Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 592/3221/19
провадження № 61-8860св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_4 ,
треті особи: Сумська міська рада, управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 жовтня 2020 року у складі судді Корольової Г. Ю., додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 січня 2021 року у складі судді Корольової Г. Ю., та постанову Сумського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у складі колегії суддів:
Криворотенка В. І., Собини О. І., Левченко Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4 , треті особи: Сумська міська рада, Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, у якому, з урахуванням уточнень, просили визнати житловий будинок
АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:01:008:0092, - спільною частковою власністю; визнати за кожною із заявниць право власності на 1/4 частку на вказаний будинок та на 1/4 частку земельної ділянки; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:01:008:0092, визнати незаконним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 24 квітня
2014 року, згідно з яким житловий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , та скасувати реєстрацію права власності на цей житловий будинок на ім`я відповідача.
Позов мотивовано тим, що спірний житловий будинок надавався позивачам та відповідачу як переселенцям з Чорнобильської зони на підставі ордеру № 5 від
06 серпня 1992 року і позивачі, як і відповідач також мають право на земельну ділянку, від цього права не відмовлялися, а про оформлення всього спірного майна та земельної ділянки одноособово на ОСОБА_4 їм відомо не було і згоди на таке оформлення вони не давали.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 01 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Визнано нерухомі об`єкти - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910136600:01:008:0092 - спільною частковою власністю.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,1000 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель кадастровий номер 5910136600:01:008:0092, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,1000 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель кадастровий номер 5910136600:01:008:0092, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,1000 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель кадастровий номер 5910136600:01:008:0092, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 лютого 2019 року, а саме: скасовано арешт, накладений на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою:
АДРЕСА_1 , який зареєстрований за ОСОБА_4 (номер запису об`єкту нерухомого майна в свідоцтві про право власності НОМЕР_1 ) та присадибну земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910136600:01:008:0092, яка зареєстрована за ОСОБА_4 .
Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 22 січня
2021 року визнано недійним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га кадастровий номер 5910136600:01:008:0092 з призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель на ім`я ОСОБА_4 , виданий 14 квітня 2010 року Управлінням Держкомзему у м.Суми.
Визнано незаконним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 20875259 від 24 квітня 2014 року ім`я ОСОБА_4 на житловий будинок, розташований: АДРЕСА_1 , видане Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області державний реєстратор Матусенко Т. П. та скасовано державну реєстрацію № 346220659101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_4 .
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,1000 га , надану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель кадастровий номер 5910136600:01:008:0092, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі та відповідач отримали разом спірний будинок при відселенні з зони аварії Чорнобильської АЕС, вселились у це житло, зареєструвались та спільно проживали у ньому, а тому це нерухоме майно має статус спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому суд дійшов висновку, що ордер виданий відповідачу та його сім`ї, будинок та земельна ділянка є спільною сумісною власністю сторін, а тому їх частки є рівними і підстави для відступу від рівності часток співвласників суд не знайшов, визначивши їх за кожним зі співвласників по 1/4 частині відносно будинку та земельної ділянки. Враховуючи дані обставини, суд визнав недійсним та скасував Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку та визнав незаконним свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння.
Постановою Сумського апеляційного суду від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 жовтня 2020 року скасовано і ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 січня 2021 року задоволено частково.
Додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 січня
2021 року скасовано в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/4 частку житлового будинку та 1/4 частку земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 .
В іншій частині додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від
22 січня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачами не доведено порушення їх прав, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з боку компетентних органів і в даному позові відповідачами поряд з ОСОБА_4 мають бути саме ці органи, які уповноважені державою на реалізацію положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі якщо останні порушили права позивачів. При цьому апеляційний суд вказав, що суд не вправі підміняти ці органи, оскільки саме вони приймають рішення про передачу позивачам, як переселенцям, у власність спірного нерухомого майна, умови такого набуття, зокрема чи це спільна сумісна власність чи спільна часткова власність, оформлення набуття такої власності.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
25 травня 2021 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми
від 01 жовтня 2020 року, додаткове рішення Ковпаківського районного суду
м. Суми від 22 січня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду
від 31 березня 2021 рокута ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ковпаківського районного суду міста Суми.
19 серпня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи