Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 354/595/15-ц
провадження № 61-3533св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство»,
відповідачі: Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2022 року у складі судді Ваврійчук Т. Л. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 березня 2022 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Бойчука І. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
31 серпня 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство), Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» (далі - ДП«Ворохтянський лісгосп») звернувся до суду з позовом до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 047320 від 17 червня 2003 року, площею 0,1644 га, та зобов`язання повернути земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність.
Зазначає, що підставою звернення із даним позовом до суду стали матеріали кримінальної справи, в якій встановлено, що службовими особами Поляницької сільської ради підроблені додатки до рішень виконавчого комітету Поляницької сільської ради за 2002-2003 роки в частині передачі у приватну власність незаконно вилучених у ДП «Ворохтянський лісгосп» земельних ділянок 105 фізичними особами, у тому числі ОСОБА_1 .
Протиправне вилучення спірної земельної ділянки порушує інтереси держави і унеможливлює виконання державою обов`язків, які реалізуються відповідними органами виконавчої влади, у тому числі Держлісагентством та його структурними підрозділами на місцях, в даному випадку - ДП «Ворохтянський лісгосп».
Враховуючи наведене, прокурором при зверненні до суду визначено двох позивачів: ДП «Ворохтянський лісгосп» та Держлісагентство, у сфері діяльності якого перебуває вказане підприємство.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2021 року до участі у розгляді справи залучено співвідповідача ОСОБА_2
26 травня 2021 року заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури подав до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив поновити строк позовної давності, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 047320 від 17 червня 2003 року, площею 0,1644 га, виданий ОСОБА_1 , та витребувати у ОСОБА_3 вказану земельну ділянку, яка розташована на ділянці « Вишня » у с. Поляниця з чужого незаконного володіння у державну власність ДП «Ворохтянський лісгосп».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Яремчанського міського судуІвано-Франківської області від 26 січня 2022 року позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Держлісагентства, ДП «Ворохтянський лісгосп» залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ДП «Ворохтянський лісгосп» є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді, і прокурором не надано доказів, що вказане державне підприємство у спірних правовідносинах наділено функціями уповноваженого державного органу, тому звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі даного державного підприємства відбулось із порушенням вимог абзацу 3 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позов в інтересах Держлісагентства подано прокурором з порушенням вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» за відсутності підстав для представництва інтересів держави в суді, оскільки перед зверненням до суду прокурором не направлено до Держлісагентства, як компетентного органу держави, повідомлення про виявлені порушення інтересів держави.
Не погодившись з даною ухвалою, заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 березня 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури залишено без задоволення, ухвалу Яремчанського міського судуІвано-Франківської області від 26 січня 2022 рокурішення залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13 квітня 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 березня 2022 року, в якій заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
07 червня 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку від заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
Доводи інших учасників справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року відзив представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Шургот О. В. на касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури повернуто заявнику без розгляду у зв`язку із пропуском десятиденного строку з дня отримання ухвали суду про відкриття касаційного провадження.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
23 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 12 червня 2003 року № 26 ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 047320 від 17 червня 2003 року. Земельна ділянка розташована на ділянці « Вишня » в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року у кримінальній справі № 248436 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Яремчанської міської ради та Яремчанського управління держкомзему.
В ході судового розгляду по даній кримінальній справі, зокрема, встановлено, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради щодо безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1644 га на ділянці « Вишня » с. Поляниця не приймалося, а було підроблене.
На підставі підробленого рішення вказаній особі видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 047320 від 17.06.2003. Будь- яке рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1644 га, Поляницькою сільською радою не приймалось.
Крім того, Галицьким районним судом Івано-Франківської області було встановлено, що вищевказана спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП «Ворохтянський лісгосп» та знаходиться у кварталу 7 виділ 43-44 Поляницького лісництва. Зазначений факт також підтверджується матеріалами лісовпорядкування та таксаційною книгою.
В той же час встановлено, що рішення про вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП «Ворохтянський лісгосп» Поляницькою сільською радою не приймалося, дозволу на таке вилучення постійний землекористувач не надавав.
Таким чином, внаслідок передачі у приватну власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 у ДП «Ворохтянський лісгосп» було незаконно вилучено земельну ділянку площею 0,1644 га.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 лютого 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В. І., за реєстром № 308 ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1644 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та належала продавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ №047320, виданого 17. червня 2003 року Поляницькою сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 26 від 12 червня 2002 року.
Листом від 27 серпня 2015 року № 05/1-520 вих. - 15 Прокуратура Івано-Франківської області повідомила ДП «Ворохтянський лісгосп», що оскільки по даний час ДП «Ворохтянський лісгосп» не звернулося із позовом до суду щодо визнання недійсним державних актів на право власності на землю та повернення земельних ділянок у державну власність, у прокуратури області наявні підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі Держлісагенства і ДП «Ворохтянський лісгосп» з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки на користь ДП «Ворохтянський лісгосп».
Згідно листа Держлісагенства від 08 листопада 2021 року № 12-12/9212-21, адресованого Івано-Франківській обласній прокуратурі, Держлісагенство не заперечує щодо представництва Івано-Франківською обласною прокуратурою інтересів держави в цій справі у зв`язку з неможливістю подання відповідного позову Держлісагенством з об`єктивних причин.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають не у повному обсязі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
У цивільних правовідносинах держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, зокрема, цивільних.