Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 710/502/16-ц
провадження № 61-6458св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2 ,
третя особа - приватне підприємство «Мрія-1»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 02 листопада 2020 року у складі судді Побережної Н. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2021 року в складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовні вимоги мотивовані тим, що починаючи з 08 березня 2004 року сторони проживали разом, без реєстрації шлюбних відносин. Вели спільне господарство, був спільний бюджет, ОСОБА_1 навчалася в університеті, а ОСОБА_2 займався підприємницькою діяльністю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка, ОСОБА_3
07 липня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який було зареєстровано виконавчим комітетом Балакліївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, а рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2015 року даний шлюб був розірваний.
Вказувала, що за час проживання у фактичних шлюбних відносинах сторонами було придбано: 14 жовтня 2005 року причіп ПФ 01 «Фермер» державний номерний знак НОМЕР_1 ; 16 січня 2007 року автомобіль FORD TRANSIT державний номерний знак НОМЕР_2 .
Перебуваючи у шлюбі за спільні кошти сторони придбали: 29 жовтня 2008 року причіп державний номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль «Ніссан Тіана» державний номерний знак НОМЕР_4 , який було зареєстровано на ПП «Мрія»; 26 серпня 2015 року вантажний автомобіль FORD TRANSIT державний номерний знак НОМЕР_5 .
Крім транспортних засобів, які зареєстровані на ОСОБА_2 , сторонами було збудовано: нежитлову будівлю в АДРЕСА_1 , яка використовується під магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », право власності зареєстроване ІНФОРМАЦІЯ_3 ; житловий будинок із земельною ділянкою, розташовані в АДРЕСА_2 , право зареєстроване 27 січня 2014 року; житлова квартира за адресою АДРЕСА_2 , право власності зареєстроване 27 січня 2014 року; 07 травня 2014 року два житлові будинки з вбудованими магазинами та господарськими будівлями, розташовані в АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 вважала, що вищевказане майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому і звернулася до суду з даним позовом.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 90-92, Т.1) та остаточно просила суд:
визнати факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з вересня 2004 року по 07 липня 2007 року;
визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 майно: причіп ПФ 01 «Фермер» державний номерний знак НОМЕР_6 , автомобіль FORD TRANSIT державний номерний знак НОМЕР_2 , які були набуті сторонами за час спільного проживання;
розділити спільне майно - будинковолодіння з вбудованими магазинами та господарськими будівлями, розташоване в АДРЕСА_3 , набуте сторонами під час шлюбу, в рівних частинах, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини зазначеного будинковолодіння;
стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію за 1/2 частини вартості спільного майна, набутого за час спільного проживання, а саме - причіп ПФ 01 «Фермер» 2005 року випуску державний номерний знак НОМЕР_6 (вартістю 5000 грн), автомобіль FORD TRANSIT державний номерний знак НОМЕР_2 (вартістю 178 100,00 грн), а також компенсацію за 1/2 частини вартості майна, придбаного за час шлюбу, а саме - причіп ПР ПВА2 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_7 (вартістю 20 600,00 грн), автомобіль Ніссан Тіана, 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_8 (вартістю 319 000,00 грн.), а всього компенсацію в розмір 261 350,00 грн;
стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію за 1/2 частку доходів ПП «Мрія» за 2015 рік;
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якому просив суд визнати об`єктом спільного майна подружжя дохід фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 2007 по 2015 роки у сумі 4 907 718,69 грн та стягнути з ОСОБА_1 на його користь 1/2 частку від доходів ФОП ОСОБА_1 в сумі 2 453 859,34 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що за період з 06 квітня 2006 року по 30 грудня 2015 року ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, отримала дохід від підприємницької діяльності в сумі 5 078 133, 58 грн, а в період з 2007 року по 2015 рік отримала дохід в розмірі 4 907 718,69 грн.
ОСОБА_2 вважав, що має право на 1/2 частини отриманого доходу від підприємницької діяльності його колишньої дружини ОСОБА_1 , що становило 2 453 859,34 грн, оскільки вказаний дохід вона отримала протягом зареєстрованого шлюбу, і вказаний дохід є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Також просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, які будуть підтверджені письмовими доказами.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 02 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ПП «Мрія-1» про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт спільного проживання ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 однією сім`єю з вересня 2004 року по 07 липня 2007 року не доведено в судовому засіданні.
