ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 200/11529/20-а
адміністративне провадження №№ К/9901/28721/21,К/9901/29240/21, К/9901/30982/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
за участі:
секретаря судового засідання Жидецької В. В.,
представника відповідача Кутєпова О. Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури, ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року (судді Казначеєв Е.Г., Сіваченко І.В., Міронова Г.М.), та
в с т а н о в и в:
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 02 квітня 2020 року № 93 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_1 ;
- зобов`язати привести у відповідність (перейменувати) займану посаду - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області з рівнозначною посадою заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури, або з іншою рівнозначною (рівноцінною) посадою з 11 вересня 2020 року;
- зобов`язати перерахувати відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та виплатити з 11 вересня 2020 року заробітну плату з розрахунку посадового окладу, встановленого для заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури або іншої рівнозначної (рівноцінної) посади.
2. Звернення з цими позовними вимогами обґрунтовано головним чином незгодою з результатами атестації, процедурою її проведення, організацією цього процесу й умовами, за яких цю атестацію слід було проходити. Окрім того, позивачка вважає, що за відсутності фактичної реорганізації прокуратури вона, позаяк продовжує там працювати, має право на заробітну плату в розмірі, встановленому Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII).
3. Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.
ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури на різних посадах з 2001 року; згідно з наказом прокуратури Донецької області від 27 грудня 2019 року № 1173-к позивачку призначено на посаду заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області.
07 жовтня 2019 року позивачка подала на ім`я Генерального прокурора заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі і про намір пройти атестацію.
Згідно з наказом Офісу Генерального прокурора від 07 лютого 2020 року № 78, на підставі пунктів 9, 11, підпункту 8 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ), пункту 4 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221), пунктів 2-4 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17 жовтня 2019 року № 233 (далі - Порядок № 233), з метою проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, у тому числі військових прокуратур регіонів України і об`єднаних сил, утворено Другу кадрову комісію (у складі: голова комісії ОСОБА_2, член комісії (секретар комісії) ОСОБА_3, член комісії ОСОБА_4, члени комісії, які делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги: дипломатичними місіями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7).
Потім до цього заказу вносилися зміни згідно з наказами Офісу Генерального прокурора від 27 лютого 2020 року № 117 і від 06 березня 2020 року № 136.
Згідно з протоколом засідання Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02 квітня 2020 року № 4, Комісія, на підставі пункту 5 розділу II Порядку № 221, ухвалила рішення про неуспішне проходження атестації щодо осіб (згідно з переліком (додаток № 1 до цього протоколу), які за результатами тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурорами набрали менше 70 балів.
Відповідно до додатку № 1 до протоколу № 4 від 02 квітня 2020 року, позивач за результатами складання іспиту набрала 68 балів.
На цій підставі Друга кадрова комісія ухвалила рішення від 02 квітня 2020 року № 93 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурором", відповідно до якого ОСОБА_1, заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області, за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрала 68 балів, що є меншим прохідного балу для успішного складання іспиту, тому не допускається до проходження наступних етапів атестації.
Відповідно до наказу Донецької обласної прокуратури від 18 вересня 2020 року № 1207-к позивачу тимчасово визначено робоче місце у відділі організаційно методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури.
Відповідно до наказів Донецької обласної прокуратури № 1389 к від 13 жовтня 2020 року, № 1524-к від 02 листопада 2020 року, № 09-к від 05 січня 2021 року позивачу (на підставі її заяви) надано дозвіл на дистанційну роботу за місцем проживання в робочий час з метою запобігання поширенню короновірусу та забезпечення ефективності роботи.
У відповідь на звернення позивачки Донецька обласна прокуратура листом від 04 листопада 2020 року повідомила, що згідно з рішенням № 93 від 02 квітня 2020 року Кадрової комісії № 2 позивач не пройшла атестацію, тому не може бути переведена до Донецької обласної прокуратури на посаду прокурора.
19 листопада 2020 року Офіс Генерального прокурора у відповідь на інформаційний запит позивачки повідомив, що наказом Генерального прокурора № 46ш від 08 вересня 2020 року затверджено структуру та штатну чисельність апарату Донецької обласної прокуратури, якою не передбачено посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області.
Позивач вважає, що рішення Другої кадрової комісії від 02 квітня 2020 року № 93 (щодо неї) є неправомірним, у зв`язку з чим звернулася з цим позовом до суду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
4. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 29 березня 2021 року відмовив у задоволенні позову.
5. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 30 червня 2021 року скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення [Другої кадрової комісії] від 02 квітня 2020 року № 93 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" і в цій частині прийняв нове рішення, яким визнав протиправним і скасував рішення [Другої кадрової комісії] від 02 квітня 2020 року № 93 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора".
5.1. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року залишив без змін.
5.3. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Донецької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на користь позивача сплачену суму витрат на правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн.
6. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовний вимог, зазначив, з-поміж іншого, про те, що за існуючого правового регулювання спірних правовідносин (недостатня) кількість балів, яку набрала позивач за наслідками складеного іспиту (68 балів), є достатньою підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження атестації.
На думку цього суду, позивачка була ознайомлена з правилами й умовами проходження атестації, які достатньо чітко визначали цю процедуру та її наслідки.
З приводу аргументів про посаду, на яку позивачку призначили 27 грудня 2019 року, та її доводів про відсутність у зв`язку з цим обов`язку проходити атестацію, зауважив, що згадана посада (заступник начальника відділу <…> прокуратури Донецької області), у розумінні частини першої статті 39 Закону № 1697-VII, не є адміністративною, тож положення пункту 8 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, на які покликається ОСОБА_1, у цьому випадку не застосовуються.
Суд першої інстанції зазначив також про те, що позаяк структура і штатна чисельність Донецької обласної прокуратури затверджена (наказом Генерального прокурора від 09 вересня 2020 року № 46-ш), немає підстав перейменовувати займану позивачкою посаду й таким чином вносити туди зміни (у той спосіб, про який просить позивач у позовній заяві).
Стосовно розміру заробітної плати й пов`язану з цим аргументацію позивачки суд першої інстанції зауважив, що положення частини третьої статті 81 Закону №1697-VII стосуються прокурора окружної прокуратури, тому не можуть поширюватися на позивачку, оскільки у матеріалах справи нема рішення про успішне проходження нею атестації. У зв`язку з цим позивачка не може отримувати з 11 вересня 2020 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури у розмірі, який встановлено статтею 81 Закону № 1697-VII.
7. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частині оскарження рішення кадрової комісії, зазначив, що відсутність функціонального принципу та неврахування спеціалізації прокурорів під час формування тестових запитань унеможливлює об`єктивність атестації і створює нерівні умови для працівників різних напрямів професійної діяльності органів прокуратури.
Крім того, за текстом постанови цього суду, заходи, пов`язані з атестацією прокурорів регіональних прокуратур, здійснювалися за технічної та організаційної підтримки Міжнародної організації права розвитку. Однак, програмне забезпечення, на якому проводилося тестування, перебуває на балансі Національної академії прокуратури України. Апеляційний суд у цьому зв`язку зазначив, що Порядок № 221 не передбачає умов/вимог до програмного забезпечення, яке б унеможливлювало втручання третіх осіб щодо встановлення кінцевого результату іспиту; відсутня також інформація про розробника тестових питань для іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону та чи проходили вони апробацію та/або рецензування.
Водночас відповідач, як зазначив апеляційний суд, не надав доказів, які б підтверджували спроможність використаного в рамках процедури атестації прокурорів програмного забезпечення, забезпечити анонімність, конфіденційність та захист від втручання сторонніх осіб.
Апеляційний суд зауважив також, що опрацьовувати тестові завдання (готуватися до іспиту) позивач була змушена одночасно із виконанням посадових обов`язків, що доволі складно через великий масив цих завдань та інформації, яку треба перевірити і засвоїти. Як можна зрозуміти, цей аргумент, з погляду суду апеляційної інстанції, має пояснити ймовірну причину (у поєднанні з іншими аргументами) недобору потрібної кількості балів.
Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до пункту 12 Порядку № 233 кадрова комісія повинна навести у рішенні про неуспішне проходження атестації обставини, що вплинули на його прийняття. Саме конкретні обставини, що вплинули на прийняття рішення, визначають межі дискреції адміністративного органу і його посадових осіб.
На думку апеляційного суду, відсутність у рішенні, прийнятому за наслідками атестації, мотивів, якими керувалася кадрова комісія, висновуючи неуспішне проходження позивачем атестації, слугує підставою для його скасування.
З погляду цього суду, оспорене рішення кадрової комісії не відповідає вимогам обґрунтованості, позаяк у ньому зазначено лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, однак немає аргументів Комісії щодо виставлення саме такої кількості балів.
