Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 564/3370/19
провадження № 61-3217св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Позов мотивовано тим, що з 24 лютого 1990 року сторони проживали у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 28 квітня
2001 року шлюб між сторонами розірвано.
Позивачка вказувала, що після розірвання шлюбу сімейні відносини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не припинилися. З жовтня 2001 року по 28 жовтня 2019 року сторони проживали разом без реєстрації шлюбу, виховували разом дітей, вели спільний побут та спільне господарство як подружжя, проводили разом дозвілля, їздили разом оздоровлюватись в санаторії. Мешкали разом в будинку в АДРЕСА_1 , а в подальшому за спільні кошти побудували житловий будинок в АДРЕСА_2 , та з
26 листопада 2015 року переїхали жити туди, де і проживали разом до 28 жовтня 2019 року.
Сторони з 2003 року працювали в магазині за адресою:
АДРЕСА_3 , та здійснювали продаж автозапчастин, а з 06 квітня 2011 року позивач зареєструвалась та здійснювала діяльність як фізична особа-підприємець, вела спільну з відповідачем підприємницьку діяльність по продажу автозапчастин, разом купували товар для його подальшого продажу в магазині, а зароблені кошти витрачала на утримання дітей та будівництво будинку по АДРЕСА_2 , реконструкцію магазину.
Зазначала, що за час спільного проживання сторонами набуто у власність таке майно: житловий будинок в
АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, кадастровий номер: 5623410100:02:004:1031 площею 0,1015 га, за адресою:
АДРЕСА_2 ; магазин за адресою:
АДРЕСА_3 ; земельна ділянка, кадастровий номер 5623410100:02:002:0104 площею 0,0148 га; земельна ділянка, кадастровий номер 5623410100:02:002:0282 площею 0,0077 га; автомобіль Volkswagen Passat Variant, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску; автомобіль ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2010 року випуску; автомобіль Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску; автомобіль Volkswagen Passat, 1992 року випуску; автомобіль Mercedes Vito 638, державний номерний знак НОМЕР_4 .
З урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову ОСОБА_1 просила визнати факт спільного проживання однією сім`єю
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з жовтня 2001 року по 28 жовтня 2019 року без реєстрації шлюбу та визнати усе набуте ними за час спільного проживання без реєстрації шлюбу майно спільною сумісною власністю сторін і визнати за
ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку такого майна, а також стягнути судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня
2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 01 січня 2004 року по 28 жовтня 2019 року без реєстрації шлюбу.
Визнано житловий будинок за адресою:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 963590356234, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 963590356234.
Визнано земельну ділянку, кадастровий номер 5623410100:02:004:1031 площею 0,1015 га, за адресою: АДРЕСА_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 5623410100:02:004:1031 площею 0,1015 га за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано нежитлову будівлю, магазин за адресою:
АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 4330838, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі, магазину за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 4330838.
Визнано земельну ділянку, кадастровий номер 5623410100:02:002:0104 площею 0,0148 га спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 5623410100:02:002:0104 площею 0,0148 га.
Визнано земельну ділянку, кадастровий номер 5623410100:02:002:0282 площею 0,0077 га спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 5623410100:02:002:0282 площею 0,0077 га.
Визнано автомобіль Volkswagen Passat Variant, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля Volkswagen Passat Variant, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску.
Визнано автомобіль ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2010 року випуску спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2010 року випуску.
Визнано автомобіль Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску.
Визнано автомобіль Volkswagen Passat, 1992 року випуску спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля Volkswagen Passat, 1992 року випуску.
Визнано автомобіль Mercedes Vito 638, державний номерний знак НОМЕР_4 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля Mercedes Vito 638, державний номерний знак НОМЕР_4 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 678,60 грн витрат на судовий збір.
Рішення суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю вимог позивача, оскільки сукупністю перевірених доказів встановлено, що сторони протягом періоду з 01 січня 2004 року по 28 жовтня 2019 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Тому придбані за цей час спірні речі - житловий будинок АДРЕСА_2 , земельні ділянки кадастровий номер: 5623410100:02:004:1031, площею 0,1015 га, кадастровий номер: 5623410100:02:002:0104, площею 0,0148 га, кадастровий номер: 5623410100:02:002:0282, площею 0,0077 га, нежитлова будівля - магазин по АДРЕСА_3 , а також автомобілі Volkswagen Passat Variant, ВАЗ 212140, Audi A6, Volkswagen Passat, Mersedes Vito 638, визнано їх спільним сумісним майном. Виходячи з презумпції рівності часток спірного майна, за ОСОБА_1 визнано право власності на Ѕ частину зазначених речей.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 30 липня
2021 року частково скасовано.
Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні вимог до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю та поділ нежитлової будівлі - магазина у АДРЕСА_3 ; земельних ділянок, кадастровий номер: 5623410100:02:002:0104 площею 0, 0148 га, кадастровий номер: 5623410100:02:002:0282 площею 0, 0077 га; автомобілів Volkswagen Passat Variant, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску, ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2010 року випуску, Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску, Volkswagen Passat, 1992 року випуску, Mersedes Vito 638, державний номерний знак НОМЕР_5 .
В решті рішення суду першої інстанції (в частині встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю сторін житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки кадастровий номер: 5623410100:02:004:1031 площею 0,1015 га, визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину зазначених житлового будинку і земельної ділянки) залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання автомобілів Volkswagen Passat, 1992 року випуску, дата реєстрації 20.02.2009; Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2002 року випуску, ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2010 року випуску; Volkswagen Passat Variant, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску; Mercedes Vito 638, державний номерний знак НОМЕР_4 , спільним сумісним майном та їх поділ з визначенням ідеальної частки за позивачем, апеляційний суд виходив із того, що задоволення таких вимог не відповідає нормам Цивільного та Сімейного кодексів України, адже в такому разі спірне рухоме майно, як неподільне, повинно присуджуватися на користь однієї зі сторін з присудженням компенсації за частку іншій стороні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю та поділ двох земельних ділянок для обслуговування магазину площею 0,0148 га та площею 0,0077 га, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, апеляційний суд зробив висновок про те, що право на дані ділянки набуте відповідачем за рахунок їх купівлі на підставі відповідних договорів від 19 березня 2004 року і від 02 квітня 2012 року. Тобто ці земельні ділянки є особистою власністю ОСОБА_2 , що не підлягають поділу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю та поділ нежитлової будівлі - магазина у АДРЕСА_3 , апеляційний суд виходив із того, що вказана будівля була набута відповідачем 18 січня 2001 року на підставі договору дарування з процентом готовності 78%. Доказів про те, що решта 22% була збудована також зусиллями позивачки, останньою не надано.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
25 березня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю та поділ нежитлової будівлі - магазина у АДРЕСА_3 ; земельних ділянок з кадастровими номерами: 5623410100:02:002:0104, площею 0,0148 га, та 5623410100:02:002:0282, площею 0,0077 га, та залишити в силі в цій частині рішення Костопілсьького районного суду Рівненської області від 30 липня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, щов період спільного проживання сторін, було здійснено добудову до магазину, а саме 221,6 кв.м. тобто, більшу частину магазину було добудовано в період спільного проживання, а тому, частина добудованого в період спільного проживання, підлягає розподілу. Щодо спірних земельних ділянок, заявниця вказує, що такі були набути відповідачем у період спільного проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу, а відтак є спільним сумісним майном подружжя, яке і підлягає поділу.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Костопільського районного суду Рівненської області.
09 червня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 24 лютого 2022 року оскаржується в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нежитлової будівлі - магазина у АДРЕСА_3 та земельних ділянок з кадастровими номерами: 5623410100:02:002:0104, площею 0,0148 га, та 5623410100:02:002:0282, площею 0,0077 га спільним сумісним майном подружжя та їх поділ.
В іншій частині постанова Рівненського апеляційного суду від 24 лютого
2022 року не оскаржуються, а тому відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.
Фактичні обставини справи
24 лютого 1990 року Костопільським районним відділом РАЦС Рівненської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (прізвище після шлюбу - « ОСОБА_6 »), про що зроблено актовий запис № 42.
За час перебування у шлюбі, у сторін народились діти: син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 28 квітня
2001 року у справі № 2-80, що набрало законної сили, шлюб між сторонами розірвано.
21 травня 2001 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Костопільського районного управління юстиції в Рівненській області даний юридичний факт зареєстровано Костопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії
НОМЕР_6 , актовий запис № 70.