Постанова
Іменем України
19 липня 2022 року
м. Київ
справа № 522/18340/20
провадження № 61-12492св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Уолл Стріт»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Уолл Стріт» на постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати недійсним договір найму (оренди) нежитлових приміщень, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) «Готель «Уолл Стріт», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І. В. від 16 вересня 2020 року за реєстровим № 682; визнати недійсним договір найму (оренди) нежитлових приміщень, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Готель «Уолл Стріт», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І. В. від 16 вересня 2020 року за реєстровим № 683.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 як співвласник не надавала згоду ОСОБА_2 на розпорядження частиною спільного майна.
Також ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила: заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які правочини щодо нежитлових приміщень міні-готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_4 , тимчасово виконуючим обов`язки нотаріуса міста Москви Лопатенко А. І., виданої 14 вересня 2018 року за реєстраційним номером № 77/701-н/77-2018-3-2504, до набрання чинності рішення суду у цій справі; заборонити ТОВ «Готель «Уолл Стріт» вчиняти будь-які правочини щодо нежитлових приміщень міні-готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі укладати договори суборенди та передавати права на вказане приміщення чи його частину третім особам у будь-якій формі до набрання чинності рішенням суду у цій справі; заборонити суб`єктам державної реєстрації прав у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», у тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у м. Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах з якими перебувають державні реєстратори, всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», у тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) договорів оренди нерухомого майна, інших речових прав на нежитлові приміщення міні-готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання чинності рішенням суду у цій справі.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених частиною першою статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав для забезпечення позову в обраний представником позивачки спосіб, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви, виходячи із того, що власниками спірних нежитлових приміщень міні-готелю по 1/2 частці є позивачка та відповідач ОСОБА_2 , таким чином, обидва мають право користуватись та розпоряджатись відповідною часткою спірного нерухомого майна, але позивачкою заявляються вимоги про забезпечення позову стосовно всього об`єкту міні-готелю, що суд першої інстанції вважав неспівмірним. Окрім цього, суд першої інстанції врахував, що стороною позивачки не надано належного обґрунтування обраного нею заходу забезпечення позову з точки зору гарантування ефективного захисту її прав, та докази того, що у випадку незастосування визначеного представником заходу забезпечення позову, стане неможливим чи утрудненим виконання можливого рішення про задоволення позову.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року про відмову в забезпеченні позову скасовано, ухвалено нове судове рішення. Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які правочини щодо нежитлових приміщень міні-готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_4 , тимчасово виконуючим обов`язки нотаріуса міста Москви Лопатенко А. І., виданої 14 вересня 2018 року за реєстраційним номером № 77/701-н/77-2018-3-2504, до набрання чинності рішення суду у цій справі.
Заборонено ТОВ «Готель «Уолл Стріт» вчиняти будь-які правочини щодо нежитлових приміщень міні-готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі укладати договори суборенди та передавати права на вказане приміщення чи його частину третім особам у будь-якій формі до набрання чинності рішенням суду у цій справі.
Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав, у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», у тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у м. Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам - юридичним особам публічного права, у трудових відносинах з якими перебувають державні реєстратори, всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», у тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) договорів оренди нерухомого майна, інших речових прав на нежитлові приміщення міні-готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання чинності рішенням суду у цій справі.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та задовольняючи заяву позивачки про забезпечення позову, апеляційний суд врахував, що за твердженням ОСОБА_1 наразі об`єкт нерухомого майна перебуває у фактичному володінні відповідача, який використовує нерухомість у своїй підприємницький діяльності шляхом надання її у користування третім особам, які позивачці невідомі. Між позивачкою та відповідачем склалися неприязні стосунки, відповідач вчиняє протиправні дії відносно позивачки, погрожує їй фізичною розправою та знищенням належного їй майна. Оскільки, на думку апеляційного суду, з матеріалів справи вбачається наявність об`єктивного спору між сторонами, беручи до уваги предмет спору, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачкою правильно обрано спосіб забезпечення позову. При цьому апеляційний суд звернув увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивачки від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням прав відповідача в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У липні 2021 року ТОВ «Готель «Уолл Стріт» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року (з пропуском строку на касаційне оскарження), в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати пункт 2 оскаржуваної постанови апеляційного суду в частині заборони ТОВ «Готель «Уолл Стріт» вчиняти будь-які правочини щодо нежитлових приміщень міні-готелю, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року в цій частині залишити в силі.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема заходи забезпечення позову не відповідають змісту порушеного, на думку позивачки, права, та не є співмірними із заявленими позовними вимогами. Крім того, суд фактично вжив заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог.
У липні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року (з пропуском строку на касаційне оскарження), в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати пункти 1, 3 оскаржуваної постанови апеляційного суду в частині заборони ОСОБА_2 та суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які правочини щодо нежитлових приміщень міні-готелю, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року в цій частині залишити в силі.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема заходи забезпечення позову не відповідають змісту порушеного, на думку позивачки, права, та не є співмірними із заявленими позовними вимогами. Крім того, суд фактично вжив заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог.
У жовтні 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшли відзив на касаційну скаргу ТОВ «Готель «Уолл Стріт» та відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , в яких, посилаючись на необґрунтованість касаційних скарг, позивачка просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки вона є законною.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційні скарги ТОВ «Готель «Уолл Стріт» та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 передані на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2021 року про надання строку для усунення недоліків) поновлено ТОВ «Готель «Уолл Стріт» строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 522/18340/20 з Приморського районного суду м. Одесита встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2021 року про надання строку для усунення недоліків) поновлено представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України) та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2021 року матеріали справи № 522/18340/20 надійшли до Верховного Суду.
У листопаді 2021 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 до Верховного Суду надійшло клопотання про повернення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
У грудні 2021 року матеріали справи № 522/18340/20 направлені до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду справи по суті.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.