 грн і грошовими коштами в сумі 1800 грн, після чого з місця злочину втік, ніж по дорозі викинув, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
При перегляді вироку за апеляційними скаргами прокурора та захисника Вінницький апеляційний суд ухвалою від 15 липня 2021 року змінив його в частині обчислення початку строку відбування покарання засудженим. У решті вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі захисник Головенко Є. В. просить змінити оскаржувані судові рішення через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК на ч. 1 ст. 121 цього Кодексу і призначити йому за цей злочин покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що наведені у вироку суду першої інстанції та ухвалі апеляційного суду висновки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_2 , так як бачив, що він подає ознаки життя, і втік з місця події, що, на думку захисника, свідчить про відсутність у засудженого умислу на вбивство потерпілого, адже жодних перешкод для цього не існувало.
Зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії в умовах ІТТ, під час якої було зафіксовано розмову засудженого зі співкамерником якому він розповів про обставини події та повідомив, що не мав наміру на вбивство потерпілого.
Стверджує, що при перегляді вироку апеляційний суд не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги та не дав на них умотивованих відповідей, а тому оскаржувані рішення не відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У поданих запереченнях потерпілий ОСОБА_2 просить залишити ці судові рішення без зміни, а касаційну скаргу захисника без задоволення.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Захисник та засуджений вимоги касаційної скарги підтримали.
Прокурор просив відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити оскаржувані рішення без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Відповідно до ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення.
При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
У касаційній скарзі захисника правильність засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 186 КК не оспорюється, а тому судові рішення в цій частині судом касаційної інстанції не перевіряються.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів провадження вбачається, що свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у закінченому замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2 суд першої інстанції зробив на підставі ретельного аналізу й оцінки досліджених доказів, а саме: показань самого засудженого щодо обставин події, показань потерпілого ОСОБА_2 та протоколів: огляду місця події від 22 листопада 2018 року (відповідно до змісту якого на вул. Я. Мудрого в м. Бершадь під час огляду місця події на тротуарі між кіосками виявлено та вилучено нашарування слідів речовини бурого кольору та сліди взуття), огляду речей від 22 листопада 2018 року (відповідно до якого слідчим було оглянуто та вилучено взуття, теніску, джинси і куртку потерпілого), слідчого експерименту від 08 грудня 2018 року з участю свідка ОСОБА_3 (під час якого останній детально розповів про події злочину), слідчого експерименту від 11 січня 2019 року з участю потерпілого ОСОБА_2 , про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03 квітня 2019 року (зі змісту якого вбачається, що на зробленому аудіозапису зафіксовано розмову ОСОБА_1 зі співкамерником про обставини вчинення ним вказаних злочинів), пред`явлення особи до впізнання від 15 та 16 січня 2019 року (під час якого свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 впізнали ОСОБА_1 , як особу яка 22.11.2018 перебувала в кафе «Поділля»); висновків експертиз: судово-імунологічних від 22 листопада 2018 року № 13 та від 25 листопада 2018 року № 12, судової медичної від 05 грудня 2018 року № 186, судової товарознавчої від 24 січня 2019 року № 468/19-21, судово-психіатричної від 04 лютого 2019 року № 31 та судово-наркологічної від 19 березня 2019 року № 56 відносно ОСОБА_1 (згідно з висновком останньої ОСОБА_1 виявляє розлади психіки внаслідок вживання алкоголю з негативними наслідками) та іншими доказами у їх сукупності.