Постанова
Іменем України
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 278/1638/19
провадження № 61-3525св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_2»,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст позовних вимог
В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» (далі - ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2») про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «20 хвилин»: газета твого району ІНФОРМАЦІЯ_3», що зареєстрована згідно свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії ЖТ № 333/710Р від 21 грудня 2018 року, видавець - ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», в якій друкований ЗМІ повідомив та поширив недостовірну та негативну інформацію про позивача наступного змісту: недостовірні відомості про вартість придбаного майна та недостовірні дані щодо джерела доходу виявило Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) у декларації нардепа. Стаття, на думку позивача, містить недостовірну інформацію, принижує честь і гідність та ділову репутацію особи. Відповідач на власний розсуд трактує рішення НАЗК від 31 травня 2019 року № 1554, інформація викладена ним як факти, що створюють враження про позивача, як про злочинця, що у свою чергу руйнує оцінку людських, ділових і професійних якостей, оскільки він впродовж багатьох років був публічною особою, а в цей період - кандидатом у народні депутати України.
Позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив суд:
- визнати відомості, викладені ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «20 хвилин»: газета твого району ІНФОРМАЦІЯ_3» видавник ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» такими, що не відповідають дійсності, принижують та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили на тому ж місті шпальти газети «20 хвилин»: газета твого району ІНФОРМАЦІЯ_3 » опублікувати спростування недостовірних відомостей, викладених в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» наступного змісту: ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» визнає, що викладена інформація (розділ Політична арена під заголовком « СПРОСТУВАННЯ ») в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» від ІНФОРМАЦІЯ_1 на аркуші 8 в газеті «20 хвилин»: газета твого району ІНФОРМАЦІЯ_3 », опублікована на підставі неперевірених матеріалів, є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 ;
- стягнути з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2020 року у складі судді Зубчук І. В. позов задоволено частково.
Визнано відомості викладені ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «20 хвилин»: газета твого району ІНФОРМАЦІЯ_3» видавник ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» такими, що не відповідають дійсності, принижують та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .
Зобов`язано ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили на тому ж місті шпальти газети «20 хвилин»: газета твого району ІНФОРМАЦІЯ_3 » опублікувати спростування недостовірних відомостей, викладених в публікації ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» наступного змісту:
ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» визнає, що викладена інформація (Розділ Політична арена під заголовком «СПРОСТУВАННЯ») в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» від ІНФОРМАЦІЯ_1 на аркуші 8 в газеті «20 хвилин»: газета твого району ІНФОРМАЦІЯ_3 », опублікована на підставі неперевірених матеріалів, є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .
Стягнуто з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. Вирішено питання судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що порушення особистих немайнових прав позивача відбулося у результаті поширення про нього недостовірної інформації від ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «20 хвилин»: газета твого району ІНФОРМАЦІЯ_3 », а тому найефектнішим способом захисту його прав, як позивача, є спростування такої недостовірної інформації в аналогічний спосіб - відповідачем.
Факт оприлюднених неправдивих відомостей, який був доведений до відома громадськості, негативно вплинув на стосунки позивача з оточуючими людьми. Такі обставини зумовили нервувати позивача і завдали йому додаткових моральних страждань. Отже, дана інформація, яка була оприлюднена в газеті, безпосередньо стосується позивача у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача завданої йому моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» задоволено.
Скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2020 року і ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Компенсовано ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» судовий збір в розмірі 5 675,50 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 є публічною особою та відомою у суспільстві, тому відповідно межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави, та його безпосередні дії становлять суспільний інтерес. Із змісту публікації вбачається, що інформація є судженнями та оцінкою відповідачем змісту рішення НАЗК від 31 травня 2019 року № 1554. Така оцінка, що є вираженням суб`єктивної думки відповідача, це не твердження про факт, а трактування цієї інформації. Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано її з Житомирського районного суду Житомирської області.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1
11 травня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
В касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 369/1052/16-ц.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки висновку експерта (лінгвістичної експертизи), а також, не вирішив та не встановив, яка поширена інформаціє є твердженням про факти, а яка оціночним судженням та чи стосується вона суспільного інтересу щодо публічної особи.
В касаційній скарзі ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не повно дослідив зібрані у справі докази та безпідставно відхилив висновок судової лінгвістичної експертизи. Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2021 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» надіслало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому зазначає, що касаційна скарга є безпідставною, а постанова суду апеляційної інстанції - законною та обґрунтованою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «20 хвилин»: газета твого району ІНФОРМАЦІЯ_3» (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії ЖТ № 333/710Р від 21 грудня 2018 року, видавець - ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», код ЄДРПОУ НОМЕР_1) розміщено статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4».
У публікації без зазначення автора, з посиланням на рішення НАЗК від 31 травня 2019 року № 1554 зазначено, що у декларації за 2016 рік суб`єкт декларування вказав недостовірні відомості про вартість придбаного майна та недостовірні дані щодо джерела доходу.
НАЗК 31 травня 2019 року за результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, яка подана ОСОБА_1 , народним депутатом України, прийняла рішення № 1554, згідно якого: 1) суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік зазначив недостовірні відомості про: вартість на дату набуття права на об`єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності, джерела доходу, чим недотримав вимоги пунктів 2, 7 частини першої статті 46 Закону. Ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 КУпАП та статтею 366-1 КК України, не встановлено; 2) точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел; 3) наявність конфлікту інтересів не встановлено; 4) правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.
Мотивувальна частина рішення містить інформацію про помилкове зазначення суб`єктом декларування у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» вартості земельної ділянки площею 2 450 кв. м та помилкове зазначення суб`єктом декларування себе в якості джерела доходу від відчуження рухомого майна у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».
Згідно висновку судової лінгвістичної експертизи від 20 березня 2020 року № 056/83 немає лінгвістичних підстав уважати, що текст публікації містить інформацію про ОСОБА_1 , виражену в брутальній, принизливій або непристойній формі. З позиції лінгвістичної кваліфікації публікація «ІНФОРМАЦІЯ_4» містить відомості, виражені у формі фактологічних тверджень, що можуть бути принизливими для честі й гідності ОСОБА_1 і завдавати шкоди його діловій репутації, а саме:
- (заголовок публікації) ІНФОРМАЦІЯ_4;
- Недостовірні відомості про вартість придбаного майна та недостовірні дані щодо джерела доходу виявило НАЗК у декларації нардепа за 2016 рік;
- У першому пункті рішення НАЗК чітко прописано що порушення закону все-таки були. Їх - два. Перше - це те, що ОСОБА_1 у своїй декларації за 2016 рік невірно вказав вартість земельної ділянки загальною площею 2 450 км. м, придбаної ним 30 травня 2009 року. Нардеп вказав суму 377 545,00 грн, тоді як згідно з копією договору купівлі-продажу ця земельна ділянка коштувала народному обранцю 100 000,00 грн;
- У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації ОСОБА_1 зазначив, що продав 2 автівки вартістю 950 000,00 грн та 2 500 000,00 грн. Але найцікавіше те, що нардеп зазначив джерелом доходу … самого себе … Анекдоти анекдотами, а в НАЗК визнали такі дії народного обранця порушенням закону (т. 1 а. с. 82-113).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.