З приводу позовних вимог про перейменування посади суд апеляційної інстанції, з посиланням на підпункт 6 пункту 22 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, зазначив, що процедура призначення на посаду і переведення є визначена. Зауважив, що згідно з наказом Донецької обласної прокуратури від 18 вересня 2020 року № 1207-к позивачу, заступнику начальника відділу нагляду <…> прокуратури Донецької області, тимчасово визначено робоче місце у відділі організаційно методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Донецької обласної прокуратури. Тимчасом, наказом Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року затверджено структуру та штатну чисельність апарату Донецької обласної прокуратури. На основі наведеного суд апеляційної інстанції виснував, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем (прокуратурою), водночас помилковим буде вважати, що позивача у такий спосіб призначили чи перевели на (прокурорську) посаду, передбачену (новим) штатним розписом Донецької обласної прокуратури.
Відтак апеляційний суд зазначив, що оскільки нема підстав для задоволення позовних вимог щодо перейменування посади, то немає й підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування заробітної плати відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII.
Касаційне оскарження
8. У касаційній скарзі (яка надійшла до суду у серпні 2021 року) Офіс Генерального прокурора просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні.
Скаржник зазначив, що наразі немає висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 7, 9, 13, 16, 17 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-IX у вимірі правовідносин, на кшталт тих, з яких виник спір у цій справі.
У цьому зв`язку наголосив, що набрання меншої кількості балів, аніж, та, яка є необхідною (на цьому етапі) для успішного складення іспиту, є достатньою підставою для визнання прокурора таким, що неуспішно пройшов атестацію. Іншого обґрунтування рішення, з погляду відповідача, в цьому випадку не потрібно.
Зі змісту касаційної скарги можна зрозуміти також, що мотиви апеляційного суду про складність підготовки до атестації, неврахування спеціалізації прокурорів під час атестації не впливає на застосування законодавства, яке для цих правовідносин є зрозумілим і передбачуваним.
Скаржник зазначив також про те, що атестацію прокурорів, зосібна позивачки, проведено з дотриманням законодавства про захист інформації в інформаційних системах. Заодно додав, що під час складення іспиту позивач не повідомляла про технічні перебої у роботі техніки.
9. Ухвалою від 21 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за цією скаргою з підстави, встановленої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
10. Донецька обласна прокуратура у касаційній скарзі теж просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні.
Автор цієї скарги також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 7, 9, 13, 16, 17 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-IX. Водночас, мотиви суду апеляційної інстанції, з погляду скаржника, ґрунтуються на неправильному застосуванні вказаних норм Закону.
Аргументи, які навів цей відповідач, у вимірі заявлених підстав для касаційного перегляду судового рішення в цій справі за змістом є подібними до тих, які висловив Офіс Генерального прокурора.
11. Ухвалою від 04 жовтня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відзиву на цю касаційну скаргу теж не надійшло.
12. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Позивачка пояснила, що за результатами анонімного тестування Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора ухвалила спірне рішення від 02 квітня 2020 року № 93 про неуспішне проходження нею атестації. Але у зв`язку з тим, що позивач має офіційний статус одинокої матері, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька, її, відповідно до частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не звільнили з прокуратури Донецької області.
Згідно з наказом Генерального прокурора № 410 від 03 вересня 2020 року "Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур", прокуратура Донецької області була перейменована (без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) на Донецьку обласну прокуратуру. Однак, як зазначила позивач, їй відмовили у нібито "переведенні" у так звану "нову" обласну прокуратуру" у зв`язку з неуспішним проходженням атестації.
Зазначила також, що згідно з наказом Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 414 "Про день початку роботи обласних прокуратур" цим днем визначено 11 вересня 2020 року.
Зі слів позивачки, вона залишилася працювати в Донецькій обласній прокуратурі на посаді заступника начальника відділу нагляду <…> прокуратури Донецької області, яка (названа посада) не була перейменована відповідно до нового штатного розпису Донецької обласної прокуратури.
Проте, в. о. керівника обласної прокуратури наказом від 28 вересня 2020 року № 1264-к скасував з 11 вересня 2020 року начальникам управлінь, відділів, їх заступникам, прокурорам прокуратури Донецької області надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, встановлену на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" (далі - Постанова № 505) та наказів прокурора Донецької області. Дія цього наказу стосувалася також і позивачки, адже на його підставі вона з 11 вересня 2020 року отримує заробітну плату відповідно до Постанови № 505 (у значно меншому розмірі, аніж передбачено статтею 81 Закону № 1697-VII).
З посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 позивачка переконує, що застосування Постанови № 505 є неправомірне.
