ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 816/2223/15
адміністративне провадження № К/9901/28619/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Чумаченко Т.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 (суддя Іваненко С.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 (головуючий суддя Тацій Л.В, судді: Григоров А.М., Подобайло З.Г.), У С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" (далі - ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", Підприємство, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, Миргородська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.05.2015 №0000672200 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 24ʼ 959ʼ 700,00 грн, в тому числі: 16ʼ 639ʼ 800,00 грн - за основним платежем та 8ʼ 319ʼ 900,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 21.10.2015, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 18.05.2015 №0000672200.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами, які на момент виконання таких операцій були зареєстровані у встановленому порядку та мали статус платників податку на додану вартість, підтверджується належними первинними документами бухгалтерського обліку та документами податкового обліку, які відображають зміст і суть виконаних зобов`язань. Придбані товар, послуги та роботи були використані у господарській діяльності позивача, що також підтверджено відповідними документами.
Миргородська ОДПІ подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційну скаргу обґрунтовано доводами про те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено питання фактичного виконання спірних операцій саме задекларованими позивачем постачальниками, а не іншими особами. Відповідач, посилаючись на встановлені в акті перевірки обставини, вказує, що складені за наслідками укладених позивачем з ТОВ "Українська нафтогазова компанія", ТОВ "Віво-Транс", ПП "Монтажсервіс", ТОВ "Поліал-Інжиніринг", ТОВ "Атаман-Авто", ТОВ "Будресурс К", ТОВ "Спецхімпостачання", ТОВ "Агро-Техніка", ТОВ "Тархан сервіс плюс", ТОВ "НВФ АМГ ЛТД", ТОВ "Форт Консалт", ТОВ "Дойче-Агро-Компані", ТОВ "Вівотранс", ТОВ "Таврія-Авто", ТОВ "Гефест-оріон", ТОВ "Промсистема" та ТОВ "АС Центр Транс" правочинів первинні документи мають формальний характер та не відображають суті та змісту договірних зобов`язань і, як наслідок, не є належними доказами обставинам фактичного здійснення операцій.
Зокрема, на обґрунтування нереальності господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами і, як наслідок, відсутності права на формування податкового кредиту за такими операціями контролюючий орган зазначав про відсутність деяких контрагентів за місцезнаходженням (ТОВ "Спецхімпостачання", ТОВ "Віво-Транс", ТОВ "Гефест-оріон", ТОВ "Українська нафтогазова компанія"), наявність певних недоліків в оформленні первинних документів (як-то: відсутність підпису посадової особи, печатки вантажоодержувача щодо операцій з ТОВ "Дойче-Агро-Компані"; підписи осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, уповноважених на отримання товару за операціями з ТОВ "Агро-Техніка", є ідентичними) або взагалі відсутність документів, зокрема: заявки на постачання товару (щодо операцій з ТОВ "Спецхімпостачання"), документи щодо транспортування товару (щодо операцій з ТОВ "Гефест-оріон", ТОВ "Тархан сервіс плюс", ТОВ "Агро-Техніка"), сертифікати відповідності якості продукції ТОВ (щодо операцій з ТОВ "Спецхімпостачання", ТОВ "Тархан сервіс плюс"), документи щодо перебування виконавців робіт та послуг на об`єктах (щодо операцій з ТОВ "Монтажсервіс"), обов`язкові документи з урахуванням специфіки підрядних робіт - докази погодження переліку робіт, кошториси, загальний журнал робіт документи по контролю якості, допуски на об`єкт, дозволи на роботу підвищеної небезпеки, акти приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2 та інші (щодо операцій з ТОВ"Монтажсервіс", ТОВ "Поліал-Інжиніринг", ТОВ "Будресурс К").
Крім того, Миргородська ОДПІ наголошувала на тому, що судами попередніх інстанцій не враховано, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 04.12.2014 у справі №524/10551/14-к директора ТОВ"Будресурс К" визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною другою статті 28 та частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України. Вказаним вироком встановлено, що вказана особа з метою прикриття незаконної діяльності упродовж листопада 2011 - жовтня 2013 років за попередньою змовою з невстановленими слідством особами зареєструвала ряд суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ "Будресурс-К". Також судами не надано оцінки обставинам, встановленим у ході досудового розслідування у кримінальній справі щодо незаконного провадження господарської діяльності ТОВ "Українська нафтогазова компанія".
У касаційній скарзі відповідач також посилався на те, що всупереч принципу офіційного з`ясування обставин справи суди залишили поза увагою дослідження питання неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту за червень 2014 року сум податку на додану вартість на підставі виписаної ТОВ"Бердянські насоси" податкової накладної від 01.07.2014 №4, що було встановлено актом перевірки.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.03.2016 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач у запереченнях просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення як безпідставну.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У судовому процесі встановлено, що Миргородською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 з окремих питань, за результатами якої складено акт від 22.04.2015 №782/16-20-22-01-11/03770394/19 (далі - акт перевірки).
У акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 16ʼ 639ʼ 801,00 грн та заниження податкового кредиту з ПДВ на 6348,00 грн.
Допущення позивачем вказаних порушень контролюючий орган пов`язує з неправомірним формуванням податкового кредиту ПДВ на такі суми і за такими операціями:
12ʼ 037ʼ 178,68 грн за операціями з придбання товару (природний газ) у ТОВ "Українська нафтогазова компанія" на підставі договору від 20.08.2012 №П/12-161 та додаткових угод від 28.09.2012 №1, від 23.01.2012 № 2 та від 21.12.2012 №3;
101ʼ 228,00 грн за операціями з придбання послуг з перевезення цукрового буряку у ТОВ "Віво-Транс" на підставі договору від 21.11.2013 №25/1113/17;
7560,00 грн за операціями з придбання котельно-монтажних робіт та обслуговування працюючих машин та обладнання в період переробки цукрових буряків на Яреськівському цукровому заводі у ПП "Монтажсервіс" на підставі договору підряду від 02.00.2014 № 19/0914/213;
34ʼ 751,78 грн за операціями з придбання у ТОВ "Поліал-Інжиніринг" на підставі договорів підряду від 13.08.2013 №5/0813/26, від 02.09.2014 № 5/0914/23, від 19.07.2014 №19/07 робіт по влаштуванню бетонної підлоги з нанесенням пропитки та від 24.09.2014 №5/0914/93 щодо капітального ремонту корівника;
2ʼ 820ʼ 783,50 грн за операціями з придбання у ТОВ "Атаман-Авто" на підставі договору від 29.07.2014 № 290714 послуг з перевезення цукрового буряку;
60ʼ 781,81 грн за операціями з придбання у ТОВ "Будресурс К" на підставі договору від 12.08.2013 № 5/0813/22 послуг з улаштування силосних траншей для організації ферми;
27ʼ 958,33 грн за операціями з придбання у ТОВ "Спецхімпостачання" на підставі договору від 15.08.2014 №150814 товару (сода кальцинована технічна марки Б);
27ʼ 958,33 грн за операціями з придбання у ТОВ "Агро-Техніка" на підставі договору від 25.02.2013 № 1/0313/59 товару (запасні частини до ґрунтообробної с/г техніки вітчизняного та імпортного виробництва);
3066,67 грн за операціями з придбання у ТОВ "Тархан сервіс плюс" на підставі договору від 04.05.2011 № 1/0511/4 товару (запасні частини);
25ʼ 092,77 грн за операціями з придбання у ТОВ "НВФ АМГ ЛТД" на підставі договору від 25.07.2014 № 19/0714/137 робіт з вивантаження цукру-піску зі складу безтарного зберігання цукру;
19ʼ 999,54 грн за операціями з придбання у ТОВ "Форт Консалт" на підставі договору від 26.09.2014 № 25/0914/24 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк);
6348,33 грн за операціями з придбання у ТОВ "Бердянські насоси" на підставі договору від 02.10.2014 №3661 послуг з капітального ремонту насосних агрегатів ЕЦВ 6-10-185 для артезіанських свердловин;
195ʼ 878,00 грн за операціями з придбання у ТОВ "Дойче-Агро-Компані" на підставі договору від 08.01.2014 №1/0114/1 товару (штор соняшниковий);
296ʼ 687,88 грн за операціями з придбання у ТОВ "Вівотранс" на підставі договору від 26.09.2014 № 25/0914/21 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк);
235ʼ 633,06 грн за операціями з придбання у ТОВ "Таврія-Авто" на підставі договору від 19.08.2014 №25/0814/3 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк);
226ʼ 459,34 грн за операціями з придбання у ТОВ "Гефест-оріон" на підставі договору від 14.08.2014№ 25/0814/3 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк);
513ʼ 267,43 грн за операціями з придбання у ТОВ "АС Центр Транс" на підставі договору від 09.09.2013 № 25/0913/9 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк);
33ʼ 308,00 грн за операціями з придбання у ТОВ "Ветфактор" на підставі договору від 21.05.2012 №102/12 товару (ветеринарні препарати в асортименті);
438,28 грн за операціями з придбання у ТОВ "Інвент Груп" на підставі договору від 09.08.2012 товару (машинні мастила);
4230,00 грн за операціями з придбання у ТОВ "ТК "Лідер" на підставі договору від 28.05.2013 № 28/05-1 продукції;
5248,00 грн за операціями з придбання у ТОВ "Промсистема" на підставі договору від 12.06.2014 № 19/0614/91 товару (котушка до підвісного електромагнітного сепаратора).
Заперечуючи право позивача на податковий кредит за вищевказаними операціями з придбання товарів, робіт та послуг, контролюючий орган вказував на те, що вони не мали реального навантаження (були безтоварними).
