ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/1804/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представників учасників справи:
представника позивача не з`явився;
представника відповідача Балаєва Фахраддіна Джамаловича;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Львівської області
(суддя - Козак І.Б.)
від 22.06.2021
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бойко С.М., судді - Бонк Т.Б., Матущак О.І.)
від 12.10.2021 (з урахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 про виправлення описки)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Компанія Ензим"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання недійсною знеособленої публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій ПрАТ "Компанія Ензим" від 10.01.2018.
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Компанія Ензим" (далі - Товариство) про визнання недійсною знеособленої публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Товариства від 10.01.2018 (далі - Вимога).
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням процедури обов`язкового продажу акціонерами простих акцій, оскільки копія вимоги та інші документи у встановлені строки на адресу позивача (ні у м. Львів, ні у м. Харків) направлено не було.
3. Також позивач зазначає, що вимога про викуп є недійсною, оскільки норма статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" суперечить частині п`ятій статті 41 Конституції України (норма дозволяє вилучення майна у приватних інтересах без попереднього відшкодування) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 (надалі - Конвенція).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. ОСОБА_1 був власником 3033 простих акцій, емітента Закритого акціонерного товариства "Ензим", код ЄДРПОУ 00383320, м. Львів вул. Личаківська, 232 (сертифікаті іменних акцій серія ЕС №0321780 від 03.09.2001).
5. 27.12.2017 ОСОБА_2 звернулася з листом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Товариства, в якому зазначила, що вона, як акціонер, разом із афілійованими особами станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VІ були та станом на 26.12.2017 є власниками 352802 штук простих іменних акцій Товариства, що складає 95,64% від загальної кількості простих іменних акцій Товариства, і відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" є домінуючим контрольним пакетом акцій.
6. У листі було повідомлено про намір скористатись правом щодо обов`язкового продажу простих акцій акціонерами відповідно до статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" та пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах". Визначено дату набуття домінуючого контрольного пакета акцій Товариства -12.04.2016.
7. Повідомлення про намір скористатись правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", розміщено (опубліковано) на інтернет сайті https://smida.gov.ua 28.12.2017.
8. 18.01.2018 на сайті Товариства https://smida.gov.ua викладено (опубліковано) публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій Товариства, що датована 10.01.2018.
9. Вимогу також було розміщено у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів НКЦПФР.
10. Найвища ціна акції, за якою заявник вимоги та його афілійовані особи придбавали акції Товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття склала 300,00 грн.
11. Ціна придбання акції - 427,30 грн (ринкова ціна однієї акції визначена на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність).
12. Товариство отримало від Національного депозитарія України Реєстр власників іменних цінних паперів Товариства вих.№147734зв від 16.01.2018, в якому місцезнаходженням (місцем проживання) акціонера ОСОБА_1 визначено - АДРЕСА_1 ; загальна кількість ЦП - 3033; відсоток у СК - 0,822189.
13. На вказану адресу позивача Товариство надіслало копію Вимоги, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 18.01.2018 №7901411620525, фіскальним чеком від 18.01.2018.
14. 02.02.2018 конверт повернувся Товариству з причини "закінчення терміну зберігання".
15. 3 05.10.2017 реєстрація місця проживання позивача є АДРЕСА_2 .
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції про передачу справи на новий розгляд
16. Постановою Верховного Суду від 12.01.2021 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
17. Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд, врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 у справі № 908/137/18, зазначив, що:
- суди, перевіряючи доводи позивача щодо порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у спірних правовідносинах, мають установити, чи містить процедура обов`язкового продажу акцій, передбачена статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", чіткий та прозорий порядок визначення ціни акцій, та, чи містять положення Закону України "Про акціонерні товариства" запобіжники проти можливої недобросовісної поведінки власників товариств, які мають можливість занизити вартість акцій під час їх викупу, і, як наслідок, чи здатні встановлені у наведеній нормі умови компенсації, які не повинні створювати непропорційний тягар для міноритарних акціонерів, гарантувати повне відшкодування вартості майна (акцій). Наведене надасть можливість зробити висновок, чи може вважатися визначеною справедливо зазначена у публічній вимозі ціна акцій, за умови, що міноритарний акціонер законом не наділений правом впливати на визначення ціни викупу у нього акцій;
- висновки судів щодо відсутності порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції під час проведення процедури обов`язкового продажу акцій є передчасними, оскільки суди попередніх інстанцій не з`ясували наявності легітимної мети та справедливої ціни акцій, дотримання критерію пропорційності втручання у право власності;
- суд апеляційної інстанції не надав оцінки аргументам апеляційної скарги, що місцевий господарський суд залишив поза увагою допущені відповідачем порушення положень статті 36 Закону України "Про акціонерні товариства".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
18. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
19. Суд першої інстанції виходив з того, що:
- власник домінуючого контрольного пакета акцій Товариства відповідно до пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" має право подати Вимогу;
- Товариство правомірно надсилало копію Вимоги на адресу позивача, що визначена в реєстрі власників іменних цінних паперів, оскільки позивач не звертався до Національного депозитарія із повідомленням про зміну місця проживання;
- ціна обов`язкового продажу складає 427,30 грн є ринковою вартістю акцій, що визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства. Така ціна є справедливою. Позивач не доводить та не надає докази спростовування оцінки курсу акцій на час їх примусового продажу;
- позивач не брав участі в діяльності Товариства з моменту його звільнення з 2005 року. Реалізація процедури squezze-out надала можливість залучити фінансування для будівництва нового заводу та створити єдине в Україні високотехнологічне і науковоємке виробництво, що матиме суттєвий вплив на суспільство - дозволить працевлаштувати та регулярно поповнювати бюджети різних рівнів податками, що виникатимуть в процесі діяльності Товариства, що є легітимною метою при проведенні процедури;
- принцип пропорційності не порушено, оскільки викуп акцій здійснено за ринковою ціною, яка є справедливою та визначена відповідно до вимог чинного законодавства.
20. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції; аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права відхилив, оскільки відповідно до даних протоколу судового засідання від 08.06.2021 через технічні проблеми у системі відеоконференцзв`язку зі сторони позивача його представника було повідомлено про дату, час та місце слухання справи засобами телефонного зв`язку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
21. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення попередніх судових інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
22. Підставами касаційного оскарження судових рішень є пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
23. В обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди неправильно застосували норми статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", частини п`ятої статті 41 Конституції України та порушили вимоги статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки не врахували висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18; постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18 та від 04.03.2021 у справі № 910/2483/18.
24. Скаржник наполягає, що не заявляв клопотання про призначення судової експертизи, оскільки вважає, що процедура викупу акцій взагалі є незаконною. Легітимна мета не може обмежуватися загальною потребою у спрощенні корпоративного управління акціонерним товариством; примусове відчуження акцій може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності; порушення майнових прав осіб завдає шкоди авторитету держави.
25. В обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції ухвалив постанову з порушенням норми пункту 4 частини першої статті 277 ГПК України, оскільки не скасував рішення суду, що ухвалено за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду;
- суди порушили норми статей 86, 236, 238, 282 ГПК України, оскільки не виконали вказівки Верховного Суду у постанові від 12.01.2021, не оцінили аргументи позивача щодо порушення вимог статті 36 Закону України "Про акціонерні товариства" і не дослідили той факт, що загальні збори тривалий час не скликалися, з питання придбання акцій не проводилися, Товариство не надсилало проект договору про викуп Товариством акцій (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
26. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, а також письмових поясненнях, просить судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що:
- проведення загальних зборів та складання проекту договору, про яке зазначає скаржник, що передбачено частиною другої статті 36 Закону України "Про акціонері товариства", стосується обов`язкового викупу акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів, а не процедури обов`язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, відповідно до статті 65-2 цього Закону;
- твердження скаржника щодо недотримання порядку направлення позивачеві Вимоги є необґрунтованими, оскільки було дотримано усіх вимог, які передбачені статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо надсилання (повідомлення) позивачеві, як акціонеру, акції якого придбаваються, копії публічної безвідкличної вимоги, відповідно до інформації наведеної у реєстрі власників іменних цінних паперів. Неотримання поштової кореспонденції мало місце з причин, які залежали виключно від поведінки ОСОБА_1 , який переїхав з м. Львова на постійне проживання у м. Харків, однак про зміну місця проживання не повідомив у передбачений законом спосіб;
- позивач або його представник з часу звільнення з посади в Товаристві (28.10.2005) жодного разу не брав участі у загальних зборах акціонерів та прийнятті рішень, не звертався з заявами щодо господарської діяльності Товариства, не повідомляв про зміну актуальної інформації про себе, як акціонера, зокрема, не надав інформацію про зміну реєстрації свого місця проживання. Такі обставини підтверджують факт неефективного використання ОСОБА_1 своїх прав, як акціонером Товариства, та легітимність проведеної процедури обов`язкового продажу акцій;
- підстави для визнання норми статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" неконституційної відсутні, оскільки ухвалою Великої Палати Конституційного Суду України від 10.10.2019 року було відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) відповідних положень закону;
- підстави для призначення судової експертизи відсутні, оскільки позивач не ставив під сумнів дії суб`єкта оціночної діяльності у визначену висновком ціну продажу акцій, не надав жодних інших висновків, довідок, витягів чи будь-яких інших доказів, які б ставили під сумнів визначену ціну акцій, які підлягають обов`язковому продажу;
- позовна вимога щодо визнання недійсною Вимоги суперечить положенням частин другої - п`ятої статті 13 ЦК України щодо меж здійснення цивільних прав, що є підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги згідно з приписами частини третьої статті 16 ЦК України відповідно до правового висновку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 року у справі № 905/2291/19.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
27. Згідно з положеннями частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні з огляду на таке.
Щодо порушення вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.