Постанова
Іменем України
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 433/1937/19
провадження № 61-5298св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Главацького Юрія Анатолійовича на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 04 вересня 2020 року, ухваленого у складі судді Суського О. І., та постанову Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Стахової Н. В., Коновалової В. А., Кострицького В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позов обґрунтувала тим, що 16 серпня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв у власність грошові кошти у сумі 100 000,00 доларів США на строк до 16 лютого 2019 року, що підтверджується розпискою. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з вимогами про повернення боргу, але останній борг не повернув.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не виконав свої зобов`язання за договором позики та не повертає в добровільному порядку суму боргу, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму основного боргу
у розмірі 100 000,00 доларів США, суму трьох відсотків річних - 2 021,92 доларів США.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 04 вересня
2020 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 102 021,92 доларів США, яка складається
з основної суми боргу - 100 000,00 доларів США та трьох відсотків річних -
2 021,92 доларів США.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно договору позики від 16 серпня 2018 року позивач надала відповідачу позику в розмірі 100 000,00 доларів США, відповідач зобов`язувався повернути кошти
у строк до 16 лютого 2019 року, однак не повернув. Згідно наданого позивачем розрахунку, не спростованого відповідачем, сума боргу за весь час прострочення складає 100 000,00 доларів США. Сума трьох відсотків річних за час прострочення виконання зобов`язання складає 2 121,92 доларів США.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
19 березня 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат
Главацький Ю. А. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 04 вересня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року (надійшла до 31 березня 2021 року), в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що зміст розписки, що міститься
у матеріалах справи, є суперечливим та не підтверджує укладання між сторонами договору позики, оскільки не підтверджує факт отримання грошових коштів.
Також заявник зазначає, що справа не підсудна Троїцькому районному суду Луганської області, оскільки фактичним місцем проживання відповідача
є АДРЕСА_1 .
Вказує, що, стягнувши суму боргу в доларах США та не зазначивши
в резолютивній частині рішення еквівалент даної суми в національній валюті - гривні, суд першої інстанції порушив норми законодавства.
Заявник зазначає, що в провадженні Шевченківського районного суду
м. Києва знаходиться справа № 761/11360/20 за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_4, отже укладання договору позики без згоди другого з подружжя є підставою для визнання такого договору недійсним.
Підставами касаційного оскарження рішення Троїцького районного суду Луганської області від 04 вересня 2020 року та постанови Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі
№ 308/3824/16-ц (провадження № 61-24543св18), від 04 березня 2020 року
у справі № 632/2209/16-ц (провадження № 61-41934св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
30 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Сологуба С. А.
У відзиві представник заперечує проти касаційної скарги та вказує, що позов подано до суду за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 . Справи, що підсудні Жовтневому суду м. Луганська, за розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішуються Троїцьким районним судом Луганської області.
Також представник зазначає, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду суди можуть ухвалювати рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Вказує, що посилання ОСОБА_2 на факт проживання однією сім`єю
зі ОСОБА_3 не може бути підставою для скасування рішення, оскільки договір позики не оскаржувався сторонами у встановленому законом порядку.
Тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в силі.
Доводи особи, яка подала клопотання про закриття касаційного провадження
11 травня 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сологуба С. А. про закриття касаційного провадження.
Клопотання обґрунтовано тим, що касаційна скарга підписана представником ОСОБА_2 - адвокатам Главацьким Ю. А. та надано ордер, в якому вказано, що адвокат здійснює адвокатську діяльність індивідуально та діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.
Однак, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України, Главацький Ю. А. здійснює адвокатську діяльність у формі адвокатського об`єднання.
На підставі вищевикладеного, заявник просить суд закрити касаційне провадження у зв`язку з тим, що касаційну скаргу підписано особою, яка не мала права її підписувати.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
13 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Троїцького районного суду Луганської області та зупинено виконання рішення Троїцького районного суду Луганської області від 04 вересня 2020 року та постанови Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року.
08 червня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики.
Відповідно до умов договору, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100 000,00 доларів США та зобов`язувався повернути кошти до 16 лютого 2019 року.
Факт укладання договору позики підтверджено розпискою від 16 серпня 2018 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -
в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право
в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.