З уваги на повідомлені обставини, позивачка звернулася до суду з цим позовом, вимагаючи скасувати спірне рішення Другої кадрової комісії, перейменувати посаду, яку вона наразі обіймає, відтак перерахувати заробітну плату.
На її думку, Верховний Суд ще не висловлював правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: положень Закону № 113-ІХ, статті 81 Закону № 1697-VII, Постанови № 505 у контексті нарахування і виплати заробітної плати з 11 вересня 2021 року прокурорам, які є одинокими матерями, і які продовжують працювати на своїх посадах після неуспішного проходження атестації.
З урахуванням наведеного і з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України позивачка просить переглянути постанову апеляційного суду та задовольнити її вимоги.
Додала також, що суд апеляційної інстанції не висловив ніяких міркувань з приводу того, що змінилася лише назва прокуратури Донецької області, у якій вона продовжує працювати. Переконує, що реорганізації цього органу по суті не було, його функціональні обов`язки після перейменування не змінилися, а отже обґрунтованих підстав вважати, що позивачка не працює в "перейменованій" структурі немає. Як можна зрозуміти з її пояснень (з урахування, зокрема, наведених нею прикладів стосовно інших її колег), перейменування прокуратури є підставою для того, щоб внести зміни в її трудову книжку щодо назви посади, а не переведення чи призначення на "іншу" посаду в "перейменовану" прокуратуру.
Ухвалою від 06 жовтня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за цією скаргою.
13. Офіс Генерального прокурора подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити її скаргу без задоволення.
З-поміж іншого звернув увагу на те, що посади прокурорів прокуратури Донецької області не є рівнозначними посаді прокурорів Донецької обласної прокуратури, позаяк переведення на останні можливе тільки за умови успішного проходження атестації. Наголосив, що за згаданим Законом, посади прокурорів, які пройшли атестацію, відрізняються від посад прокурорів, які її не пройшли. Тому вимоги позивачки щодо перейменування її посади (у вимірі спірних правовідносин) не ґрунтуються на Законі № 113-ІХ, а власне переведення на посаду, що імпліцитно передбачає вимога про перейменування, без рішення кадрової комісії про успішне проходження атестації буде несправедливим стосовно інших прокурорів, які таку атестацію успішно пройшли.
14. Ухвалою від 01 грудня 2021 року Верховний Суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні, на 02 лютого 2022 року, про місце, дату і час розгляду якої сторони були повідомлені належним чином. Позивачка тоді виявила намір брати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, про що суд постановив відповідну ухвалу.
Розгляд справи у судовому засіданні 02 лютого 2022 року не відбувся через те, що того дня не було складу суду, визначеного для розгляду цієї справи. У зв`язку з цим розгляд справи призначили на 02 березня 2022 року, про що теж повідомили сторін.
Того дня справа не розглядалася. 24 лютого 2022 року, як відомо, почалася повномасштабна збройна агресія росії проти України і до кінця березня 2022 року Київська область була територією, де велися активні бойові дії. Загарбницька війна ерефії триває досі й під ракетними ударами та/чи їх загрозою перебуває вся територія України, але від активних бойових дій найбільше зараз потерпають східні і південні регіони нашої країни.
Тож суд повернувся до розгляду справи й призначив у ній судове засідання на 20 липня 2022 року на 09:50 год., про що повідомив сторін. Зокрема, позивачці інформацію про місце, дату і час розгляду справи надіслано на повідомлену нею електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). З цієї електронної адреси 11 липня 2022 року суду надійшов лист, у якому ОСОБА_1 зазначила, що отримала повідомлення про виклик її до Верховного суду на 20 липня 2022 року на 09:50 год.
Надіслати позивачеві повістку про виклик до суду поштою (за вказаною у справі адресою) не було можливості, позаяк орган поштового зв`язку не прийняв поштової кореспонденції, адресованої до м. Маріуполя Донецької області.
На судове засідання, призначене на 20 липня 2022 року, з`явився тільки представник відповідача Кутєпов О. Є.
Заслухавши думку представника відповідача щодо можливості розгляду справи без участі позивачки, колегія суддів вирішила розглядати справу без її участі, оскільки за правилами частини четвертої статті 344 КАС України, неприбуття учасників справи на судове засідання не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у касаційній скарзі, просив задовольнити її вимоги.
Релевантні джерела права
15. Відповідно до статті 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
16. Законом № 113-IX ["Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури"] (діє з 25 вересня 2019 року; тут і далі - в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
Статтею 14 Закону № 1697-VII, у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ, передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.
У тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
16. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
17. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ). Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.