Постанова суду № 759/17578/19 від 22.07.2022 про розмах зловживань в цьому відомстві, чому досі не звільнять його керівника ОСОБА_1 ? Не звільнять, бо, виявляється, у пана ОСОБА_1...

Постанова

Іменем України

22 липня 2022 року

місто Київ

справа № 759/17578/19

провадження № 61-17591св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Музичко С. Г., Болотова Є. В., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у вересні 2019 року звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія Люкс» (далі - ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс») на «Телеканалі новин 24» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5», а також розміщену за посиланням у Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 з назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_3»: розслідування», такого змісту:

«Укртрансбезпека» давно стала відома через різні корупційні схеми, які за останні роки ніхто не зміг ліквідувати. А пояснюється це тим, що керівник відомства ОСОБА_1 - має підтримку на найвищому державному рівні - спікера парламенту ОСОБА_4»;

«Керівництво державної служби влаштувало на цьому багатомільйонний тіньовий бізнес. Бо, якщо ви хочете привезти в Польщу, ну, наприклад, українську полуницю, то без дозволу вас просто не впустять в країну польські митники»;

«Скільки заробляють такі посередники? Українські перевізники підрахували, що за купівлю цих дозволів вони щороку віддають тіньовим посередникам від п`яти до десяти мільйонів доларів»;

«Працює ця схема тільки тому, що керівництво «Укртрансбезпеки» її старанно оберігає»;

«Цей вид заробітку розквітнув буйним цвітом кілька років тому, коли це відомство очолив ОСОБА_1 . Колишній сотник самооборони Майдану, одразу після Революції Гідності він не залишився без посади, і, спочатку, потрапив до Міністерства доходів та зборів, а потім на посаду керівника «Укртрансбезпеки» і тут у перевізників і почалися хронічні проблеми з отриманням дозволів»;

«ІНФОРМАЦІЯ_6»;

«За вказівкою Міністра інфраструктури ОСОБА_6 була створена спеціальна комісія, яка взялася перевіряти роботу «Укртрансбезпеки». Ця комісія минулого року з`ясувала, що чотириста тисяч бланків дозволів на міжнародні перевезення, які за документами проходили як невикористані, насправді, безслідно зникли»;

«Ревізорам та правоохоронцям вдалося виявити ще кілька схем багатомільйонного тіньового заробітку керівництва «Укртрансбезпеки»;

«За часи керівництва відомством паном ОСОБА_1 , виросла схема вимагання хабарів»;

«З кожного такого корупційного потоку, струмочки грошей течуть нагору до керівництва «Укртрансбезпеки»;

«Постає питання: якщо всі знають про розмах зловживань в цьому відомстві, чому досі не звільнять його керівника ОСОБА_1 ? Не звільнять, бо, виявляється, у пана ОСОБА_1 є надійний покровитель - його давній побратим з часів Майдану - голова Верховної Ради ОСОБА_4. ОСОБА_1 був його помічником, ще коли ОСОБА_4 був звичайним народним депутатом»;

«В уряді ОСОБА_1 намагалися зняти з посади кілька разів, але завжди ці спроби стикалися з тим, що Кабміну ОСОБА_5 треба буде якісь закони проводити через Верховну Раду, а тому ніхто не хоче сваритися з ОСОБА_4 через ОСОБА_1. Відтак, він залишався на посаді, а в «Укртрансбезпеці» процвітала багатомільйонна корупція»;

- зобов`язати ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» спростувати наведену інформацію шляхом оголошення в прямому ефірі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » програми «ІНФОРМАЦІЯ_5» змісту резолютивної частини рішення суду та розміщення на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 (розділ: новини) повного тексту рішення суду;

- зобов`язати ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» видалити відеосюжет та відеозапис програми «ІНФОРМАЦІЯ_5» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розміщені за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2, а також видалити статтю, розміщену за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути солідарно з відповідачів відшкодування моральної шкоди у розмірі 700 000, 00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 295-р він обіймав посаду голови Державної служби України з безпеки на транспорті.

ІНФОРМАЦІЯ_4 на веб-сайті ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» ІНФОРМАЦІЯ_2 в «Укртрансбезпеці»: розслідування», автором якої є ОСОБА_2 . Також інформація розповсюджена шляхом оприлюднення відеоматеріалу на офіційному вебсайті «Телеканал новин 24» в Youtube.

Позивач вважав, що інформація поширена відповідачем з метою формування у глядача негативного висновку про його особу. Негативна інформація стосовно нього викладена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень, суперечить принципам журналістської діяльності та стала підставою для ініціювання відносно нього дисциплінарного провадження.

