Постанова
Іменем України
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 464/6656/19
провадження № 51-1268 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Антонюка Н.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисника Домінас Г.П. (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Домінас Г.П. на вирок Львівського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12019140070003152 за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 29 липня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вироком Львівського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок районного суду в частині призначеного покарання скасовано, постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 30 листопада 2019 року, приблизно о 17 год., маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом вчинення нападу із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, що зазнала нападу, поєднаний із проникненням у сховище, прийшов до будинку № 28 по вул. Сихівській у м. Львові, де знаходилося відділення "Швидко Гроші" ТОВ "Споживчий центр".
Усвідомлюючи, що в даному відділенні є грошові кошти, які можуть знаходитися в сейфі чи іншому спеціально обладнаному сховищі, ОСОБА_1, переконавшись у відсутності в даному приміщенні інших осіб, окрім однієї працівниці, зайшов у приміщення відділення, де умисно, відкрито, погрожуючи ножем ОСОБА_2, висунув до неї вимогу віддати йому грошові кошти. ОСОБА_2, побоюючись за своє життя та здоров`я, реально сприймаючи погрози, провела ОСОБА_1 у відокремлену секцію відділення, доступ до якої мали тільки працівники даної установи, відімкнула сейф та передала засудженому належні ТОВ "Споживчий центр" кошти в сумі 27 090 грн., якими останній заволодів та з місця вчинення злочину втік.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок апеляційного суду, застосувати ст. 69 КК України, пом`якшити призначене засудженому покарання до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки. Зазначає, що апеляційний суд при призначенні покарання не врахував у достатній мірі усіх даних про особу, наявність на утриманні трьох дітей, тяжкі матеріально-побутові умови, а також обставини, що пом`якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, натомість безпідставно послався на думку потерпілої, яка не вибачила ОСОБА_1 . Також захисник вказує на те, що апеляційний суд не зарахував у строк відбування засудженим покарання строк його попереднього ув`язнення.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у суді касаційної інстанції підтримав свою скаргу у повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги в частині пом`якшення покарання, проте підтримала її в частині необхідності зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення. В решті просили залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеність винуватості та кваліфікацію дій винного, вказує на суворість призначеного ОСОБА_1 покарання внаслідок незастосування до нього апеляційним судом положень статей 69, 75 КК України. Тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в цій частині.
Мотиви суду
З матеріалів провадження вбачається, що апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 здійснювався після скасування Верховним Судом попередньої ухвали апеляційного суду від 10 лютого 2021 року.
Статтею 439 КПК України закріплено особливості нового розгляду справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції.
Зокрема, частинами 1, 2 наведеної норми закону передбачено, що після скасування ухвали судом касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду, а вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді.
Вказаним правилом законодавець створює додаткові процесуальні засоби усунення порушень матеріального чи процесуального закону допущених, зокрема, судом апеляційної інстанції у випадках, коли за наслідками касаційного розгляду судом касаційної інстанції не ухвалюється кінцеве рішення у кримінальному провадженні.