ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/6807/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
відповідача - Тузова В.О. (адвокат);
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна»
про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна»
до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»
про стягнення банківського вкладу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 800 000 доларів США та 2 023 836, 97 грн,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) про стягнення 800 000 доларів США банківського вкладу, 2 023 836,97 грн - 3% річних з простроченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Банком права Товариства на повернення вкладу після закінчення строку розміщення коштів (14.06.2014) та невиконання судового рішення у справі № 904/1569/15, яким зобов`язано Банк виконати платіжне доручення Товариства на суму 800 000 доларів США щодо перерахування на рахунок, відкритий у філії «КиївСіті» ПАТ «КБ «Приватбанк» у м. Києві.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 позов задоволено. Стягнуто з Банку на користь Товариства 800 000 доларів США банківського вкладу, 2 023 836,97 грн 3% річних з простроченої суми, 367 048,77 грн витрат по оплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
28.01.2022 АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022.
05.07.2022 Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу АТ «КБ «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 змінив, виключивши з її мотивувальної частини висновок щодо нікчемності договору про переведення боргу від 17.11.2014 року, укладений між АТ «КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон». У решті рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 залишив без змін. Касаційну скаргу АТ «КБ «ПриватБанк» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 залишив без задоволення, а судові рішення - без змін.
11.07.2022 до Верховного Суду від ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив ухвалити додаткову постанову та стягнути з АТ «КБ «ПриватБанк» 40 000,00 грн компенсації вартості витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/6807/21.
15.07.2022 АТ «КБ «ПриватБанк» подало клопотання про зменшення судових витрат, в якому проти задоволення заяви заперечувало з огляду на такі обставини:
- для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін;
- суд має враховувати чи змінювалась правова позиція сторін у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій та чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги;
- позивачем не надано доказів оплати коштів адвокату, як і не зазначено вартості кожної з наданих послуг;
- суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору;
- матеріали справи не містять, а заявником не надано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу у цій справі;
- суд не повинен відшкодувати стороні, на користь якої було прийнято рішення, всі витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Розглянувши заяву Товариства про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
19.04.2021 між ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (клієнт) та Адвокатським бюро «Гончарук та партнери» (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги № 19/04-21, відповідно до умов якого адвокат зобов`язався здійснювати представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту щодо стягнення у судовому порядку грошових коштів з АТ «КБ «Приватбанк» (боржник), що належить замовнику на підставі договору № 197792 від 13.06.2013 про розміщення коштів на строковому депозиті «Депозитна лінія», на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, що необхідні для виконання цього договору.
Згідно з пунктом 4.1. Договору за представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції під час здійснення господарського судочинства у справі щодо стягнення в судовому порядку грошових коштів за договором № 197792 від 13.06.2013 про розміщення коштів на строковому депозиті «Депозитна лінія» з АТ «КБ «Приватбанк» клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі, а саме: 40 000,00 грн.
Сторони погодили, що при визначенні розміру гонорару було враховано складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, тощо (пункт 4.3 Договору).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;