Враховуючи той факт, що транспорті засоби: автомобіль FORD Transit, 2006 року випуску, причіп ПФ «Фермер», 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , були набуті у власність ОСОБА_2 у 2006 році, тобто у період до укладення шлюбу, а факт спільного проживання однією сім`єю в даний період не доведено, а також враховуючи той факт, що позивачем за первісним позовом не надано жодних доказів, що це майно було придбано виключно за спільні кошти з відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність факту, що дане майно є спільним сумісним майном.
Разом з тим, вважав, що автомобіль Nissan Teana, 2008 року випуску, набутий 15 серпня 2008 року та причіп ПР ПВА2, 2008 року випуску, набутий 29 жовтня 2008 року є спільним сумісним майном, оскільки набуто під час шлюбу. Сторонами не надано до суду доказів, що це майно було придбано однією зі сторін до укладення шлюбу, а також того, що це майно придбано однією зі сторін під час шлюбу, але за кошти, що належали їй особисто або, що це майно було отримано в дар за договором дарування або успадковано однією зі сторін. Суд визнав дані транспортні засоби неподільними речами, оскільки при розподілі автомобілів та причепів на частини, їх не можливо буде використовувати за прямим цільовим призначенням.
Позовну вимогу щодо компенсації 1/2 частини за транспортні засоби, вважав такою, що не підлягає задоволенню, оскілки сторонами не було дотримано процедури передбаченої статтею 71 СК України, не внесено на депозитний рахунок грошової компенсації на рахунок суду та відсутня згода відповідача на таку компенсацію.
Позивач не надав доказів того, що вона входила до складу учасників приватного підприємства «Мрія-1», а також не надав доказів внесення до статутного фонду підприємства, майна, яке вважається спільним сумісним майном подружжя, а тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимоги, яка стосується компенсації 1/2 частки доходів ПП «Мрія-1» за 2015 рік.
Вирішуючи питання щодо житловий будинок з вбудованими магазинами та господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_3 , суд першої інстанції дійшов висновку, що такий не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки право власності у відповідача за первісним позовом виникло до укладення шлюбу, хоча було зареєстровано за ним під час перебування у шлюбі.
Що стосується зустрічних позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження доходу відповідача в розмір 4907718,69 грн, а тому відсутні підстави для їх задоволення.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_2 та апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволені частково.
Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 02 листопада 2020 року в частині визнання спільним майном подружжя автомобіля Ніссан Тіана, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 скасовано та відмовлено у цій частині позовних вимог повністю.
Рішення суду в частині визнання спільним майном подружжя причіпа ПР ПВА2, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10 змінено.
Виділено ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя та визнано за нею право власності на:
1/2 частини причіпа ПР ПВА2, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_10 ;
виділено ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя та визнано за ним право власності на:
1/2 частини причіпа ПР ПВА2, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10 .
У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання спільним майном подружжя автомобіля Ніссан Тіана, 2008 року випуску, апеляційний суд виходив з того, що майно фізичної особи - підприємця, яке придбане та використовується у його підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність, відповідно до статті 57 СК України, а не як об`єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання статей 60, 61 СК України, а тому вважав, що висновок суду першої інстанції про належність спірного майна до спільної сумісної власності подружжя, а саме автомобіля Nissan Teana, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , який був придбаний у 2008 році, не ґрунтується на вимогах статті 60 СК України, оскільки дане рухоме майно належить ПП «Мрія-1».
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо причіпа ПР ПВА2, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10 , апеляційний суд враховуючи те, що при вирішенні питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4 і 5 статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок, а в разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ним відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя у цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності, на підставі чого вважав, що суд першої інстанції помилково не визнав ідеальні частки подружжя в даному майні без його реального поділу.
