Постанова
Іменем України
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 727/2/21
провадження № 51-6188 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Антонюка Н.В.,
прокурора Круценко Т.В.,
захисника Штефанчук С.В. (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Штефанчук С.В. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020260040001786 за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2020 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2021 року апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишені без задоволення, а вирок суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 06 листопада 2020 року, приблизно о 04:10 год., шляхом пошкодження навісного замка проник до будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2 на загальну суму 13 870 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що вина підзахисного не доведена, висновки суду ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах, затримання ОСОБА_1 відбулося із порушенням його права на захист без складання відповідного протоколу. Суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 419 КПК України не дав відповідей на усі доводи апеляційних скарг та розглянув кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого, якого не було належним чином повідомлено про дату та час такого розгляду.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у суді касаційної інстанції підтримав скаргу в повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
За змістом ст. 433 цього Кодексу Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Тому доводи захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви суду
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними колегія суддів знаходить обґрунтованими.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 ґрунтуються на всебічно досліджених та оцінених судом доказах.
Зокрема, суд взяв до уваги показання потерпілого ОСОБА_2, який у суді підтвердив факт викрадення інструментів та їх перелік. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснили, що вони патрулювали вулиці й побачили підозрілу особу, біля якої була велика валіза. Вони під`їхали до нього і він викинув із рук трубу. Після цього під`їхав автомобіль таксі та повідомив, що його викликав чоловік із великою валізою, таксист дав номер телефону, з якого здійснювався виклик, і цей номер належав ОСОБА_1 . Крім того, в основу вироку суд поклав письмові докази, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення; протокол огляду предметів та перегляду відеозапису з камери спостереження, де видно, як чоловік зайшов до приміщення по АДРЕСА_2, а потім через пів години вийшов з приміщення, розмовляв по телефону і намагалася трубою збити закріплену на будівлі відеокамеру; протокол огляду диску з відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, де між ОСОБА_1 та працівниками поліції ведеться розмова про валізу.
Суд першої інстанції визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події від 06 листопада 2020 року внаслідок порушення вимог кримінального процесуального закону. З таким висновком колегія суддів погоджується.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України не затримувався, зазначений огляд місця події був проведений на підставі того, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, а не внаслідок повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Тобто, суд установив порушення вимог процесуального закону, які є підставою для визнання доказу недопустимим.