Постанова
Іменем України
18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 214/6520/17
провадження № 61-17919св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради,
за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Забуранна (Логонюк) Анастасія Анатоліївна,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2021 року в складі судді Євтушенка О. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила усунути їй перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 із житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення, зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
На обґрунтування позову зазначала, що їй та дочці ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 , який є її колишнім чоловіком, не є співвласником квартири, оскільки належну йому 1/3 частину вказаної нерухомості 22 липня 2009 року відчужив на користь ОСОБА_1 . Протягом тривалого часу ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, тим самим створює умови, які унеможливлюють співжиття з ним в спірній квартирі. На підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 грудня 2010 року вона разом з дочкою ОСОБА_3 вселилась до спірної квартири 27 вересня 2011 року, однак ОСОБА_2 висловлює погрози на її адресу, порушує її права як власника житла, псує майно, яке знаходиться у квартирі, не оплачує комунальні послуги. На сьогодні квартира потребує ремонту, в ній відсутні електро- та газопостачання, однак відновити їх, привести квартиру в належний стан та проживати в ній позивач не може з огляду на те, що ОСОБА_2 чинить їй перешкоди.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив визнати недійсним свідоцтво про придбання майна від 22 липня 2009 року, посвідчене приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Логонюк А. А., про перехід 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , належної ОСОБА_2 , у власність ОСОБА_1 .
Зустрічний позов мотивований тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3
20 березня 1995 року він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приватизував квартиру АДРЕСА_2 , яка раніше була надана у користування його батьків.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 1995 року на користь ОСОБА_1 з нього було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 .
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 липня 2006 року задоволено подання державної виконавчої служби про визначення частки у майні та визнано ОСОБА_2 власником 1/3 частки квартири.
Свідоцтвом про придбання майна від 22 липня 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Логонюк А. А., 1/3 частка спірної квартири, яка йому належала, перейшла у власність ОСОБА_1 .
Він не знав про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дочки, оскільки завжди надавав допомогу на її утримання та не отримував жодних повідомлень державної виконавчої служби. Про те, що 1/3 частина спірного житла, яка була його власністю, належить дочці ОСОБА_1 , він дізнався у 2020 році з листа державної виконавчої служби.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 просив його зустрічний позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди в користування квартирою АДРЕСА_2 шляхом виселення з вказаного приміщення ОСОБА_2 без надання іншого житлового приміщення.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з дотримання балансу між захистом права власності позивача, з якою після розірвання шлюбу залишилася проживати спільна з відповідачем дочка, та захистом права відповідача як колишнього члена її сім`ї на користування квартирою, якою останній безперешкодно користувався більше 11 років, не здійснюючи витрат на її утримання, та дійшов висновку, що відповідач є працездатною особою, здатною набути право на окреме житло, тому наявні підстави для його виселення зі спірного житла без надання іншого житлового приміщення.
Зустрічний позов задоволенню не підлягає з огляду на недоведеність позовних вимог.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2021 року в частині задоволення вимог за первісним позовом скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 вселився у спірне житло як член сім`ї колишнього наймача, більше 36 років проживає у ньому, утримував квартиру разом з ОСОБА_1 під час перебування з нею у зареєстрованому шлюбі. У ОСОБА_2 відсутнє інше житло, разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 забезпечені іншим житлом за адресою: АДРЕСА_3 .
Правильними є висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову з огляду на його недоведеність.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 470 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в результаті апеляційного перегляду справи було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 470 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в частині вирішення зустрічного позову та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказував, що він завжди надавав відповідачу допомогу в утриманні дочки. Державна виконавча служба здійснила втручання в його право власності на житло та знищила всі докази того, що таке втручання було здійснено в передбаченому законом порядку. Він не був повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження, тому свідоцтво про право власності на 1/3 частину спірної квартири, видане на ім`я ОСОБА_3 , підлягає визнанню недійсним у зв`язку з порушенням процедури виконання судового рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу.
04 квітня 2022 року справа № 214/6520/17 надійшла до Верховного Суду.
Судові рішення в частині вирішення первісного позову ОСОБА_1 в касаційному порядку не оскаржувалися та в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядаються.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.