Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 761/25101/20
провадження № 61-1288св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Власюк Катериною Петрівною, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року у складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Верланова С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини у батька.
Позов мотивовано тим, що сторони у справі є батьками малолітньої дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після припинення стосунків між батьками залишилась проживати разом із матір`ю. 01 серпня 2020 року дитину було передано батьку, який мав її повернути в цей же день о 21 годині, проте донька до позивачки не повернулась, а батько повідомив, що бажає відпочити з нею. На даний час місцеперебування дитини не відоме, відповідач на телефонні дзвінки не відповідає. Такими діями відповідач позбавив дитину, яка постійно проживала разом із матір`ю, материнського піклування, уваги та присутності, що порушує її права як матері, а також права та інтереси дитини.
Позивачка вважає, що визначення місця проживання дитини з нею буде забезпечувати інтереси малолітньої дитини для повного і гармонійного розвитку її особистості, зростання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості, так як вона має офіційне місце роботи, що надасть їй можливість забезпечити належний рівень життя дитині, регулярне відвідування нею дитячих навчальних закладів, розвиваючих занять, забезпечення своєчасного проведення необхідних планових медичних обстежень.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 ; відібрати дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_2 без позбавлення його батьківських прав.
У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини разом з батьком.
Зустрічний позов мотивовано тим, що сторонами у справі не досягнуто згоди щодо місця проживання спільної малолітньої дитини. З липня 2020 року донька проживає разом з батьком. При останньому перебуванні дитини з матір`ю щодо дочки було вчинено сімейне насилля, що підтверджується психологічним дослідженням. Після психологічного тиску матері на дитину остання не бажає проживати та спілкуватись з нею. В той же час, він піклується про дитину, забезпечує гідні умови проживання. Донька має власну окрему кімнату в трикімнатній квартирі, яка облаштована усім необхідним. Він займається вихованням, оздоровленням, періодичним медичним обстеженням дитини, за необхідності відвідуванням медичних закладів для лікування. Дитина відвідує заклад дошкільної освіти, додатково займається плаванням в басейні.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що він має високий рівень доходу, гнучкий графік роботи, веде здоровий спосіб життя, на роботі характеризується позитивно. Вважає, що створить найбільш сприятливі умови проживання і розвитку дитини. Донька бажає проживати з ним, вона вже звикла до свого місця проживання, навколишнього середовища, має знайомих, друзів, сталі соціальні зв`язки і з цієї точки зору зміна місця проживання, оточення, негативно вплине на дитину та її психологічний стан.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_2 просив визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, враховуючи вік дитини, її інтереси, умови життя та життя її батьків, а також виходячи з того, що на даний час ОСОБА_3 не бажає спілкуватись та жити з матір`ю, а примусова зміна місця її проживання буде психологічним насильством відносно дитини, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову та визначив, що встановлення місця проживання дитини з батьком буде відповідати інтересам дитини.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 30 грудня 2021 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Узагальнені доводи касаційної скарги
21 січня 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Власюк К. П., на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року, у якій заявник просить суд оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
08 квітня 2022 року на адресу Верховного Суду від представника ОСОБА_2 адвоката Зубицької Л. М. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
28 квітня 2022 року на адресу Верховного Суду від представника ОСОБА_1 адвоката Власюк К. П. надійшла відповідь на відзив, в якій представник підтримав вимоги касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
18 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що з 29 жовтня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після народження дитини сторони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
З травня 2020 року сторони почали проживати окремо, а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилася проживати разом із матір`ю.
З 01 серпня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає зі своїм батьком - ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації № 40-2440 від 10 грудня 2020 року, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації рекомендує визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком - ОСОБА_2 , що забезпечить найкращі інтереси дитини.
Відповідно до Первинного психологічного висновку ОСОБА_5 , який складений 29 липня 2020 року, висновку кандидата психологічних наук ОСОБА_6 на базі «Зеленої кімнати» Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 07 серпня 2020 року, наданого у зв`язку зі зверненням батька щодо вчинення насильства відносно дочки з боку матері, встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , боїться агресії мами і хоче бути з батьком, дитина переймається присутністю іншого чоловіка в домі.
Відповідно до висновку кандидата психологічних наук ОСОБА_6 на базі «Зеленої кімнати» Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 02 лютого 2021 року, що надавався у зв`язку зі зверненням начальника сектору ювенальної превенції Дніпровського РУ ГУ НП в м. Києві у зв`язку з проведенням перевірки матеріалів по факту заяви ОСОБА_2 щодо вчинення психологічного насильства ОСОБА_1 по відношенню до спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в результаті психологічного дослідження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що вона стала свідком фізичного та психологічного насильства здійсненого її матір`ю у відношенні до її батька, що відповідно до положень психологічної науки та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є психологічним насильством у відношенні до самої дитини. Малолітня ОСОБА_3 також переживає як психологічне насильство примусові зустрічі з матір`ю та має страх бути викраденою, або примушеною проживати з матір`ю. Дитина потребує психологічної корекції як елементу психологічної реабілітації в умовах агресивного поводження її матері щодо батька дитини.
Відповідно до довідки практичного психолога гімназії «Престиж» ОСОБА_7 про психоемоційний стан ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розповіді про маму та взаємодії з нею викликали у дівчинки сильні почуття образи; емоційний зв`язок з батьком у дівчинки є значиміший та сильніший; ОСОБА_3 має страх втратити батька.
В ході розгляду справи суд першої інстанції з`ясовував думку малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо її бажання проживати з одним із батьків. В судовому засіданні вона висловила бажання жити разом з батьком.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, також допитувалася в судовому засіданні Дніпровського районного суду м. Києва 14 травня 2021 року як потерпіла в межах кримінального провадження № 755/6237/21 щодо вчинення насильства. Під час допиту вона висловила бажання проживати з батьком, також зазначила, що вона з осторогою ставиться до нового співмешканця своєї матері, боїться, що остання її вкраде.
Для вирішення спору між батьками проведено дослідження житлових умов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Актами обстеження умов проживання від 17 серпня 2020 року та 18 вересня 2020 року, 11 листопада 2020 року, 22 грудня 2020 року встановлено, що за місцем проживання матері: АДРЕСА_1 (квартира є орендованою) та за місцем проживання батька: АДРЕСА_2 (власник квартири ОСОБА_8 ) створені належні умови для проживання дитини.
Під час проживання з батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідувала спортивний клуб, навчалася в приватному закладі дошкільної освіти «Розумка» в період з 01 вересня 2020 року по 30 червня 2021 року, в закладі дошкільної освіти ОСОБА_3 займалась хореографією, гімнастикою і малюванням. Також ОСОБА_3 займається танцями в спеціалізованій студії.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані
за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).