Операції позивача з ТОВ "Українська нафтогазова компанія" відповідач оцінив як безтоварні з огляду на обставини щодо відсутності вказаного контрагента за адресою місцезнаходження, що підтверджується актами про неможливість провести зустрічні звірки від 12.08.2014 № 1137/20-38-23-01-04/37764888 та від 27.08.2014 №1175/20-38-23-01-04/37764888. Також контролюючий орган посилався на відсутність у ТОВ "Українська нафтогазова компанія" обсягів газу, які придбавалися Підприємством, а також на результати відпрацювання інформації стосовно контрагентів-постачальників вказаного підприємства (ТОВ "Лідергаз", ТОВ "Грант Тайм", ТОВ "Крістенс", ТОВ "Торенія", ТОВ "Юрай"), згідно з якими підтвердити реальне постачання газу неможливо. Крім того, відповідач наголошував на наявності кримінального розслідування, за результатами якого, зокрема, встановлено, що засновником, керівником, головним бухгалтером та службовою особою Підприємства є одна особа - ОСОБА_4, інші трудові ресурси у ТОВ "Українська нафтогазова компанія" відсутні.
Правочини щодо перевезення цукрових буряків, укладені позивачем з ТОВ "Віво-Транс", ТОВ "Атаман-Авто", ТОВ "Форт Консалт", ТОВ "Вівотранс", ТОВ "Таврія-Авто", ТОВ "Гефест-оріон", ТОВ "АС Центр Транс", контролюючий орган визнав нереальними, оскільки у вказаних контрагентів відсутні трудові ресурси та інші умови, необхідні для виконання договірних зобов`язань. Так, зокрема, згідно з наявною інформацією у АІС "Автомобіль" автомобілі, якими здійснювались перевезення ТОВ "Віво-Транс" та ТОВ "Форт Консалт" належать іншій особі. За результатами співставлення відомостей про водіїв у товарно-транспортних накладних за спірними правочинами з відомостями, задекларованими у податкових звітностях контрагентів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідачем встановлено, що доходи таким водіям контрагентами не нараховувалися та не виплачувалися. Обставини щодо залучення третіх осіб до виконання спірних договірних зобов`язань за наслідками перевірки не встановлено. Також контролюючий орган посилався на неможливість виконання договорів щодо перевезення цукрових буряків з урахуванням часу, відстані та кількості рейсів.
На обґрунтування безтоварності операцій ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" з ПП "Монтажсервіс", ТОВ "Поліал-Інжиніринг", ТОВ "Будресурс К" та ТОВ "НВФ АМГ ЛТД" щодо придбання монтажних та ремонтних робіт відповідач посилався на відсутність документів, які б підтверджували фактичне перебування працівників контрагентів на об`єктах (пропуски, записи в журналах, проведення інструктажу тощо). Також контролюючий орган вказував на те, що за умови дотримання вимог трудового законодавства розрахунок показника людино-годин, не співвідноситься з обсягом виконання спірних робіт та послуг та кількість наявних у контрагентів працівників.
Позиція контролюючого органу щодо безтоварного характеру операцій позивача з придбання соди у ТОВ "Спецхімпостачання", запасних частин - у ТОВ "Тархан сервіс плюс" та вивантаження цукру ТОВ "Агро-Техніка" зі складу безтарного зберігання вмотивована відсутністю доказів, які б підтверджували фактичне транспортування придбаних товарів (ТОВ "Спецхімпостачання", ТОВ "Тархан сервіс плюс") та надання послуг з транспортування цукру (ТОВ "Агро-Техніка") з відображенням інформації про конкретний вид задіяних у процесі транспортних засобів, осіб, причетних до виконання операцій. Відповідач також вказував на відсутність доказів, які б підтверджували використання придбаної у ТОВ"Спецхімпостачання" соди у господарській діяльності позивача.
Безтоварний характер операцій позивача з ТОВ "Дойче-Агро-Компані" контролюючий орган обґрунтовував посиланням на встановлені під час розслідування у кримінальному провадженні №12013040640003312 обставини з приводу незаконної діяльності так званого "конвертаційного центру", який займався наданням підприємствам реального сектору економіки протиправних послуг з "конвертації" грошових коштів у готівку, мінімізації податкових зобов`язань та формування штучного податкового кредиту з ПДВ та до організації якого належала група осіб, зокрема, директор ТОВ "Дойче Агро Компані".
Заперечуючи право позивача на формування податкового кредиту за наслідками операцій з ТОВ "Бердянські насоси", контролюючий орган посилався на помилкове включення Підприємством до складу податкового кредиту за червень 2014 року податку на додану вартість на підставі податкової накладної від 01.07.2014 №4.
На підставі акта перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.
Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних операцій).
Згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон №996-XIV), відповідно до положень статті 1 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.