Стислий виклад заперечень інших учасників справи

ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» та ОСОБА_2 заперечували проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 16 вересня 2020 року Святошинський районний суд міста Києва позов задовольнив частково.

Визнав недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію про ОСОБА_1 , поширену ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» на «Телеканалі новин 24» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5», а також розміщену за посиланням у Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 в «Укртрансбезпеці»: розслідування».

Зобов`язав ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» спростувати зазначену інформацію та видалити цю інформацію із відеосюжету програми «ІНФОРМАЦІЯ_5» під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_3»: розслідування».

В іншій частині вимог позову відмовив.

Здійснив розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що твердження: «Бо, якщо ви хочете привезти в Польщу, ну, наприклад, українську полуницю, то без дозволу вас просто не впустять в країну польські митники», а також твердження: «ОСОБА_1 був його помічником, ще коли ОСОБА_4 був звичайним народним депутатом», відповідають дійсності, оскільки перше твердження про обов`язкова наявності дозвільних документів у сфері виробництва та обігу харчових продуктів передбачена вимогами чинного законодавства, а друге твердження стосується факту виконання позивачем обов`язків помічника народного депутата України, який є загальновідомим, оскільки підтверджується інформацією з відкритих джерел, зокрема, вебсайту Верховної Ради України.

Інші оскаржувані твердження можна перевірити на предмет їх дійсності. Оскаржувана інформація виражена здебільшого не у формі критики чи суб`єктивної оцінки дій. У ній не застосовані мовно-стилістичні засоби (гіпербола, алегорія, сатира), тому вона не є оціночними судженнями. Фактично висловлювання втілені у форму тверджень про вчинення позивачем протиправних діянь. Поширена відповідачами інформація не відповідає дійсності, не підтверджується зібраними у справі доказами, є негативною, створює негативне уявлення про позивача та безпосередньо порушує його особисті немайнові права і завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації.

Постановою від 01 вересня 2021 року Київський апеляційний суд скасував рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

Відмовляючи у позові, апеляційний суд зробив висновок, що предмет пред`явленого позову не містить необхідних елементів складу відповідного юридичного правопорушення, оскільки частина висловлювань не стосуються позивача, поширені висловлювання є оціночними судженнями автора.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 27 жовтня 2021 року із застосуванням поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, залишити без змін рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ОСОБА_1 , наполягаючи на тому, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначив, що:

- суд апеляційної інстанції не застосував правовий висновок, викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 927/791/18, від 21 липня 2021 року у справі № 757/47312/15-ц (провадження № 61-19467св20), від 11 серпня 2021 року у справі № 362/3163/20 (провадження № 61-1473св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 758/11577/18 (провадження № 61-8754св19);

- суд апеляційної інстанції не дослідив висновок експерта, не врахував показання свідка ОСОБА_6 , що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від відповідачів до Верховного Суду не надійшли.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою від 29 листопада 2021 року Верховний Суд поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, відкрив касаційне провадження у справі та відмовив у задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду.

За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 295-р ОСОБА_1 призначений головою Державної служби України з безпеки на транспорті, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 828-рпозивач був звільнений з цієї посади.

13 серпня 2019 року ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» поширило на «Телеканалі новин 24» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_5», а також у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 публікацію з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 в «Укртрансбезпеці»: розслідування», у якій зазначено, зокрема, таку інформацію:

«Керівництво державної служби влаштувало на цьому багатомільйонний тіньовий бізнес»;

«Працює ця схема тільки тому, що керівництво «Укртрансбезпеки» її старанно оберігає»;

«ІНФОРМАЦІЯ_6»;

«За часи керівництва відомством паном ОСОБА_1 , виросла схема вимагання хабарів»;

«З кожного такого корупційного потоку, струмочки грошей течуть нагору до керівництва «Укртрансбезпеки»;

« В уряді ОСОБА_1 намагалися зняти з посади кілька разів, але завжди ці спроби стикалися з тим, що Кабміну ОСОБА_5 треба буде якісь закони проводити через Верховну Раду, а тому ніхто не хоче сваритися з ОСОБА_4 через ОСОБА_1. Відтак, він залишався на посаді, а в «Укртрансбезпеці» процвітала багатомільйонна корупція».

Відповідно до довідки від 22 серпня 2019 року № 107/2019-Д власником вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_2 є ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс».

Згідно з висновком лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 29 серпня 2019 року № 14821 текст публікації під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_3»: розслідування» в оспорюваній частині містить висловлювання, в яких наявна негативна інформація про особу ОСОБА_1 , яка не є конструктивною критикою його діяльності, викладена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Водночас відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У статті 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

................

Перейти до повного тексту