ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2022 року
м. Київ
справа № 2340/4232/18
касаційне провадження № К/9901/13664/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року (головуючий суддя - Тимошенко В.П.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шурко О.І.; судді - Василенко Я.М, Кузьменко В.В.)
у справі № 2340/4232/18
за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2018 року Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області; позивач; контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; відповідач; платник) про стягнення податкового боргу в розмірі 207441,01 грн.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 06 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовив повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДФС у Черкаській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1, а жодних відомостей про зміну своєї податкової адреси відповідач до контролюючого органу не подавала.
Верховний Суд ухвалою від 12 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Черкаській області.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.