У іншій частині позовних вимог як первісного так і зустрічного позову, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
У іншій частині рішення судів не оскаржуються, а тому у відповідності до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, у касаційному порядку не переглядаються.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-148цс12, постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17, постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, постанові Верховного суду України від 05 квітня 2017 року у справі № 6-399цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі
№ 182/8664/13-ц, постанові Верховного суду України від 19 вересня 2011 року у справі № 3-82гс11, постанові Верховного суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 909/935/15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц, постанові Верховного суду України
від 20 лютого 2012 року у справі № 6-97цс11.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив, касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення в оскаржуваній частині без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2015 року, яке вступило в законну силу 05 січня 2016 року, справа №710/2307/15-ц, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 07 липня 2007 року у виконавчому комітеті Балаклеївської сільської ради Смілянського району, Черкаської області, актовий запис №13 було розірвано.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2005 року справа №2-1232 було визнано таким, що відбувся, договір купівлі-продажу незакінченого будівництва жилого будинку, площею забудови 235,2 кв. м, розташованого на земельній ділянці, площею 1197 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 21700,00 грн, укладений між продавцями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Шпола, Черкаської області. За ОСОБА_2 визнано право власності на незакінчений будівництвом жилий будинок будинку, площею забудови 235,2 кв. м, розташованого на земельній ділянці, площею 1197 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 21700,00 грн.
Згідно з актом державної приймальної комісії по прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 12 квітня 2007 року серії АП №000933, було прийнято в експлуатацію об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 житловий будинок з вбудованим магазином.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 жовтня 2007 року серії НОМЕР_11 власником житлового будинку з вбудованим магазином, розташованим по АДРЕСА_3 , є ОСОБА_2 (а.с.163 том.1).
Згідно з обліковою карткою від 15 березня 2016 року №87296739 власником вантажного фургона малотоннажного- В марки FORD моделі TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_5 , є ОСОБА_2 , дата первинної реєстрації 26 серпня 2015 року (а.с.11, 12 том.1).
Відповідно до журналу карток від 18 березня 2016 року власником ПФ 01 «Фермер» (2005), синього кольору, номер кузова НОМЕР_12 , державний номерний знак НОМЕР_6 , свідоцтво серії НОМЕР_13 від 14 жовтня 2005 року, FORD TRANSIT (2006), білого кольору, номер кузова НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво серії НОМЕР_15 від 16 січня 2007 року, ПР ПВА 2 (2008), сірого кольору, номер шасі НОМЕР_16 , державний номерний знак НОМЕР_10 , свідоцтво серії НОМЕР_17 від 29 жовтня 2008 року, є ОСОБА_2 (а.с.13, 14 том.1).
Легковий автомобіль Nissan Teana, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8 , зареєстрований за власником ПП «Мрія-1» 15 серпня 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_18 (а.с.53 том.1).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 29 жовтня 2008 року серії НОМЕР_17 , причіп легковий-В, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , зареєстрований за власником ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_19 , 15 березня 2016 року (дата першої реєстрації 26 серпня 2015 року) вантажний малотоннажний фургон Ford Transit, 2014 року випуску, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за власником ОСОБА_2 .
Згідно з повідомленням судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_9 від 21 грудня 2017 року середня довідникова вартість автомобіля NISSAN Теаna, 2008 року виготовлення, становить 319000,00 грн, середня довідникова вартість автомобіля FORD Transit, 2006 року виготовлення, становить 178100,00 грн, середня довідникова вартість причепа ПФ 01 Фермер, 2005 року виготовлення, становить 5000,00 грн, середня довідникова вартість причепа ПР ПВА 2,т 2008 року виготовлення, становить 20600,00 грн. (а.с.93 том.1).
Відповідно до договору дарування нежитлової будівлі від 24 січня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Горбачем В. П., дарувальник ОСОБА_10 безоплатно передав у власність обдаровуваному, а обдаровуваний ОСОБА_2 , прийняв у власність нежитлову будівлю, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » АДРЕСА_1 (а.с.54 том.1), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 січня 2014 року №16664340 (а.с.55 том.1).
Згідно з договором дарування житлового будинку з вбудованим магазином від 27 січня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Горбачем В. П., дарувальник ОСОБА_10 безоплатно передав у власність обдаровуваному, а обдаровуваний ОСОБА_2 , прийняв у власність житловий будинок з вбудованим магазином АДРЕСА_2 (а.с.56 том.1), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 січня 2014 року №16852316 (а.с. 59 том.1).
Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 27 січня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Горбачем В. П., дарувальник ОСОБА_10 безоплатно передав у власність обдаровуваному, а обдаровуваний ОСОБА_2 , прийняв у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0213 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки - 7125710100:01:003:0616 (а.с.58 том.1), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 січня 2014 року №16850954 (а.с.57 том.1).