ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2022 року
м. Київ
справа №826/16706/14
касаційне провадження № К/9901/8131/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Файдюк В.В.; судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)
у справі № 826/16706/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗА"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗА" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2014 року № 0007202203 та від 16 липня 2014 року № 0007212203, а також податкової вимоги від 04 серпня 2014 року № 6611-25.
Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17 вересня 2018 року позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2014 року № 0007202203 та від 16 липня 2014 року № 0007212203. В іншій частині позовні вимоги залишив без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - не додано документ про сплату судового збору.
Внаслідок неусунення недоліків апеляційної скарги Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 січня 2019 року повернув її контролюючому органу.
18 січня 2019 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві повторно звернулася до суду з апеляційною скаргою.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 січня 2019 року апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував контролюючому органу протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали зазначити підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та надати докази сплати судового збору.
08 лютого 2019 року відповідач надіслав на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтоване відсутністю коштів для сплати судового збору на час подання відповідної скарги вперше. Також контролюючий орган долучив платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 6608,26 грн та просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині доплати судового збору в сумі 699,74 грн.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 лютого 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року, визнавши причини пропуску строку звернення до суду для оскарження рішення, наведені у клопотанні, неповажними.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому наголошує на об`єктивності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року.
Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
23 травня 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм процесуального права.
24 травня 2021 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.
Враховуючи викладене, учасники справи у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями суду першої інстанції, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений процесуальним законом строк та у визначеному порядку.